Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/3085/24
29.07.2024 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у особі судді А.А.Надопта, розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, щодо притягнення до адміністративної відповідальності-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючий, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП,
Працівниками відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області 22.04.2024р. був складений протокол серії ВАВ №944358 за ст.185 КУпАП відносно ОСОБА_1 про те, що він 22.04.2024р. близько 16.30 години, перебуваючи на вул.Винниченка в смт.Королево, Берегівського району порушував громадський порядок, не виконував законні вимоги працівників поліції, хапав їх за формений одяг а відтак здійснив непокору законним вимогам працівників поліції.
Будучи належними чином повідомленим про час та місце розгляду справи у суді, в тому числі судовою повісткою та через повідомлення в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з'явився. Останній рухом справи не цікавився, судову кореспонденцію отримував, зокрема, від отримання судової повістки відмовився (оголошення на Офіційному Веб-сайті Виноградівського районного суду), до суду не з'явився, клопотання про причини неявки до суду та відкладення розгляду справи не заявляв, а тому суд, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989р. про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності, що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Окрім того, з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом вимог КУпАП учасники судового процесу та їхні представники повинні з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіряючи поважність причин неявки в судове засідання правопорушника суд встановив, що йому надсилались судові повістки про виклик в судове засідання на адреси, засоби зв'язку, які зазначено в протоколі, однак він жодного разу не з'явився і не повідомляв суд про поважність причин неявки в судові засідання. Така поведінка відповідача суперечить приписам КУпАП, а тим більше що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, з метою запобігання безладному руху справи з врахуванням особливостей судового процесу, та зважуючи на те що сторони нових доказів ніж ті, що подано до суду, не зможуть подати і такі слід вважати достатніми для вирішення справи, то зазначене на переконання суду щодо розгляду справи за відсутності праавопорушника не вплине на своєчасний розгляд справи та не призведе до порушення процесуальних прав сторін, а відтак, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення передбаченого ст.185 КУпАП.
Згідно до вимог ст.7 ч.1 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом, а у відповідності до вимог ст.245 цього закону завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Диспозиція ст.185 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Так, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП суд враховує постанову Верховного Суду України від 03 березня 2014 року по справі № 5-49к13, рішення Європейського суду з прав людини по справі «Веренцов проти України» від 11 квітня 2013 року, де зазначено, що суть вимоги працівника поліції, з метою надання оцінки законності є обов'язковим елементом для кваліфікації дій за ст.185 КУпАП.
Судом на підставі належних та достовірних доказів, яким суд дав належну оцінку, протоколу про вчинення адмінправопорушення серії ВАВ №944358 за ст.185 КУпАП, протоколу адміністративного затримання, пояснень самого правопорушника та свідків, рапортів працівників поліції, згідно яких беззастережно встановлено, що саме громадянин ОСОБА_1 22.04.2024р. близько 16.30 години, перебуваючи на вул.Винниченка в смт.Королево, Берегівського району порушував громадський порядок, не виконував законні вимоги працівників поліції, хапав їх за формений одяг а відтак здійснив непокору законним вимогам працівників поліції.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост.185 КУпАП.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення працівниками поліції зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім'я та по батькові працівника податкової служби, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_3 ,Плиска роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, чим він і скористався, вказав, що визнає свою вину.
Тому, з огляду на це у суду є всі обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.185 КУпАП, тобто злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Дане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника міліції. Вимоги працівника поліції та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі - мають бути законодавчо обґрунтовані.
Згідно п.7 постанови Верховного Суду України №8 від 26.06.1992р. «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків... або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Обираючи вид та міру стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та приходить до висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді штрафу в межах розміру, передбаченого санкцією ст.185 КУпАП.
Відповідно до ст.ст.40-1, 283 КУпАП, ст.4 ч.2 п.5 ЗУ «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір до спеціального фонду Державного бюджету України.
На підставі викладеного, відповідно до вимог та керуючись ст.ст.23,185,293-294 КУпАП України, суд-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 винним у скоєні адміністративного правопорушення за ст.185 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 (сто тридцять шість) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.
Реквізити для сплати штрафу: код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA668999980313000106000007401, код класифікації доходів бюджету 21081100.
Реквізити для сплати судового збору: код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання- 3(три) місяці.
СуддяА. А. Надопта