Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/4457/24
29.07.2024 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області А.А.Надопта, розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП України в Закарпатській області, щодо притягнення до адміністративної відповідальності-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючий, раніше до адміністративної відповідальності притягався 03.01.2024р. за ч.1 ст.173-2 КУпАП у вигляді штрафу,
за адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 ч.2 КУпАП,
09.06.2024р., близько 13.20 години громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в себе вдома в АДРЕСА_1 , влаштував сварку із своєю дружиною ОСОБА_2 , ображав нецензурними словами, чим вчинив психологічне насильство на нею.
Згідно до вимог ст.7 ч.1 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом, а у відповідності до вимог ст.245 цього закону завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Будучи належними чином повідомленим про час та місце розгляду справи у суді, в тому числі судовою повісткою ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього з'явився, у скоєному розкаявся, а відтак, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до вимог ст.ст.33,280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд забов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопрушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, а саме протокол про адмінправопорушення серії ВАВ №943847 від 09.06.2024р., який є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів у справі, письмові пояснення потерпілої та свідків, дані рапортів працівників поліції, які у своїх поясненнях вказали, що саме громадянин ОСОБА_1 09.06.2024р., близько 13.20 години, перебуваючи в себе вдома в АДРЕСА_1 , влаштував сварку із своєю дружиною ОСОБА_2 , ображав нецензурними словами, чим вчинив психологічне насильство на нею.
Окрім того, він раніше притягався Виноградівським районним судом до адміністративної відповідальності 03.01.2024р. за ч.1 ст.173-2 КУпАП у вигляді штрафу у вигляді штрафу, а відтак суд приходить до висновку, що в його діях наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.2 КУпАП, що стверджено зібраними матеріалами, а відтак суд вважає його вину в скоєнні насильства у сім'ї- повністю доведеною, а кваліфікацію його дій за ст.173-2 ч.2 КУпАП- правильною.
При цьому суд виходить з того, що основу законодавства України із запобігання насильства в сім'ї становить Конституція України (ст.ст.3,21-24,27-29,32,51-52), а також Закон України «Про попередження насильства в сім'ї» від 18.12.2011р. №2789-ІІІ зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім'ї» від 25.09.2008р. №599-VI.
Зокрема, насильством в сім'ї відповідно до ст.1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» визнаються будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Адміністративне законодавство передбачає адміністративну відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, невиконання захисного припису або не проходження корекції.
Так, ст.173-2 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за протиправні діяння, а саме- вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо), внаслідок чого могла бути або була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого; невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений; не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї і відповідно тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді: накладення штрафу від 3 до 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до 5 діб.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП під час провадження у справі відсутні і не встановлені.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №943847 від 09.06.2024р. працівниками поліції зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім'я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, чим він скористався, зокрема, він від підпису та надання пояснення відмовився.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейським Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУ НП в Закарпатській області законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч.2 ст.251, ст.ст.256,265-2,266,268 КУпАП, Протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог, встановлених ст.256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 під час судового розгляду справи не встановлені і такі ним, не дивлячись на те, що суд викликав останього в судове засідання неодноразово, не надані, а відтак судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.
Зокрема, підстава для притягнення особи до адміністративної відповідальності вважається встановленою та доведеною за результатами розгляду адміністративної справи, якщо докази, надані та отримані в межах провадження є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.
Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини в їх сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З врахуванням обставин вчинення правопорушення, даних про особу правопорушника, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, враховуючи мету адміністративного стягнення, зваживши на те, що дане правопорушення скоюються з прямим умислом, ОСОБА_3 ,Азьома протягом року вчинив повторно аналогічне правопорушення (раніше до адміністративної відповідальності притягався 03.01.2024 за ч.1 ст.173-2 КУпАП у вигляді штрафу, а відтак суд приходить до переконання, що на нього слід накласти адміністративне стягнення за скоєння адмінправопорушення за ст.173-2 ч.2 КУпАП у вигляді максимального штрафу.
Так, згідно із ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.ст.40-1,283 КУпАП, ст.4 ч.2 п.5 ЗУ «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.
На підставі викладеного, відповідно до вимог та керуючись ст.ст.23, 173-2 ч.2, 293-294 КУпАП України, суд-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.173-2 ч.2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.
Реквізити для сплати штрафу: код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA668999980313000106000007401, код класифікації доходів бюджету 21081100.
Реквізити для сплати судового збору: код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання- 3(три) місяці.
СуддяА. А. Надопта