Номер провадження 22-ц/821/1080/24Головуючий по 1 інстанції
Справа №694/707/24 Категорія: 310020000 Сакун Д. І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
30 липня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
судді секретар Гончар Н.І., Сіренко Ю.В. Широкова Г.К.
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу відповідача на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 06.05.2024 (повний текст складено 06.05.2024, суддя в суді першої інстанції Сакун Д.І.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
ОСОБА_1 звернувся до суду у березні 2024 року з позовом, яким просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь відповідача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 08.02.2017, з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування зазначає про те, що 27.12.2003 між сторонами було зареєстровано шлюб, в якому народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 08.02.2017 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1 / 4 частини всіх видів його заробітку кожного місяця, починаючи із 26.01.2017, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до повноліття дитини.
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 27.06.2018 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
20.11.2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, у якому народилася друга дитина позивача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 23.11.2023 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1 / 4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.11.2023 і до досягнення дитиною повноліття.
Вказує, що за судовими рішеннями позивач сплачує аліменти на двох дітей у розмірі половини заробітку (доходу), хоча цей розмір не повинен перевищувати третини заробітку (доходу), тобто по 1 / 6 частки на кожну дитину.
Крім того, за договором оренди житлового приміщення від 17.01.2024 позивач винаймає для проживання квартиру у АДРЕСА_1 та сплачує щомісячно за оренду квартири 3 000,00 грн.
Відтак, оскільки його майновий та сімейний стан змінився після винесення рішення про стягнення з нього аліментів, позивач вважає що розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 має бути зменшеним.
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 06.05.2024 позов задоволено.
Змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1 / 4 до 1 / 6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця до досягнення дитиною повноліття. При цьому суд виходив з того, що зміна матеріального стану у платника аліментів є підставою для зменшення розміру аліментів.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подала 21.05.2024 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Указує, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б вказували на значне погіршення його матеріального становища, оскільки з Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, розміщеної в Єдиному державному реєстрі декларацій, позивач офіційно працевлаштований і працює у Звенигородському РВ поліції на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції та має стабільний офіційний дохід, який становить приблизно 44 500,00 гривень на місяць, що є більше ніж встановлена мінімальна заробітна плата по Україні. Крім цього, позивачем не надано суду доказів того, що саме ним сплачуються витрати на оренду квартири, оскільки згідно Декларації задекларовано дохід від зайняття підприємницькою діяльністю дружини позивача ОСОБА_6 у розмірі 507 231 грн.
У судовому рішенні судом першої інстанції не зазначено з посиланням на докази в чому саме полягає зміна матеріального стану у платника аліментів, яка унеможливлює сплату ним аліментів у раніше встановленому розмірі.
Наголошує на тому, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Відзиву на вказану апеляційну скаргу не надходило.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При розгляді справи встановлено, що рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 08.02.2017 стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку кожного місяця, починаючи із 26.01.2017, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до повноліття дитини (а.с.12).
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 27.06.2018 шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.14).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.11.2021 позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4 20.11.2021 року, який зареєстрований Тальнівським відділом РДАЦС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 96. Прізвище дружини змінилося на « ОСОБА_8 » (а.с.15).
Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 23.11.2023 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1 / 4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.11.2023 і до досягнення дитиною повноліття. (а.с.17).
Відповідно до договору оренди житлового приміщення від 17.01.2024 ОСОБА_1 є орендарем квартири у АДРЕСА_1 . Плата за оренду квартири становить 3 000,00 грн. на місяць (а.с.18-23).
Такими є фактичні обставини, встановлені судом, які сторонами справи під сумнів не ставляться.
Позивач у цій справі порушує перед судом питання про зменшення розміру аліментів у зв'язку зі зміною свого матеріального становища та надмірною величиною аліментних платежів.
Указане питання має таку правову регламентацію.
Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Таким чином платник аліментів вправі звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру у випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, змінився сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення їх розміру.
До таких висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 05.02.2014 у справі № 6-143цс13 та Верховний Суд в постанові від 09.09.2021 у справі № 554/3355/20.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилаючись на зміну сімейного та матеріального стану, просив про зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до вимог ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч.2 ст.182 СК України).
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи надані позивачем докази, апеляційний суд вважає, що він довів, що з моменту прийняття судового рішення про стягнення аліментів на його першу дитину змінилося його сімейне становище, адже в нього народилася ще одна дитина, на утримання якої судом також стягнуто аліменти. При цьому зазначена обставини виникла вже після ухвалення судового рішення, яким визначено розмір аліментів на утримання першої дитини позивача та при визначення розміру аліментів, що стягуються на другу дитину, судом було враховано наявність у позивача утриманців, а саме першої дитини.
У постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 565/2071/19 вказано, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Адже позивач повинен належними та допустимими доказами підтвердити погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу.
Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі №715/2073/20.
Відтак саме по собі стягнення аліментів на другу дитину позивача не є підставою для зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього на утримання першої дитини, адже в такому випадку одна дитина матиме перевагу в утриманні перед іншою, що спричинить майнову дискримінацію дітей одного батька.
Крім того, при визначенні розміру аліментів, що стягуються на другу дитину, позивач мав змогу навести суду доводи щодо наявності у нього інших утриманців, щоб забезпечити захист своїх прав при реалізації обов'язку щодо матеріального утримання дітей.
Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів погіршення майнового стану позивача, зокрема, останнім не надано суду доказів щодо зміни розміру його доходів в бік погіршення.
Таким чином, позивачем не доведено, що у зв'язку зі сплатою аліментів на другу дитину він не має можливості сплачувати аліменти, визначені рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 08.02.2017 в розмірі 1 / 4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання старшого сина ОСОБА_3 .
Крім того, з наявної в матеріалах справикопії з Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, розміщеної в Єдиному державному реєстрі декларацій, вбачається, що позивач офіційно працевлаштований та отримує гідну заробітну плату.
Колегія суддів звертає увагу на те, щозаконодавчо визначена необхідність утримувати обох дітей на яких з позивача стягуються аліменти обумовлює перегляд їх розміру щодо обох утриманців позивача, адже протилежні висновки поставили б дітей у нерівне становище - одна дитина отримуватиме більший розмір аліментів на утримання, ніж інша.
Вирішуючи вимогу про зменшення розміру аліментів, які стягуються судовим рішенням на утримання дитини позивача від першого шлюб, суд першої інстанції не врахував, що зменшення розміру аліментів, які стягуються на утримання сина ОСОБА_9 , за умови, що розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_10 залишається незмінним, може призвести до дисбалансу інтересів дітей, оскільки діти позивача опиняться у нерівному матеріальному становищі. При цьому, суд не може допустити зменшення розміру стягуваних аліментів на користь однієї дитини в порівнянні з іншою.
Більш того діти, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 21.07.2021 у справі №691/926/20.
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 06.05.2024 у даній справі слід скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі приписів ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача слід стягнути 1816,80 грн. судового збору, сплаченого за апеляційний перегляд справи.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - задовольнити.
Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 06.05.2024 у даній цивільній справі - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 у даній справі про зменшення розміру аліментів - залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1816,80 грн. судового збору, сплаченого за апеляційний перегляд справи.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 30.07.2024.
Суддя-доповідач
Судді