Провадження № 11-сс/803/1311/24 Справа № 208/4612/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 липня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 червня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041160000613 від 17 травня 2024 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Дніпродзержинськ
Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , яке погоджено прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 , про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 15 серпня 2024 року та поклавши на ОСОБА_8 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання та реєстрації - АДРЕСА_2 , цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця мешкання. Зобов'язано орган внутрішніх справ негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що повідомлена ОСОБА_8 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, є обґрунтованою. Відповідно до вимог п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого або свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчините інше кримінальне правопорушення. Разом з тим, враховуючи дані про особу підозрюваного, достатніх обставин для обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу тримання під вартою немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та свідчили про недостатність застосування щодо нього більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги прокурор посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що в ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення. Наголошує на тому, що слідчим суддею не в повній мірі враховано рівень суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та особистість підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити вимоги його апеляційної скарги та скасувати ухвалу слідчого судді, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу, слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк до 15 серпня 2024 року з покладанням на нього певних обов'язків у відповідності до вимог ст.194 КПК України, посилаючись на наявність обставин, передбачених ст.178 КПК України.
Як слідує з матеріалів провадження, в провадженні СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041160000613 від 17 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
18 червня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, що виразилося у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, протоколом допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 , протоколами пред'явлення особи для впізнання свідкам та потерпілому, протоколами слідчих експериментів за участю свідків та потерпілого, а також іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Слідчий звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовуючи до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, відповідно до вимог ст. 178 КПК України слідчий суддя врахував вагомість доказів винуватості підозрюваного, тяжкість покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, та доведеність ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що останній може незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також те, що ОСОБА_8 раніше судимий, має середню освіту, не працевлаштований, неодружений та прийшов до висновку, що доцільно обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки прокурором належним чином не було доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, оскільки в матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано доказів на підтвердження вчинення підозрюваним дій, спрямованих на уникнення від відповідальності, чи вчинків, які б свідчили про затягування ним процесуальних дій, здійснюваних органом досудового розслідування, чи судового розгляду.
На переконання апеляційного суду, навіть за дії на території України воєнного стану та наявності ризиків незаконного впливу на свідків та потерпілого, вчинення інших кримінальних правопорушень, то вони можуть бути усунені шляхом покладення на підозрюваного наступних процесуальних обов'язків: цілодобово не залишати своє місце проживання, прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом, що і було здійснено слідчим суддею.
Суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги враховує принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, викладеного у рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» та правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12 січня 2012 року у справі «Тодоров проти України», згідно якої «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
У рішенні по справі “Александровська проти України” від 25 березня 2021 року ЄСПЛ відзначив, що Конвенція вимагає, щоб під час обрання запобіжного заходу суди розглядали також і не пов'язані з позбавленням свободи заходи. При цьому рішення про тримання під вартою чи його продовження не може ґрунтуватися винятково на серйозності висунутих обвинувачень, а його обґрунтування не може бути абстрактним, узагальненим чи стереотипним.
Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29 вересня 2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з доводами слідчого судді та оцінює критично доводи прокурора про те, що відомості про обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного дають підстави для скасування застосованого до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та застосуванні до нього виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На переконання апеляційного суду, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи про неможливість застосування до ОСОБА_8 іншого більш м'якого запобіжного заходу та підстави, згідно з якими він просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження, не аргументовані переконливими обставинами та носять формальний характер, здебільшого посилаючись на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст.178 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі обставини, враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_8 відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, а отже в задоволенні вимог апеляційної скарги прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 червня 2024 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 та застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4