Провадження № 11-сс/803/1347/24 Справа № 932/5462/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
24 липня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Центральної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 червня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041640000800 від 23 червня 2024 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Дніпропетровськ,
зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_6 , про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 23 серпня 2024 року із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого судді, прокурора та/або слідчого, та поклавши на ОСОБА_8 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись справа, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого фактичного місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Роз'яснено підозрюваному, що згідно ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що повідомлена ОСОБА_8 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, є обґрунтованою. Під час судового засідання прокурором доведено наявність ризику у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_8 , у випадку доведеності його вини у вчиненні злочину, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, що може спонукати його до зміни місця мешкання та вчинення дій із можливого переховування. Разом з тим, прокурором у судовому засіданні не доведено те, що неможливо запобігти встановленому в ході розгляду клопотання ризику, шляхом обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги прокурор посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню, у зв'язку з порушенням судом вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що відповідно до вимог ст.177 КПК України метою обрання запобіжного заходу підозрюваному є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, вчиненню іншого кримінального правопорушення. На переконання прокурора слідчим суддею при прийняті рішення було порушено вимоги ст.ст.177, 178, 198 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити вимоги апеляційної скарги та скасувати ухвалу слідчого судді, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу, слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк до 23 серпня 2024 року з покладанням на нього певних обов'язків у відповідності до вимог ст.194 КПК України, посилаючись на наявність обставин, передбачених ст.178 КПК України.
Як слідує з матеріалів провадження, в провадженні СВ ВП №7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041640000800 від 23 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
23 червня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, що виразилося у відкритому викраденні чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.
З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами оглядів, протоколами допиту свідків, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, а також іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Слідчий звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Застосовуючи до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, відповідно до вимог ст. 178 КПК України слідчий суддя врахував вагомість доказів винуватості підозрюваного, тяжкість покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років, доведеність ризику, передбаченого ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування, а також те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, не одружений та прийшов до висновку, що доцільно обрати йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки прокурором належним чином не було доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваного вчиняти інші кримінальні правопорушення, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, оскільки в матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано доказів на підтвердження вчинення підозрюваним дій, спрямованих на уникнення від відповідальності, чи вчинків, які б свідчили про наявність умислу на вчинення інших кримінальних правопорушень.
Крім того, апеляційним судом враховується, що підозрюваний є особою раніше не судимою, свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнає.
Вищевикладені обставини, на думку суду апеляційної інстанції, свідчать про маловірогідність можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Крім того, підозрюваному було роз'яснено, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги враховує принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, викладеного у рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» та правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12 січня 2012 року у справі «Тодоров проти України», згідно якої «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
У рішенні по справі “Александровська проти України” від 25 березня 2021 року ЄСПЛ відзначив, що Конвенція вимагає, щоб під час обрання запобіжного заходу суди розглядали також і не пов'язані з позбавленням свободи заходи. При цьому рішення про тримання під вартою чи його продовження не може ґрунтуватися винятково на серйозності висунутих обвинувачень, а його обґрунтування не може бути абстрактним, узагальненим чи стереотипним.
Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29 вересня 2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з доводами слідчого судді та оцінює критично доводи прокурора про те, що відомості про обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного дають підстави для скасування застосованого до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та застосуванні до нього виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На переконання апеляційного суду, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи про неможливість застосування до ОСОБА_8 іншого більш м'якого запобіжного заходу та підстави, згідно з якими він просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження, не аргументовані переконливими обставинами та носять формальний характер, здебільшого посилаючись на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст.178 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі обставини, враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_8 відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, а отже в задоволенні вимог апеляційної скарги прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Центральної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 червня 2024 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 та застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4