Провадження № 11-кп/803/2274/24 Справа № 194/1565/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
24 липня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2024 року про заміну невідбутої частини призначеного покарання у вигляді арешту на пробаційний нагляд засудженому
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Червонограда Забугського району Львівської області, громадянина України, раніше судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2024 року у задоволенні клопотання прокурора про заміну невідбутої частини призначеного ОСОБА_8 покарання у вигляді арешту на пробаційний нагляд відмовлено.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд посилався на те, що засуджений ОСОБА_8 до місця відбування покарання не прибув, на даний час оголошений в розшук саме з причини того, що ухиляється від відбування покарання, а не відбуває його.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що застосування будь-якої аналогії неможливе, а окрім того, заміна невідбутої частини покарання за умови, що особа не повідомлена та не обізнана про таке, є порушенням засад кримінального та кримінально-процесуального судочинства, навіть якщо на думку прокурора така заміна не погіршує становища засудженого.
В апеляційні скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги прокурор посилається на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Прокурор зазначає, що ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 місяця арешту, проте виконати це покарання останній не може через внесення змін до КК України, згідно з якими зазначений вид покарання може бути застосовано лише до військовослужбовців.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання колегії суддів, вказаним вимогам закону судове рішення відповідає.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_8 засуджено вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської оьласті від 25 грудня 2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 місяця арешту.
Законом України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань", що набрав чинності 28 березня 2024 року, визначено як окремий вид покарання покарання у виді пробаційного нагляду, що полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства, а також внесено відповідні зміни, зокрема, до санкції ч. 1 ст. 309 КК України, та визначено відповідальність за вчинення цього кримінального правопорушення у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк.
Водночас, п. 23 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень КК України, було визначено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань" засудженим, які відбувають покарання у виді арешту в арештних домах, слід замінити невідбуту частину покарання на інший вид покарання відповідно до статті 72 цього Кодексу".
Аналіз наведених вимог закону свідчить про те, що пробаційним наглядом може бути замінено покарання у виді арешту, яке вже відбуває засуджена особа.
З матеріалів провадження вбачається, що засуджений до місця відбування покарання не прибув та був оголошений у розшук у зв'язку з ухиленням від відбування покарання у виді арегту, що виключає можливість застосування до нього положень ст. 72 КК України.
Щодо доводів прокурора про те, що внесення змін до КК України унеможливлюють приведення вироку до виконання, то вони не заслуговують на увагу, оскільки закон містить чіткі обмеження щодо заміни покарання у виді арешту покаранням у виді пробаційного нагляду.
Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2024 року про заміну невідбутої частини призначеного покарання у вигляді арешту на пробаційний нагляд засудженому ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4