Справа № 560/19922/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
30 липня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в призначенні ОСОБА_1 за віком;
- рішення №221250004087 від 15.08.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком визнати протиправними та скасувати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2002 по 31.01.2004 на посаді старшого інструктора з експлуатаційних, виробничих, технічних питань Хмельницької дирекції (філіал) Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта";
- призначити, здійснити нарахування та виплату для ОСОБА_1 пенсію за віком починаючи з 14.08.2023.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.12.2023 позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №221250004087 від 15.08.2023 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2002 по 31.01.2004 на посаді старшого інструктора з експлуатаційних, виробничих, технічних питань Хмельницької дирекції (філіал) Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 15.08.2023.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування інформації про сплату страхових внесків не є підставою для незарахування спірного періоду роботи позивача, при цьому позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що до страхового стажу не враховано періоди трудової діяльності з 01.01.2002 по 31.01.2004 в Полонському відділі зв'язку згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.12.1980, оскільки в системі персоніфікованого обліку відсутня інформація про роботу за згаданий період.
Також вказано про дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 14.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась 08.08.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії по віку відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV та пакетом документів.
За результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 15.08.2023 №221250004087, про що повідомлено позивача листом від 03.11.2023.
Підставою відмови у призначенні пенсії за віком є те, що за результатами розгляду заяви позивача та документів долучених до неї до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2002 по 31.01.2004 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки інформація про даний період роботи відсутня в індивідуальних відомостях про застраховану особу.
Позивач, вважаючи порушеними її права щодо призначення пенсії за віком, звернулась з цим позовом до суду.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ, є трудова книжка.
Відповідно до записів трудової книжки позивача, остання у спірний період працювала старшим інструктором з експлуатаційних, виробничих, технічних питань Хмельницької дирекції (філіал) УДППЗ "Укрпрошта".
Єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком послугувала відсутність необхідного страхового стажу 30 років.
Відповідачем не враховано до страхового стажу період роботи з 01.01.2002 по 31.01.2004 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки інформація про даний період роботи відсутня в індивідуальних відомостях про застраховану особу.
Згідно з статтею 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За змістом вищезазначених норм обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.05.2021 у справі № 343/659/17.
Фактично внаслідок невиконання роботодавцем позивача обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.
Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 17.07.2019 у справі № 144/669/17, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17 та від 01.03.2021 у справі № 423/757/17.
Отже, відсутність у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування інформації про сплату страхових внесків не є підставою для незарахування спірного періоду роботи позивача.
Аналогічні висновки уже були викладені Сьомим апеляційним адміністративним судом зокрема у постанові ввід 27.05.2024 у справі № 560/20520/23.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачу до страхового стажу, який дає право на пенсію за віком, період роботи з 01.01.2002 по 31.01.2004 на посаді старшого інструктора з експлуатаційних, виробничих, технічних питань Хмельницької дирекції (філіал) Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".
Оскільки позивач звернулась за призначенням пенсії за віком, досягнувши 60 років за наявності страхового стажу понад 30 років, вона має право на вказану пенсію з починаючи з 15.08.2023 (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №221250004087 від 15.08.2023, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо доводів скаржника про дискреційні повноваження пенсійного органу суд зазначає наступне.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов (що є у спірному випадку) відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Крім цього спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Слід зазначити, що якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб'єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов'язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача.
Положенням ч. 3 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового акту або індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання пенсійного органу вчинити дії, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом судового розгляду у межах цієї справи.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.