Провадження № 22-ц/803/7179/24 Справа № 185/1161/24 Головуючий у першій інстанції: Болдирєва У.М. Суддя-доповідач:Красвітна Т. П.
24 липня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Сахарова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 травня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,-
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» обґрунтовуючи це тим, що він протягом тривалого часу працював у шкідливих умовах на виробничих структурних підрозділах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Під час роботи з ним стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що підтверджується актом форми Н-1 від 04 червня 1999 року №58. Довідкою МСЕК від 29 вересня 1999 року позивачу встановлено первинно 50 відсотків втрати професійної працездатності. В подальшому довідкою МСЕК від 30 вересня 2002 року позивачу повторно безстроково встановлено 50 відсотків втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. У зв?язку з вказаною травмою порушено та порушуються нормальні життєві зв?язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання травми, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обгрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманої травми, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. Позивач вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров?я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього травми. Тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь в якості відшкодування моральної шкоди у зв'язку з нещасним випадком, пов'язаного з виробництвом у розмірі 245000,00 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 травня 2024 року задоволено частково позов ОСОБА_1 . Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 100000,0 грн з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 1211 (тисяча двісті одинадцять ) грн 20 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення, стягнення з відповідача на користь позивача суми моральної шкоди у розмірі 245000,00 грн без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення, зменшивши розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, внаслідок ушкодження здоров'я до 50000,00 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується довідками про доставку електронного документа від 10.07.2024 (а.с. 94-96). Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 22.07.2024 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.
Місцезнаходження відповідача ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» є Дніпропетровська область, м. Павлоград по вул. Соборна, 76. На день розгляду даної справи на території м.Павлоград Дніпропетровської області не ведуться активні бойові дії, що свідчить, що поточна обстановка у даному населеному пункті є стабільною.
У даній справі питання права не становлять особливої складності. Судовий захист повинен відповідати умовам процесуальної економії, враховуючи, що пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників процесу.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та задоволення апеляційної скарги ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» зі зміною оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу працював у шкідливих умовах на виробничих структурних підрозділах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 8-10).
03 червня 1999 року під час роботи на шахті «Павлоградська» об'єднання «Павлоградвугілля», правонаступником якого є відповідач, з підземним машиністом гірничовиїмкових машин ОСОБА_1 стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що підтверджується Актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом №58 від 04 червня 1999 року.
У вказаному вище акті встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 отримав травму - забій поперекового відділу хребта під час проведення такелажних робіт (а.с. 11-12)
Згідно копії довідки МСЕК серії ДНА01 №170082 від 29 вересня 1999 року, ОСОБА_1 первинно встановлено 50% втрати професійної працездатності з датою переогляду - 01.10.2000 (а.с. 14).
Відповідно до копії довідки МСЕК серії ДНА01 №238054 від 20 грудня 2000 року, позивачу повторно визначено 50% втрати професійної працездатності з датою переогляду - 01.10.2002 (а.с. 15).
Згідно копії довідки МСЕК серії МСЕ-ДНА01 №313954 від 30 вересня 2002 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності безстроково (а.с. 16 зворот).
Відповідно до копії виписки з Акту огляду МСЕК до довідки МСЕК серії ДНА01 №313954 від 30.09.2002, позивачу повторно встановлено 50% втрати професійної працездатності безстроково (а.с. 16)
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що під рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2006 року у справі №3377, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань України в м.Павлограді про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з виробничою травмою від 1999 року.
Закріплений у статті 58 Конституції України принцип незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками Конституційного Суду України закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (Рішення: від 13 травня 1997 року №1-зп, від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, від 5 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012).
Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до пункту 38 “Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків” (у редакції від 03 жовтня 1997 року, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) право на отримання потерпілим виплат на відшкодування шкоди настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з втратою 50% професійної працездатності виникло у ОСОБА_1 29 вересня 1999 року.
На час виникнення спірних правовідносин відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, за рахунок роботодавця на підставі рішення суду передбачалось пунктом 11 “Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків”, відповідно до якого моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі: домовленості сторін (власника, профспілкового органу і потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії по трудових спорах; рішення суду.
Згідно зі статтею 440-1 ЦК УРСР (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи, та враховувати засади розумності, виваженості й справедливості.
Пунктом 11 “Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків” (у редакції від 03 жовтня 1997 року, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від інших будь-яких виплат.
Абзац п'ятий пункту 11 Правил щодо встановлення обмеження розміру відшкодування моральної шкоди 150 неоподатковуваними мінімумами доходів громадян незалежно від інших будь-яких виплат було змінено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 1997 року №1100.
На день розгляду справи апеляційним судом неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17,00 грн, тобто максимальний розмір відшкодування дорівнює 2550,00 грн. (17,0 грн х 150).
Отже, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, треба враховувати встановлені законодавством обмеження максимального та мінімального розмірів відшкодування моральної шкоди, які були передбачені Правилами на день установлення потерпілому стійкої втрати професійної працездатності, при цьому також враховувати засади розумності, виваженості й справедливості.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №212/2469/16.
Враховуючи викладене, визначений місцевим судом розмір моральної шкоди у сумі 100000,00 грн. є значно завищеним.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» просить змінити рішення місцевого суду та стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду, внаслідок ушкодження здоров'я, у сумі 50000,00 грн.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши тяжкість ушкодження здоров'я позивача, яке пов'язано з нещасним випадком на підприємстві, у зв'язку з чим довідкою МСЕК серії ДНА01 №170082 від 29 вересня 1999 року ОСОБА_1 первинно встановлено 50% втрати професійної працездатності та довідкою МСЕК серії МСЕ-ДНА01 №313954 від 30 вересня 2002 року позивачу повторно встановлено 50% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності безстроково; приймаючи до уваги стан здоров'я позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у повсякденному житті, необхідність реабілітації, глибину, інтенсивність, тривалість фізичних та душевних страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках; враховуючи зміст вимоги апеляційної скарги ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та визнання відповідачем права позивача на одержання компенсації моральної шкоди, у зв”язку з ушкодженням здоров”я, у розмірі 50000,0 грн., - колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров'я у розмірі 50000,00 грн.
Крім того, доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди без відрахування податків та інших обов'язкових платежів є обґрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно правових висновків Верховного Суду, питання щодо оподаткування чи неоподаткування сум, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, заподіяних платникові податків внаслідок спричинення шкоди здоров'ю, регламентуються тим законодавством, яке діяло на час заподіяння шкоди (постанова Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі №180/683/13-ц, від 21 червня 2022 року у справі №599/645/21).
Судом встановлено, що у даній справі позивачу первинно встановлено 50% втрати професійної працездатності 29 вересня 1999 року.
Так, згідно п. “л” ч. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” №13-92 від 26 грудня 1992 року, в редакції від 02.06.1999, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин (29.09.1999), до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми, одержувані працівниками на відшкодування шкоди, заподіяної їм каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків, а також у зв'язку із втратою годувальника.
Отже, враховуючи викладене, визначена судом сума моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн підлягає стягненню без відрахування податків та інших обов'язкових платежів.
На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, тому наявні підстави для зміни оскаржуваного рішення в частині розміру моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я та її оподаткування.
За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
За положеннями частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог та враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, оскаржуване рішення також необхідно змінити в частині розміру стягнутого з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судового збору, з 1211,20 грн на 618 (шістсот вісімнадцять) грн 02 коп.
Судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги підлягають компенсації відповідачу за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, пропорційно задоволеним позовним вимогам, у розмірі 1445 (одна тисяча чотириста сорок п'ять) грн 99 коп., згідно платіжної інструкції №3553351 від 05.07.2024.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача, задоволення апеляційної скарги відповідача та часткової зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - задовольнити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 травня 2024 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 100000,00 грн з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів - змінити; визначити відшкодування моральної шкоди, яке підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 , у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., без відрахування податків та інших обов'язкових платежів.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 травня 2024 року в частині розміру стягнутого з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судового збору - змінити з 1211,20 грн на 618 (шістсот вісімнадцять) грн 02 коп.
В іншій частині рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 травня 2024 року - залишити без змін.
Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Павлоградвугілля» (код ЄДРПОУ 00178353)компенсувати за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги, пропорційно задоволеним позовним вимогам, у розмірі 1445 (одна тисяча чотириста сорок п'ять) грн 99 коп., згідно платіжної інструкції №3553351 від 05.07.2024.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова