Справа №727/13360/23
Провадження №3/727/6/24
29 липня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Чернівці Бойко М.Є., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з УПП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У відповідності з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №445338 від 07.12.2023 року ОСОБА_1 07.12.2023 року, о 00:13 год., в м. Чернівці, по вул. Головній, 282, керував транспортним засобом «HAVAL Н6», д.н.з НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку: у медичному закладі, у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №1694 від 07.12.2023 року. Від керування водій відсторонений.
У судове засідання 29.07.2024 року ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Явка останнього не є обов'язковою згідно положень ст. 268 КУпАП, а тому суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення без його участі.
Дослідивши матеріали справи, переглянувши долучені до них відеозаписи, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Ст. 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Аналіз диспозиції зазначеної статті, приводить до висновку, що відповідальності за вказане адміністративне правопорушення підлягає особа, що здійснює керування транспортним засобом у відповідному, забороненому законодавством стані.
Відповідно до висновку лікаря № 1694 від 07 грудня 2023 року ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Із долученого до справи працівниками поліції відеозапису вбачається, що з такими результатами він не погоджувався, про що одразу зазначив у медичному закладі.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 січня 2024 року, оскільки ОСОБА_1 категорично заперечував факт вживання ним 07.12.2023 року алкоголю та оспорював висновок щодо результатів його огляду було призначено у справі про адміністративне правопорушення судово-медичну токсикологічну експертизу біологічного матеріалу (крові) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення експертизи за клопотанням адвоката останнього доручено експертам Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи. Зобов'язано ОКНП«Чернівецький обласний наркологічний диспансер» передати на експертне дослідження у Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи зразки біологічного середовища (крові) ОСОБА_1 , які були відібрані у нього 07.12.2023 року під час проведення медичного огляду в приміщенні Чернівецького обласного наркологічного диспансеру лікарем ОСОБА_2 .
Однак, дану експертизу не було проведено у зв'язку з технічною неможливістю ОКНП «ЧОНД» направити зразки біологічного середовища ОСОБА_1 до експертної установи - Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи. Так, 09.02.2024 року до суду надійшов лист ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер», відповідно до змісту якого в обов?язки підприємства не входить транспортування біологічного середовища, яке є речовим доказам, до іншого закладу охорони здоров?я, в ОКНП «ЧОНД» відсутня технічна, фінансова та кадрова можливість транспортування речового доказу до Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи.
Узв'язку з неможливістю отримати висновок експертизи щодо наявності алкоголю в біологічному середовищі ОСОБА_1 з незалежних від нього причин суд вважає не спростованими пояснення останнього про те, що він алкогольні напої 07.12.2023 року не вживав і у стані сп'яніння не перебував.
Враховуючи зазначене, висновок лікаря ЧОНД № 1694 про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння викликає обґрунтовані сумніви у своїй достовірності.
Інших доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння суду не надано.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б безумовно свідчили про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи, що в ході судового розгляду не здобуто переконливих та об'єктивних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а всі сумніви тлумачаться на користь особи, провадження у справі слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст.247, ст. ст.283,284 КУпАП,
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.
Суддя М.Є.Бойко