Справа № 645/4458/24
Провадження № 1-кс/645/1107/24
30 липня 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024221190001024 від 15.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
До суду надійшло клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024221190001024 від 15.07.2024 року.
Клопотання обґрунтовано тим, що невстановлена особа, 13.07.2024, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, з лавочки біля під'їзду будинку, здійснила крадіжку мобільного телефону марки «Xiaomi Note 5», 3/32 Gb, ІМЕІ: НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , чим спричинила останньому матеріальну шкоду. 15.07.2024 СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області вказані відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221190001024, за ч. 4 ст. 185 КК України, розпочато досудове розслідування. Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 пояснив, що 13.07.2024, біля 22.30 год., він сидів на лавочці біля під'їзду свого будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , один. Через деякий проміжок часу останній відлучився до туалету, та подивившись, що нікого з сторонніх осіб поблизу немає, залишив на лавочці належний йому мобільний телефон марки «Xiaomi Note 5», 3/32 Gb, ІМЕІ: НОМЕР_1 . Зайшовши за гаражі, не більше ніж на 2 хвилини, ОСОБА_4 почув звук вимикання «блютузу» на свому телефоні, після чого швидко підбіг до лавочки, але належного йому мобільного телефону вже там не було. При спробі додзвонитись на свій мобільний телефон, останній був вимкнений. 29.07.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса проживання: АДРЕСА_2 ), був добровільно виданий мобільний телефон марки «Xiaomi Note 5», 3/32 Gb, ІМЕІ: НОМЕР_1 , який, як він пояснює, був ним придбаний біля двох тижнів тому за адресою: АДРЕСА_1 у малознайомого йому чоловіка на ім'я ОСОБА_6 . Під час досудового розслідування встановлено, що мобільний телефон марки «Xiaomi Note 5», 3/32 Gb, ІМЕІ: НОМЕР_1 , який був виданий ОСОБА_5 є тим мобільним телефоном, який був викрадений у ОСОБА_4 біля буд. АДРЕСА_1 . Постановою слідчого мобільний телефон марки «Xiaomi Note 5», 3/32 Gb, ІМЕІ: НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Метою накладення арешту у даному випадку є забезпечення збереження речового доказу. Оскільки у разі не запобігання ризикам відчуження та розпорядження вищевказаним майном можуть бути втрачені докази вчинення кримінального правопорушення.
Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, через канцелярію подав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підстав для визнання явки прокурора обов'язковою слідчий суддя не вбачає.
Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, причини невки не відомі.
Враховуючи обмежені строки розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд клопотання за відсутності власника майна.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
30.07.2024 року (вівторок) до Фрунзенського районного суду м.Харкова надійшло клопотання прокурора про арешт майна, тимчасово вилученого 29.07.2024 року (понеділок), тобто наступного робочого дня після вилучення майна. Таким чином, строки звернення до суду з клопотанням про арешт майна не порушені.
Судом встановлено, що в провадженні СВ ВП № 2 ХРУП № 2 в Харківській області знаходяться матеріали кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.07.2024 року за № 12024221190001024 за ознаками ч. 4 ст. 185 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою від 29.07.2024 року видав у ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області мобільний телефон марки «Xiaomi Redme Note 5», ІМЕІ: НОМЕР_1 .
29.07.2024 року слідчим СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_7 проведено огляд предметів, об'єктом якого був мобільний телефон ТМ «Хіаомі Note 5», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , який був виданий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, як зазначено у поясненні останнього, був придбаний ним у особи на ім'я ОСОБА_6 . Під час огляду було встановлено відповідність телефону до того телефону, який був викрадений у потерпілого ОСОБА_4 .
Постановою слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області старшого капітана поліції ОСОБА_7 від 29.07.2024 року мобільний телефон ТМ «Хіаомі Note 5»,в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024221190001024 від 15.07.2024 року.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд, зокрема, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Таким чином, прокурором доведено, що вказане у клопотанні майномає значення для забезпечення даного кримінального провадження, оскільки існують розумні підозри вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, і не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №12024221190001024 від 15.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, видане під час досудового розслідування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ), а саме, на мобільний телефон марки «Xiaomi Note 5», 3/32 Gb, ІМЕІ: НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Передати майно, на яке накладено арешт даною ухвалою, на відповідальне зберігання власнику майна - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Виконання ухвали доручити ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області та Немишлянській окружній прокуратурі м. Харкова.
Роз'яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1