Справа № 638/11568/24
Провадження № 3/638/5028/24
Іменем України
29 липня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Невеніцина Є.В., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Мельника Р.В., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП,
встановив:
29.07.2024 в період часу з 11 год. 50 хв. до 11 год 55 хв. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, пр-т Перемоги, 52-В, під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, де він є потерпілим, здійснив прояв неповаги до суду, оскільки вчиняв дії, які свідчать про явну зневагу до суду та встановлених у суді правил, що виразилось у непідкоренні розпорядженням судді, відсутності реакції на зауваження судді, а саме: розмовляв без дозволу судді, перешкоджав судді вести судове засідання, у своїх поясненнях допустив вислів нецензурною лексикою.
Вказані дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
Згідно ст.50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року №8 «Про незалежність судової влади», у кожному випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду, необхідно вирішувати питання про притягнення винних до відповідальності за ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 258 КУпАП, у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається.
За приписами ст. 221, 221-1 КУпАП дані справи розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, місцевими господарськими та адміністративними судами, апеляційними судами та Верховним Судом. Така справа розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене ст. 185-3 КУпАП.
Таким чином, з моменту оголошення перерви у судовому розгляді справи або одразу після закінчення судового засідання суд фактично констатує вчинення особою дій, ознаки яких підпадають під дію статті 185-3 КУпАП, завершує стадію порушення справи про адміністративне правопорушення і переходить до наступної стадії, якою є розгляд справи про адміністративне правопорушення. Зважаючи на це, інші підготовчі дії до розгляду справи про адміністративне правопорушення, які передбачені ст. 278 КУпАП, судом (суддею) не проводяться.
Зазначені висновки повністю узгоджуються Рекомендаціями щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, надані Радою суддів України у рішенні від 26.10.2018 №62.
Відповідно до ч. 1 ст. 185-3 КУпАП неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері судоустрою. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у вчиненні таких дій: у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. Правопорушення передбачене даною статтею може вчинюватися шляхом різноманітних дій: у вербальній формі, шляхом жестикуляції, шляхом бездіяльності під час непідкорення вимогам головуючого у судовому засіданні, неявки до суду осіб, які визнані у встановленому законодавством порядку свідками, потерпілими, позивачами або відповідачами, експертами, перекладачами тощо. Суб'єкт адміністративного проступку - особи, що є учасниками судового процесу. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи вищенаведене, поведінку ОСОБА_2 в судовому засіданні, який розмовляв без дозволу судді, перешкоджав судді вести судове засідання, висловлювався нецензурною лексикою, порушувати порядок в судовому засіданні, суддя розцінює як явну зневагу до суду і встановлених у суді правил.
Суддя, дослідивши обставини справи в їх сукупності, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого та наслідки правопорушення, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-3 КУпАП, тобто, неповага до суду, що виразилися у порушенні порядку під час судового засідання та вчинення дій, які свідчать про явну зневагу до суду та встановлених у суді правил.
При вирішенні питання про призначення стягнення, до уваги беруться характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини ОСОБА_2 , відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, у зв'язку з чим суд вважає за доцільне призначити адміністративне стягнення ОСОБА_2 у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,6 грн, які підлягають стягненню з правопорушника.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1,ч.1 ст. 185-3, 284, 294 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят ) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 605,6 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього буде застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя Є.В. Невеніцин