30 липня 2024 року
м. Київ
справа №640/26619/21
адміністративне провадження №К/990/26666/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада'на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі №640/26619/21 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада», третя особа: Дочірнє підприємство «Бест Альтернатива» про застосування заходів реагування та за зустрічним адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, третя особа: Дочірнє підприємство «Бест Альтернатива» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду з позовом, у якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лебедівка, вул. Соборна, буд. 2а, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 16 червня 2021 року №266.
У листопаді 2021 року до суду першої інстанції надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, в якому просило визнати протиправними дії головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області Учень В.М., провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області Сергієнка Ю.А. та провідного інспектора відділу пожежної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області Ніколаєнка Ю.А. по складанню акта № 266 від 16 червня 2021 року та зобов'язати скласти акт про неможливість здійснення заходу державного нагляду (контролю) у зв'язку з нездійсненням ТОВ «Еллада» господарської діяльності за адресою: Вишгородський район, с. Лебедівка, Соборна, 2а.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року, позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» про застосування заходів реагування задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лебедівка, вул. Соборна, буд. 2а, шляхом зобов'язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 16 червня 2021 року № 266. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Справа судом першої інстанції розглянута за правилами загального позовного провадження.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еллада» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалами Верховного Суду від 08 травня 2024 року та від 06 червня 2024 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень.
10 липня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» втретє надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі №640/26619/21. Заявник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Частиною п'ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 13 березня 2024 року у відкритому судовому засіданні. Повний текст постанови виготовлено 18 березня 2024 року. Касаційну скаргу через підсистему «Електронний суд» заявником повторно надіслано 09 липня 2024 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі, а також у доданій до касаційної скарги заяві, заявник зазначає, що вперше касаційну скаргу подано 01 травня 2024 року.. Ухвалами Верховного Суду від 08 травня 2024 року та від 06 червня 2024 року касаційну скаргу повернуто, оскільки у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Одразу після повернення касаційної скарги у червні місяці поточного року було організовано роботу над помилками відповідальних працівників та запрошено адвоката. Однією із проблем непереборної сили заявник зазначає дефіцит електрики у червні місяці поточного року, який виник внаслідок обстрілів критичної інфраструктури держави. Просить визнати поважними причини пропуску строку на подання касаційної скарги та поновити процесуальний строк.
Однак, жодного доказу на підтвердження своєї заяви заявником не надано.
Верховний Суд зазначає, що статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Тому, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Водночас, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередні касаційні скарги, безпосередньо пов'язані саме з діями заявника щодо належного оформлення касаційної скарги протягом тривалого періоду.
Також Суду зазначає, що посилання заявника на відключення електричної енергії не є обов'язковими та безумовними підставами для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки останнім не надано належних доказів на підтвердження неможливості подати повторну касаційну скаргу у встановлений КАС України строк.
За таких обставин, Суд дійшов висновку, що зазначені заявником підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, заявнику необхідно надати докази, що підтверджують поважність наведених ним підстав пропуску процесуального строку, у тому числі і щодо дат отримання ухвал Верховного Суду про повернення касаційної скарги, або надіслати заяву про поновлення процесуального строку, із зазначенням інших поважних і об'єктивних причин його пропуску та надати докази, що їх підтверджують.
Крім того, згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень заявник, зокрема, зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
В обґрунтування пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування абзацу 15 статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо принципу презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання, статтей 1, 11 Закону України «Про будівельні норми», а також ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація», ДБН В.2.5.74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування», ДБН В 1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» щодо дії нормативних актів у часі.
Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.
Слід зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Отже, зі змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України слідує, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору.
Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Аналізуючи зміст касаційної скарги, Судом установлено, що заявник, стверджуючи про відсутність висновку Верховного Суду, не конкретизує, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду та як відповідні норми права необхідно застосовувати, на думку скаржника, а також не обґрунтував необхідність такого висновку (усунення колізії, визначення пріоритету між нормами, тлумачення норми, т.і.) у взаємозв'язку з посиланням на обставини справи.
З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині правильного та (або) додаткового визначення підстав касаційного оскарження.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України,
Визнати неповажними, зазначені Товариством з обмеженою відповідальністю «Еллада», підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі №640/26619/21 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада», третя особа: Дочірнє підприємство «Бест Альтернатива» про застосування заходів реагування та за зустрічним адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, третя особа: Дочірнє підприємство «Бест Альтернатива» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
В.Е. Мацедонська
Ж.М. Мельник-Томенко