29 липня 2024 року
м. Київ
справа №440/2582/23
адміністративне провадження № К/990/29077/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №440/2582/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНЕМ» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАНЕМ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 03.11.2022 №00037540405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 375000,00грн, у тому числі: за податковими зобов'язаннями на суму 300000,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 75000,00грн
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 06.07.2023, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНЕМ» задовольнив. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНЕМ» витрати зі сплати судового збору в сумі 4500,00грн. Призначив судове засідання для вирішення питання про витрати, пов'язані з розглядом справи №440/2582/23, в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду 19.07.2023 на 14:00год.
Полтавський окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 19.07.2023, стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНЕМ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00грн.
07.12.2023 постановами Другий апеляційний адміністративний суд апеляційні скарги Головного управління ДПС у Полтавській області залишив без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 та додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 залишив без змін.
До Другого апеляційного адміністративного суду 12.12.2023 надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНЕМ» про ухвалення додаткового судового рішення стосовно розподілу судових витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та стягнення з бюджетних асигнувань контролюючого органу на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00грн.
Другий апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 21.12.2023, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНЕМ» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №440/2582/23 задовольнив частково. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНЕМ» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 500,00грн.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНЕМ» про стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката по розгляду справи в суді апеляційної інстанції, апеляційний адміністративний суд виходив з того, що оскільки заявлена до відшкодування витрат на правову допомогу сума коштів у розмірі 10000,00грн є завищеною та не відповідає критерію розумності й реальності наданих адвокатом послуг пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, тому на користь позивача шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області мають бути розподілені документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 500,00грн.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Полтавській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 26.07.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №440/2582/23 та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНЕМ» про стягнення з контролюючого органу витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції, відмовити повністю.
Вимоги своєї касаційної скарги скаржник мотивує тим, що апеляційний адміністративний суд при постановленні спірного судового рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНЕМ» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
При зверненні до суду з касаційною скаргою, відповідачем також завлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірного в цій справі судового рішення.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Правова позиція з питань, що стосується розподілу судових витрат, зокрема, судових витрат на професійну правничу допомогу та документального підтвердження їх вартості, вже висловлювалася Верховним Судом у низці постанов, зокрема, від 05.09.2019 у справі №826/841/17, від 21.01.2020 у справі №904/1038/19, від 21.08.2020 у справі №520/2915/19, від 21.01.2021 у справі №280/2635/20, від 10.09.2021 у справі №460/2315/19, від 29.06.2023 у справі №420/1100/21, від 06.12.2023 у справі №140/763/22 та інших.
У зазначених постановах Верховний Суд, з-поміж іншого, дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов'язані із залученням експертів та проведенням експертиз є витратами, що пов'язаних з розглядом справи і такі підлягають розподілу в залежності від результату розгляду справи по суті.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції під час вирішення питання, що стосується стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтовано взяв до уваги наведені вище правові позиції Верховного Суду, а також умотивовано зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У суду відсутній обов'язок присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірними.
Суд апеляційної інстанції за результатом оцінки доказів у справі та фактичного об'єму наданих представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНЕМ» послуг пов'язаних з представництвом в суді апеляційної інстанції, співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідністю суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, з урахуванням ціни позову у справі дійшов висновку, що клопотання адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНЕМ» підлягає частковому задоволенню.
Тобто, Другий апеляційний адміністративний суд у додатковій постанові від 07.12.2023, урахувавши критерій співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю цієї справи при розгляді в суді апеляційної інстанції, дійшов висновку, що сума витрат вказана заявником до відшкодування у розмірі 10000,00грн є завищеною, а тому, на засадах співмірності та справедливості, зменшив заявлену до відшкодування суму судових витрат на правничу допомогу до 500,00грн.
Тобто, саме виходячи із критеріїв співмірності й пропорційності, судом було зменшено заявлену до відшкодування суму судових витрат на правничу допомогу.
Таким чином, застосування судом апеляційної інстанції положень статей 134, 139 КАС України в оскаржуваній додатковій постанові суду відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладеному, зокрема у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.01.2023 №280/3242/19.
Суд апеляційної інстанції при визначені розміру судових витрат на правничу допомогу, на відшкодування яких позивач має право, відповідно до висновків Верховного Суду врахував складність справи, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги та докази, що підтверджують витрати відповідача на ці цілі.
Суд касаційної інстанції звертає увагу, що аргументи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та/або процесуального права.
Доводи Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України в касаційній скарзі щодо підстави касаційного оскарження фактично стосуються висновку суду апеляційної інстанції щодо встановлення факту витрат позивача на професійну правничу допомогу та межі співмірності таких витрат. Однак, ці доводи лежать у площині оцінки доказів судом та встановлення на їх підставі обставин у справі, а не у площині іншого застосування апеляційним судом норм статей 132, 134 КАС України, у порівнянні з висновками Верховного Суду, на які посилається відповідач у касаційній скарзі.
З урахуванням того, що додаткова постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №440/2582/23 ухвалена відповідно до правового висновку Верховного Суду, суд касаційної інстанції вважає за необхідне відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №440/2582/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНЕМ» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова