29 липня 2024 року
м. Київ
справа №160/27558/23
адміністративне провадження № К/990/26384/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року
у справі №160/27558/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів» з лютого 2023 року, яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського.
Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів» з лютого 2023 по червень 2023, яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського, з урахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог- відмовлено.
28 травня 2024 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №160/27558/23.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №160/27558/23 відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до вимог частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Отже, роз'ясненню підлягає судове рішення, яке є незрозумілим, а суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Тобто дана стаття передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Також роз'яснення судового рішення зумовлює його нечіткість за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказав, що резолютивна частина постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №160/27558/23 викладена чітко і не допускає множинного трактування.
Так, у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №160/27558/23 чітко зазначено:
«Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 року - залишити без змін».
Отже, будь яких неточностей, що викликають сумнів в резолютивній частині постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №160/27558/23 - судом апеляційної інстанції не встановлено.
При цьому, в разі незгоди з рішенням суду апеляційної інстанції особа має право на оскарження рішення в касаційному порядку.
Зокрема, невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
При цьому, роз'яснюючи рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою.
Результатом розгляду заяви про роз'яснення судового рішення є постановлення судом ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви.
В ухвалі суду про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Водночас, аналізуючи резолютивну частину постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №160/27558/23 та доводи щодо необхідності її роз'яснення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що резолютивна частина судового рішення є зрозумілою та не містить підстав для неоднакового тлумачення висновків суду, отже відсутні такі недоліки судового рішення які б перешкоджали його виконанню.
Отже, оскільки резолютивна частина постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №160/27558/23 викладена зрозуміло і чітко, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №160/27558/23 необхідно відмовити.
У своїй касаційній скарзі позивач вказує, що йому відмовлено у роз'ясненні судового рішення, а саме з питання чи входить до складу грошового забезпечення, яке Територіальне управління Служби судової охорони в Дніпропетровській області зобов'язане нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно до пункту 2 статті 165 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з урахуванням виплачених сум з лютого 2023 року на рівні не нижчому ніж встановлений для поліцейських, які проходять службу в Дніпропетровській області - додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року.
Верховний Суд наголошує, що за загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 року у справі № 814/907/16 та від 01.09.2020 року у справі №806/984/18.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, правильно застосував норми процесуального права (стаття 254 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №160/27558/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
Ж. М. Мельник-Томенко