29 липня 2024 року
м. Київ
справа №380/1659/24
адміністративне провадження № К/990/27301/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Коваленко Н.В., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Західне міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови, оформленої листом №216-33/М-02/8-0700/24 від 15 січня 2024 року, у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , згідно довідки Західного міжрегіонального Управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції №5к/вих./4.2./8277 від 27 листопада 2023 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов'язковим урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку розміру пенсії з 01 січня 2023 року, з урахуванням індексації згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24 лютого 2023 року № 168;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату з 01 лютого 2023 року пенсії позивачу, відповідно до довідки Західного міжрегіонального Управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції №5к/вих./4.2./8277 від 27 листопада 2023 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов'язковим урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням індексації згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року позов було задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Західного міжрегіонального Управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції №5к/вих./4.2./8277 від 27 листопада 2023 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2023 року.
Зобов'язано відповідача здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Західного міжрегіонального Управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції № 5к/вих./4.2./8277 від 27 листопада 2023 року про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року залишено без змін.
Не погодившись із такими судовими рішеннями, ГУ ПФУ в Закарпатській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснено в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Оскаржуючи судове рішення, прийняте у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та не наводить жодного належного обґрунтування.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Західне міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Н.В. Коваленко Л.В. Тацій