29 липня 2024 року
м. Київ
справа №320/21836/23
адміністративне провадження №К/990/27186/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Коваленко Н.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі №320/21836/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МБ Іновація» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування містобудівних умов в частині,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «МБ Іновація» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:
- визнати в частині протиправним та скасувати пункт 1 (Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) розділу «Містобудівні умови та обмеження:» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:8182-8394-1455-5826, реєстраційний номер 181 від 19.02.2020 (в редакції наказу №234 від 25.04.2023) « 27 м (Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою відповідно до вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення» та ДБН В. 1.1.7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги», з урахуванням вимог пам'яткоохоронного законодавства, із дотримання нормативних побутових i протипожежних розривів, забезпеченням нормативної освітленості та інсоляції приміщень об'єкта та суміжної забудови.)»;
- визнати в частині протиправним та скасувати в пункті 5 (планувальні обмеження) розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:8182-8394-1455-5826, реєстраційний номер 181 від 19.02.2020 (в редакції наказу №234 від 25.04.2023) вимоги викладені: - в абз. 1 «земельні ділянки знаходяться в межах центральної планувальної зони, центрального історичного ареалу (згідно з Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 №599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва»; - в абз. 2 «проектну документацію розробляти з урахуванням положень наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 №599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва». Погодити в органах охорони культурної спадщини проект архітектурних перетворень згідно з пунктом 9 частини 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (за необхідності).»;
- визнати пункт 1 (гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:8182-8394-1455-5826, реєстраційний номер 181 від 19.02.2020 (в редакції наказу №234 від 25.04.2023) в наступній редакції - «3 умовною висотою понад 73,5 м, в тому числі житлових будинків умовною висотою до 100 м включно та громадських будівель умовною висотою до 150 м включно.»;
- додати в кінці пункту 2 (максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки) розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:8182-8394-1455-5826, реєстраційний номер 181 від 19.02.2020 (в редакції наказу №234 від 25.04.2023) абзац в наступній редакції: «Функціональний склад елементів комплексу уточнити за завданням на проектування складених з урахуванням містобудівних умов та обмежень. Відсоток забудови земельної ділянки, розміщення об'єкта проектування та елементів прибудинкової території, проїздів визначити з урахуванням положень ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення.»;
- визнати пункт 3 (максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови) «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:8182-8394-1455-5826, реєстраційний номер 181 від 19.02.2020 (в редакції наказу №234 від 25.04.2023) в наступній редакції - «У разі розміщення житлового фонду розрахункову щільність населення для земельних ділянок прийняти відповідно до додатку В.1 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій.».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024, позов задоволено.
15.07.2024 через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якій заявник просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно з частиною 1 статті 334 КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Касаційна скарга подана (сформована в системі «Електронний суд») 12.07.2024, тобто поза межами встановленого законом строку на касаційне оскарження.
Заявник просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку та поновити його на підставі частини другої статті 329 КАС України, зазначаючи, що копія оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції надійшла до електронного кабінету відповідача 12.06.2024 о 19 год 17 хв (вказану обставину підтверджує картою руху документа), отже, в силі приписів частини шостої статті 251 КАС України, вважається врученою 13.06.2024. Таким чином, останнім днем тридцятиденного строку, передбаченого частиною другою статті 329 КАС України, є 15.07.2024.
Перевіривши доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведені в заявником, колегія суддів вважає, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, виходячи з такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Суд встановив, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалена 05.06.2024 (повний текст виготовлено 10.06.2024). Копія вказаної постанови надійшла до електронного кабінету скаржника 12.06.2024 о 19 год 17 хв.
Абзацом другим частини шостої статті 251 КАС України визначено, що у випадку, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, оскаржувану постанову заявник отримав 13.06.2024, після чого, 12.07.2024, у строк, що не перевищує 30 днів з моменту отримання ним копії оскаржуваного рішення, звернувся з даною касаційною скаргою.
Розглянувши питання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення.
Однак, Верховним Судом встановлено, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, у зв'язку з чим її слід залишити без руху.
Згідно з частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями) (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 2684 гривні.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено п'ять вимог немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачу касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 статті четвертої, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону №3674-VI).
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 21 472,00 грн. (((2684*5)*200%)*0,8=21 472,00)
У якості доказів сплати судового збору надано платіжну інструкцію №376 від 24.06.2024.
Однак, вказаний платіжний документ не може бути підтвердженням сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі №320/21836/23, оскільки відповідно до наданої платіжної інструкції №376 від 24.06.2024 платіжні реквізити для перерахування судового збору містять невірний номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - НОМЕР_1 .
Відомості про платіжну інструкцію №376 від 24.06.2024 в реєстрі підтверджень оплат із Державної казначейської служби України відсутні.
Статтею 9 Закону №3674-VI визначено, що Суд перед відкриттям (порушення) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, при прийнятті як доказу сплати судового збору платіжного доручення, визначальним є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір за подання цієї касаційної скарги не може вважається сплаченим.
За таких обставин, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліку шляхом направлення до суду документа про сплату судового збору в сумі 21 472,00 гривень.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; __________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Поновити Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) строк на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі №320/21836/23.
Касаційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі №320/21836/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги.
Роз'яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі, у разі неусунення недоліків в іншій частині - касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя С.Г. Стеценко