Постанова від 30.07.2024 по справі 500/6549/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Баб'юк П.М.

30 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/6549/23 пров. № А/857/10538/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Гудима Л.Я., Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Шляхорембудуправління" на Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі № 500/6549/23 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Шляхорембудуправління" до прокурора Тернопільської обласної прокуратури який діє в інтересах держави в особі Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тернопільська обласна військова адміністрація, Товстенська селищна рада Чортківського району про визнання протиправним та скасування висновку з оцінки впливу на довкілля від 14.07.2023 №04/1090-20202205348/1,-

ВСТАНОВИВ:

11.10.2023р. позивач, Приватне підприємство "Шляхорембудуправління" (далі - ПП "Шляхорембудуправління") звернувся з позовом до прокурора Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації, у якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати висновок з оцінки впливу на довкілля Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації від 14.07.2023 № 04/1090-20202205348/1, яким планову діяльність ПП "Шляхорембудуправління", а саме: видобування корисних копалин - промислова розробка Нирківського - 1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об'єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області визнано недопустимою;

-зобов'язати Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації надати висновок з оцінки впливу на довкілля, яким надати дозвіл ПП "Шляхорембудуправління", на здійснення планової діяльності, а саме: видобування корисних копалин - промислова розробка Нирківського - 1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об'єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.03.2024р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ПП "Шляхорембудуправління" подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.03.2024р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

30.01.2020р. Рішенням 29 сесії 7 скликання Нирківської сільської ради № 1232 та рішенням 36 сесії 7 скликання Заліщицької районної ради від 13.02.2020р. № 548 ПП "Шляхорембудуправління" отримав погодження місцевої влади щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами, а саме розробку Нирківського-1 родовища гіпсів .

24.02.2020р. ПП "Шляхорембудуправління" розмістило у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля повідомлення №20202205348 про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля: видобування корисних копалин - промислова розробка Нирківського-1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об'єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області.

04.10.2022р. Приватне підприємство "Шляхорембудуправління" у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля розмістило оголошення №20202205348 про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та звіт з оцінки впливу на довкілля "Видобування корисних копалин - промислова розробка Нирківського-1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об'єднаної територіальної громади в Чортківському районі Тернопільської області".

13.12.2022р. Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації, за результатами розгляду звіту, прийняв рішення про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, оформлене листом "Про оцінку впливу на довкілля" №04.1/1530 від 13.12.2022р. та закрито справу в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля.

25.04.2023р. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/211/23, яке набрало законної сили 01.06.2023р., суд визнав протиправним та скасував Рішення Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації про відмову у видачі документа дозвільного характеру (висновку з оцінки впливу на довкілля), оформлене листом від 13.12.2022р. №04.1/1530 "Про оцінку впливу на довкілля".

При цьому, суд також зобов'язав Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації надати висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності ПП "Шляхрембудуправління", а саме видобування корисних копалин - промислова розробка Нирківського - 1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об'єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області.

ч.4 ст.78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За результатами дослідження звіту з ОВД, інформації викладеної у клопотанні Інституту екології Карпат НАН України щодо створення комплексної пам'ятки природи загальнодержавного значення "Солонські говди" на території Товстенської ОТГ Чортківського району Тернопільської області від 09.04.2021р. №135 до Міністерства захисту довкілля України, а також матеріалів Інституту екології Карпат НАН України щодо комплексного обстеження природної території, перспективної для створення пам'ятки природи загальнодержавного значення "Солонські говди", надісланих управлінню листом від 04.07.2023р. №130, Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації зробило наступні висновки:

-геолого-геоморфологічний комплекс, у межах якого заплановано реалізацію планованої діяльності, відіграє унікальну гідрогеологічну водорегуляційну роль і забезпечує стабільність водопостачання населених пунктів, що розташовані в північному, східному та південному напрямках від місця розташування об'єкта планованої діяльності. У разі порушення цієї гідрогеологічної та геоекологічної системи однозначно відбудуться істотні зміни гідрологічного режиму території, негативне значення яких буде особливо помітним в умовах сучасних кліматичних змін, що зумовлюють істотний дисбаланс режиму атмосферних опадів;

-зазначена територія відзначається унікальною концентрацією раритетного видового різноманіття. Створення комплексної пам'ятки природи загальнодержавного значення "Солонські говди" дозволить зберегти природні популяції 15 видів судинних рослин, що включені до Червоної книги України, низку видів тваринного світу, включно з можливо наявною на цій території колонією ховраха подільського, а також 21 вид рослин, що потребують спеціальних заходів щодо збереження в межах Тернопільської області та низку раритетних видів фавни;

-територія, яка запропонована для створення комплексної пам'ятки природи загальнодержавного значення "Солонські говди" має важливе міжнародне природоохоронне значення, як потенційний об'єкт мережі Емеральд (Смарагдової мережі Європи). На ній представлені 12 типів оселищ європейського значення, з них 7 - зі статусом пріоритетних, що включені до резолюції 4 та 6 Постійного комітету Бернської конвенції. Відтак, ця територія може істотно доповнити регіональний каркас мережі Емеральд, тим більше, що вона, фактично, прилягає до затвердженої Європейською Комісією території НІШ "Дністровський каньйон" (Dnistrovskyi Kanion National Nature Park - UA0000122);

-земельна ділянка, на якій заплановано реалізацію планованої діяльності є особливо цінною природною ботанічною ділянкою, де поширені рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України;

-реалізація планованої діяльності призведе до безповоротного знищення рідкісних рослинних угруповань і завдасть шкоди раритетним видам флори й фавни, що підлягають особливій охороні;

-територія, що запропонована для створення комплексної пам'ятки природи загальнодержавного значення "Солонські Говди", має важливе значення для відтворення популяцій видів дикої флори і фавни.

14.07.2023р. висновком з оцінки впливу на довкілля Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації № 04/1090-20202205348/1, планову діяльність ПП "Шляхрембудуправління", а саме видобування корисних копалин - промислова розробка Нирківського - 1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об'єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області визнано недопустимою.

ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII).

ст.1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23 травня 2017 року № 2059-VIII (далі - Закон № 2059-VIII).

ч.1 ст.1 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" встановлено, що вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров'я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об'єктів, історичних пам'яток та інших матеріальних об'єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об'єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об'єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об'єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1-3 ст.2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб'єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до ст.ст. 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до ст.ст.7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до ст.9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб'єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого п.3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до ст.11 цього Закону;

6) під час здійснення оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч.3 -ч.4 ст.5 цього Закону, - уповноважений центральний орган проводить консультації щодо звіту з оцінки впливу на довкілля з іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень з питань, що стосуються довкілля. Порядок проведення консультацій з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо оцінки впливу на довкілля та врахування результатів таких консультацій при прийнятті рішення щодо можливості здійснення планованої діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Такі консультації проводяться у письмовій та/або електронній формі протягом строку громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі ненадання зауважень та пропозицій протягом визначеного строку для консультацій вважається, що зауваження та пропозиції відсутні. Інформація, надана органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування в рамках консультацій, визначених цим пунктом, вноситься уповноваженим органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом одного робочого дня після завершення строку громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та оприлюднюється засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об'єктів, планованої діяльності та об'єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Суб'єктами оцінки впливу на довкілля є суб'єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб'єктів господарювання (далі - суб'єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених ст.14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Із змісту ч.1 ст.3, ч.1 ст.4 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" видно, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

У процесі оцінки впливу на довкілля забезпечується своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості.

Суб'єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом заповнення форми повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також засобами інших інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, користувачами яких є уповноважений територіальний орган та суб'єкт господарювання, з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг (ч.1 ст.5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля" № 2059-VIII).

ч.1-ч.5, ч.8 ст.6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" встановлено, що суб'єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Звіт з оцінки впливу на довкілля включає:

1) опис планованої діяльності, зокрема: опис місця провадження планованої діяльності;

цілі планованої діяльності; опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема виробничих процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та природних ресурсів (води, земель, ґрунтів, біорізноманіття), які планується використовувати; оцінку за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

2) опис виправданих альтернатив (наприклад, географічного та/або технологічного характеру) планованої діяльності, основних причин обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків;

3) опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань;

4) опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров'я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок), ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів), матеріальні об'єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв'язки між цими факторами;

5) опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (за наявності - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний вплив), зумовленого: виконанням підготовчих і будівельних робіт та провадженням планованої діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу після завершення такої діяльності; використанням у процесі провадження планованої діяльності природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття; викидами та скидами забруднюючих речовин, шумовим, вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним забрудненням, випроміненням та іншими факторами впливу, а також здійсненням операцій у сфері управління відходами; ризиками для здоров'я людей, об'єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій; кумулятивним впливом інших наявних об'єктів, планованої діяльності та об'єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних проблем, пов'язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне значення, на які може поширитися вплив або на яких може здійснюватися використання природних ресурсів; впливом планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів, та чутливістю діяльності до зміни клімату; технологією і речовинами, що використовуються;

6) опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки впливів на довкілля, зазначених у пункті 5 цієї частини, та припущень, покладених в основу такого прогнозування, а також використовувані дані про стан довкілля;

7) опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів;

8) опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом'якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації;

9) визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля;

10) усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону;

11) стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності, а також (за потреби) планів післяпроектного моніторингу;

12) резюме нетехнічного характеру інформації, зазначеної у пунктах 1-11 цієї частини, розраховане на широку аудиторію;

13) список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля.

Суб'єкт господарювання подає звіт з оцінки впливу на довкілля в електронній формі (засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також засобами інших інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, користувачами яких є уповноважений територіальний орган/уповноважений центральний орган та суб'єкт господарювання, із дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг), а також визначену суб'єктом господарювання іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту, за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу. Разом із звітом з оцінки впливу на довкілля суб'єкт господарювання подає за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля шляхом заповнення форми засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також засобами інших інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, користувачами яких є уповноважений орган та суб'єкт господарювання.

Доступ громадськості до звіту з оцінки впливу на довкілля забезпечується в порядку, передбаченому ст.4 цього Закону.

Не пізніше наступного робочого дня з дня отримання уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч.3,ч.4 ст.5 цього Закону, - уповноважений центральний орган вносить звіт з оцінки впливу на довкілля до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Звіт з оцінки впливу на довкілля підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації та зберігається в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля протягом усього часу провадження планованої діяльності, але не менш як п'ять років з дня отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Питання надання висновку з оцінки впливу на довкілля регламентується статтею 9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно до ч.1-9 вказаної статті уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч.3, ч.4 ст.5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов'язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п'ятій цієї статті, є обов'язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення, а також зауваження і пропозиції, отримані під час консультацій, передбачених п.6 ч.1 ст.2 цього Закону.

В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про:

1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля;

2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля;

3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення;

4) результати консультацій, передбачених пунктом 6 частини першої статті 2 цього Закону.

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч.3, ч.4 ст.5 цього Закону, - уповноважений центральний орган:

1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності;

2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності;

3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків;

6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу;

7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність:

здійснення компенсаційних заходів - покладає обов'язок із здійснення таких заходів;

запобігання, уникнення, зменшення (пом'якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов'язок із здійснення відповідних дій;

здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом;

здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.

Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб'єктом господарювання, за письмовою згодою із суб'єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.

Висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб'єкту господарювання безоплатно протягом 15 робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу - з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.

Підставою для надання висновку з оцінки впливу на довкілля, в якому визначена недопустимість провадження планованої діяльності, є:

1) наявність встановлених законами заборон чи обмежень, які унеможливлюють провадження планованої діяльності;

2) виявлення того, що з урахуванням вимог частини першої цієї статті, у тому числі в результаті вжиття передбачених заходів, спрямованих на запобігання, зменшення, усунення впливу на довкілля, та/або встановлення додаткових обґрунтованих екологічних умов, вплив планованої діяльності залишатиметься таким, що унеможливлює її провадження згідно з вимогами законодавства.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган оприлюднює висновок з оцінки впливу на довкілля у день його прийняття у спосіб та в порядку, визначені статтею 4 цього Закону, та одночасно вносить його до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Висновок з оцінки впливу на довкілля втрачає силу через п'ять років у разі, якщо не було прийнято рішення про провадження планованої діяльності. Якщо до отримання рішення про провадження планованої діяльності внесено зміни до проектної документації чи зміни до законодавства, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, оцінка впливу на довкілля здійснюється повторно.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.

Як видно із матеріалів справи на замовлення ПП "Шляхорембудуправління" розроблено звіт з оцінки впливу на "Видобування корисних копалин - промислова розробка Нирківського -1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об'єднаної територіальної громади в Чотрківському районі Тернопільської області" ( т.1 а.с. 8-87 ) для надання висновку з оцінки впливу на довкілля.

Із змісту даного звіту видно, що планована діяльність Приватного підприємства "Шляхорембудуправління" щодо промислового видобування корисних копалин Нирківського-1 родовища гіпсу в 3 км на схід від с. Нирків на території Товстенської селищної об'єднаної територіальної громади в Чортківському районі Тернопільської області відноситься до другої категорії видів планової діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, а саме: видобування корисних копалин, крім корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками чи землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок з відповідним цільовим використанням.

Основною метою проведення даного звіту є екологічне обґрунтування доцільності видобування корисних копалин Нирківського-1 родовища гіпсу в якості будівельної сировини на території Заліщицької міської об'єднаної територіальної громади, а також визначення при цьому шляхів і способів нормалізації стану навколишнього середовища, забезпечення вимог екологічної безпеки й оцінка ефективності технічних рішень і заходів щодо ліквідації (пом'якшення) очікуваних негативних наслідків (впливів) для навколишнього середовища та здоров'я населення.

Метою проведення даного звіту є також отримання відповідно до законодавства рішення про провадження планованої діяльності, яке видається Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації у вигляді документа дозвільного характеру - висновку з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження такої планованої діяльності і який в подальшому буде використаний для отримання інших документів дозвільного характеру, передбачених законодавством, за умови, що вони не передбачають встановлення (затвердження) змін у діяльності, затвердженій (схваленій) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження (згідно п.9 ст.9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"), в т. ч. і для отримання спеціального дозволу з видобування корисних копалин, що видається Державною службою геології та надр України.

Основними завданнями звіту є:

-загальна характеристика існуючого стану території району розташування Нирківського-1 родовища гіпсу, де планується здійснити плановану діяльність;

-розгляд і оцінка екологічних, соціальних і техногенних факторів, санітарно-епідемічної ситуації конкурентно-можливих альтернатив (у тому числі технологічних і територіальних) планованої діяльності та обґрунтування переваг обраної альтернативи та варіанта розміщення;

-визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів (далі - впливів) і зон впливів планованої діяльності на навколишнє середовище за варіантами розміщення (якщо рекомендується подальший розгляд декількох);

-визначення масштабів та рівнів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище;

-прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів;

-визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавств і інших законодавчих та нормативних документів, які стосуються безпеки навколишнього середовища;

-визначення прийнятності очікуваних залишкових впливів на навколишнє середовище, що можуть бути за умови реалізації всіх передбачених заходів.

Передбачається земельний відвід площею 9,0 га, в тому числі 8,8 га власне кар'єрного поля із в'їзною траншеєю.

В процесі провадження запланованої діяльності, передбачається вплив на рослинний та тваринний світ в межах нормативних вимог, виснаження чи деградації сформованих в даній місцевості рослинних та фауністичних співтовариств в результаті планової діяльності не очікується. Зелені насадження не зноситимуться, оскільки відсутні на території кар'єру.

Рослинність майданчику, виділеного під розробку, з погляду збереження біологічної розмаїтості не представляє цінності, оскільки представлена збіднілим рослинним покривом.

Популяцій домінуючих, коштовних і таких, що охороняються видів флори і фауни на території родовища немає. На території родовища, не помічені шляхи міграції птахів і тварин, відсутні державні заповідні зони. Спеціальні заходи по охороні тваринного і рослинного світу не передбачаються.

Для оцінки впливу на довкілля ПП "Шляхорембудуправління" проведені дослідження флори і фауни у межах Нирківського-1 родовища гіпсів силами Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка.

Програмою робіт передбачалося проведення польових та камеральних робіт, які включали: попередній аналіз об'єкту досліджень Нирківського-1 родовища гіпсів, оцінювання та ідентифікацію списків флори у розрізі середовищ існування; аналіз місць локалізації видів рідкісної флори об'єкту досліджень; оцінювання у польових умовах потенційних загроз та можливого впливу на компоненти флори у результаті здійснення діяльності.

За результатами розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля (далі - звід з ОВД) Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації визначило недопустимим провадження планованої діяльності щодо видобування корисної копалини на Нирківському-1 родовищі гіпсів на земельній ділянці, оскільки її сукупний вплив є недопустимим в контексті Законів України «Про Червону книгу України», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ» та «Про екологічну мережу України».

Колегією суддів встановлено, що планована діяльність з видобування гіпсів на Нирківському родовищі-1, що знаходиться в адміністративних межах населеного пункту с. Нирків на території Товстенської селищної об'єднаної територіальної громади буде ПП «Шляхрембудуправління» здійснюватися на територіях, де науковцями підтверджено зростання ряду видів рослин, занесених до Червоної книги України та до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під охороною видів рослин території Тернопільської області, рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України, а також ряд цінних оселищ природньої флори, що включені до резолюції 4 Постійного комітету Бернської конвенції.

Також планована діяльність буде здійснюватися на території, де узгоджено створення комплексної пам'ятки природи загальнодержавного значення «Солонські говди».

Так, дослідженнями проведеними протягом 2012-2020 років фахівцями ботанічного профілю Інституту екології Карпат НАН України за участю працівників наукового відділу національного природного парку «Дністровський каньйон», результати яких викладені у клопотанні Інституту екології Карпат НАН України щодо створення комплексної пам'ятки природи загальнодержавного значення «Солонські говди» на території Товстенської ОТГ Чортківського району Тернопільської області від 09.04.2021р. № 135 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та у матеріалах Інституту екології Карпат НАН України щодо комплексного обстеження природної території, перспективної для створення пам'ятки природи загальнодержавного значення «Солонські говди», надісланих управлінню листом від 04.07.2023р. №130, підтверджено зростання у межах ділянки планованої діяльності ряду видів рослин, занесених до Червоної книги України та до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під охороною видів рослин на території Тернопільської області, рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, а також ряду цінних типів оселищ природньої флори, що включені до резолюції 4 Постійного комітету Бернської конвенції.

Листом Міністерства захисту довкілля України від 19.04.2021р. №25/7-11/8025-21 схвалено створення комплексної пам'ятки природи загальнодержавного значення «Солонські говди» та доручено Тернопільській обласній державній адміністрації забезпечити підготовку необхідних документів до проекту створення згаданої пам'ятки природи загальнодержавного значення.

Результати досліджень, проведених Інститутом екології Карпат НАН України за участю працівників наукового відділу національного природного парку «Дністровський каньйон», підтверджують наявність інших раритетних видів флори та рослинних угруповань (біотопів), зростання яких не виявлено фахівцями, які проводили геоботанічні дослідження 29.08.2022р. після завершення періоду вегетації рослин, що підлягають особливої охороні.

Земельна ділянка площею 8,8 га, на якій буде здійснюватися планована діяльність, повністю входить в межі території площею 101,5 га, запропонованої для створення комплексної пам'ятки природи загальнодержавного значення «Солонські говди».

Відповідно до досліджень, які провели фахівці Інституту екології Карпат НАН України, центральна частина ділянки, що пропонується до заповідання - урочище «Вишеньки» (57,4 га) - це ліс із дуба звичайного з домішкою інших видів неморально- лісового комплексу, який, у результаті неконтрольованих рубок, поступово замінювався черешнею, дикою яблунею, ліщиною. Поодиноко збереглися багаторічні дерева, окружністю стовбура на висоті 1,5 м понад 2 м. Одне з таких дерев має особливу наукову та естетичну цінність - дуб- двостовбуровий - окружністю стовбурів 235 см та 221 см. В урочищі Вишеньки встановлено наявність рослин, включених до Червоної книги України, а саме, гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis (L.) Rich.) та лілія лісова (Lilium martagon L.), а на східній окраїні урочища виявлено локалітет пізньоцвіту осіннього (Colchicum autumnale L.), який має особливу цінність, оскільки це одне з небагатьох місць зростання виду на території Тернопільської області.

На схилах північної підділянки урочища «Вишеньки» збережені лучно- степові фітоценози за участю таких видів з Червоної книги України, як аконіт несправжньопротиотруйний (Aconitum pseudanthora Blocki ex Paez.), горицвіт весняний (Adonis vernalis L.), зіновать біла (Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm.), ковила волосиста (Stipa capillata L.), ковила найкрасивіша (Stipa pulcherrima K.Koch), ковила пірчаста (Stipa pennata L.), косарики черепитчасті (Gladiolus imbricatus L.), лещиця дністровська (Gypsophila thyraica Krasnova), сон великий (Pulsatilla grandis Wender.) та сон чорніючий (Pulsatilla bohemica (Slcalicky) Tzvel), ясенець білий (Dictamnus albus L.).

Зростання на згаданій ділянці червонокнижних рослин є підставою для створення заповідного об'єкту на території Тернопільської області відповідно до вимог Законів України «Про Червону книгу України» та «Про природно- заповідний фонд України».

Дослідженнями науковців Інституту екології Карпат НАН України встановлено зростання на цієї ділянці також низки видів, що включені до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під охороною видів рослин на території Тернопільської області, а саме: волошка Маршала (СепЬаигеа marschalliana Spreng.), гадючник звичайний (Filipendula vulgaris Moench), гіацинтник блідий (Hyacinthella leucophaea (K.Koch) Schur), гострокільник волосистий (Oxytropis pilosa (L.) DC.), конвалія травнева (Convallaria majalis L.), конюшина гірська (Trifolium montanum L.), котячі лапки дводомні (Antennaria dioica (L.) Gaertn.), ломиніс цілолистий (Clematis integrifolia L.), мару на щиткова (Pyrethrum corymbosum (L.) Scop.), осока низька (Carex humilis Leyss.), півники злаколисті (Iris graminea L.), півники угорські (Iris hungarica Waldst. & Kit.), сеслерія Гейфлера (Sesleria heufleriana Schur), самосил передгірний (Teucrium praemontanum Klok.), синяк руський (Echium russicum J.F.Gmelin), стародуб широколистий (Laserpitium latifolium L.), холодок лікарський (Asparagus officinalis L.), цибуля гірська (Allium montanum F.W.Schmidt), цибуля подільська (Allium podolicum Blocki ex Racib. & Szafer), чебрець Маршаллів (Thymus marschallianus Willd.), шавлія поникла (Salvia nutans L.).

На лучно-степових ділянках урочища «Вишеньки», що збережені на схилах південної підділянки, виявлені такі раритетні види рослин як: ковила пірчаста та ковила волосиста, ясенець білий, лещиця дністровська, синяк руський, зіновать біла, горицвіт весняний, півники угорські.

У прибережній смузі річки Поросячка виявлено значний за площею локалітет головатню високого (Echinops exaltatus Schrad.), що також включений до Червоної книги України.

Крім того, вказаними дослідженнями доведено, що на території, яка пропонується до заповідання, представлено низку цінних типів оселищ природньої флори, що включені до резолюції 4 Постійного комітету Бернської конвенції. Відповідно, за попередніми даними на цій території представлені 12 типів оселищ природньої флори європейського значення, з них 7 - зі статусом пріоритетних.

Також на цій території виявлено два види рослин, що включені до Резолюції 6 Постійного комітету Бернської конвенції: синяк червоний (Echium russicum - 4067) та півники угорські (Irishungarica - 4097).

На ділянці збереглися фітоценози, що зазнали незначної антропогенної трансформації насамперед через віддаленість від населених пунктів та значну крутизну схилів (до 45°). Зокрема, це угруповання формації ковили волосистої (Stipeta capillatae) асоціація: волосистоковилова чиста (Stipetum capillatae ригит), угруповання формації ковили найкрасивішої (Stipeta pulcherrimae) асоціація низькоосоково-найкрасивішоковилова (Stipetum (pulcherrimae) caricosum (humilis) - рослинні угруповання, що включені до Зеленої книги України (2009).

Ділянка, що пропонується до створення комплексної пам'ятки природи, має важливе значення для відтворення популяцій видів дикої фауни. В осінньо- зимовий період тут скупчуються такі птахи, як щиглі, чечітки, вівсянки, чикотні, снігурі, польові горобці, оскільки тут для них багата кормова база (насіння високих трав у заплаві Поросячки та плоди глоду, терену, дикої яблуні, шипшини). У гніздовий період на зазначеній ділянці фахівцями Інституту екології Карпат НАН

України виявлені птахи водно-болотного комплексу (рибалочка, чапля сіра, крижні, чирянка велика, лиска, водяна курочка, пірникоза мала, лунь очеретяний). Багаті у видовому відношенні фітоценози - оселище для багатьох видів метеликів. Зокрема тут виявлено махаона (Раріїіо machaon Linnaeus, 1758) та подалірія (Iphiclides podalirius (Linnaeus, 1758), видів занесених до Червоної книги України.

територія кормодобування виду, сорокопуд сірий (Lanius excubitor Linnaeus, 1758), хом'як звичайний (Cricetus cricetus (Linnaeus, 1758), ховрах крапчастий (Spermophilus suslicus (Giildenstaedt, 1770) - потребує подальшого підтвердження, оскільки ідентифіковано лише за наявністю характерних нор, ящірка зелена (Lacerta viridis Laurent і, 1768), кумка жовточерева (Bombina variegata (Linnaeus, 1758) - у воді потоку та прибережних водоймах

п.1 ст.4 Конвенції про охорону дикої флори та фавни і природних середовищ існування в Європі, до якої приєдналася Україна згідно Закону України «Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі» від 29 жовтня 1996 року № 436/96-ВР, ст.5 Закону України «Про Червону книгу України», ст.26 Закону України «Про рослинний світ», ст.ст.9, 44 Закону України «Про тваринний світ», п.8 Положення про Перелік рідкісних, і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території Тернопільської області, затвердженого рішенням Тернопільської обласної ради від 01 червня 2011 № 1192 року, Положення про Зелену книгу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1286, усі вищезазначені об'єкти рослинного та тваринного світу, підлягають особливій охороні. Спеціальні вимоги щодо їх охорони враховуються під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розроблення проектної та проектно- планувальної документації, здійснення оцінки впливу на довкілля.

Отже, за результатами дослідження звіту з оцінки впливу на довкілля Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації зроблено наступні висновки, які вказують на те, що планована діяльність є недопустимою, а саме:

- геолого-геоморфологічний комплекс, у межах якого заплановано реалізацію планованої діяльності, відіграє унікальну гідрогеологічну водорегуляційну роль і забезпечує стабільність водопостачання населених пунктів, що розташовані в північному, східному та південному напрямках від місця розташування об'єкта планованої діяльності. У разі порушення цієї гідрогеологічної та геоекологічної системи однозначно відбудуться істотні зміни гідрологічного режиму території, негативне значення яких буде особливо помітним в умовах сучасних кліматичних змін, що зумовлюють істотний дисбаланс режиму атмосферних опадів;

- зазначена територія відзначається унікальною концентрацією раритетного видового різноманіття. Створення комплексної пам'ятки природи загальнодержавного значення «Солонські говди» дозволить зберегти природні популяції 15 видів судинних рослин, що включені до Червоної книги України, низку видів тваринного світу, включно з можливо наявною на цій території колонією ховраха подільського, а також 21 вид рослин, що потребують спеціальних заходів щодо збереження в межах Тернопільської області та низку раритетних видів фавни;

- територія, яка запропонована для створення комплексної пам'ятки природи загальнодержавного значення «Солонські говди» має важливе міжнародне природоохоронне значення, як потенційний об'єкт мережі Емеральд (Смарагдової мережі Європи). На ній представлені 12 типів оселищ європейського значення, з них 7 - зі статусом пріоритетних, що включені до резолюції 4 та 6 Постійного комітету Бернської конвенції. Відтак, ця територія може істотно доповнити регіональний каркас мережі Емеральд, тим більше, що вона, фактично, прилягає до затвердженої Європейською Комісією території НПП «Дністровський каньйон» (Dnistrovskyi Kanion National Nature Park - UA0000122);

- земельна ділянка, на якій заплановано реалізацію планованої діяльності є особливо цінною природною ботанічною ділянкою, де поширені рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України;

- реалізація планованої діяльності призведе до безповоротного знищення рідкісних рослинних угруповань і завдасть шкоди раритетним видам флори й фавни, що підлягають особливій охороні;

- територія, що запропонована для створення комплексної пам'ятки природи загальнодержавного значення «Солонські Говди», має важливе значення для відтворення популяцій видів дикої флори і фавни.

Наведене підтверджено матеріалами досліджень, проведених фахівцями ботанічного профілю Інституту екології Карпат НАН України за участю працівників наукового відділу національного природного парку «Дністровський каньйон», результати яких викладені у клопотанні Інституту екології Карпат НАН України, щодо створення комплексної пам'ятки природи загальнодержавного значення «Солонські говди» на території Товстенської ОТГ Чортківського району Тернопільської області від 09.04.2021р. № 135 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а також з урахуванням матеріалів Інституту екології Карпат НАН України щодо комплексного обстеження природної території, перспективної для створення пам'ятки природи загальнодержавного значення «Солонські говди», надісланих управлінню листом від 04.07.2023р. № 130 та листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 19.04.2021р. № 25/7-11/8025-21 до Тернопільської обласної державної адміністрації про схвалення створення комплексної пам'ятки природи «Солонські говди», що не спростував апелянт.

ст.2, ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначено, що у даному випадку здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим.

Оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

-підготовку суб'єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до ст.ст.5, 6 та 14 цього Закону;

-проведення громадського обговорення відповідно до ст.ст.7, 8 та 14 цього Закону;

-аналіз уповноваженим органом відповідно до ст.9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб'єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

-надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого п.3 цієї частини;

-врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до ст.11 цього Закону.

ст.6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» встановлено, що суб'єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті

-інформації згідно з законодавством. Звіт з оцінки впливу на довкілля включає:

-опис планованої діяльності, зокрема: опис місця провадження планованої діяльності; цілі планованої діяльності; опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема виробничих процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та природних ресурсів (води, земель, ґрунтів, біорізноманіття), які планується використовувати; оцінку за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

-опис виправданих альтернатив (наприклад, географічного та/або технологічного характеру) планованої діяльності, основних причин обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків;

-опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань;

-опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров'я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок), ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів), матеріальні об'єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв'язки між цими факторами;

-опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (за наявності - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний вплив), зумовленого:

-виконанням підготовчих і будівельних робіт та провадженням планованої діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу після завершення такої діяльності;

-використанням у процесі провадження планованої діяльності природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття;

-викидами та скидами забруднюючих речовин, шумовим, вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним забрудненням, випроміненням та іншими факторами впливу, а також здійсненням операцій у сфері управління відходами;

-ризиками для здоров'я людей, об'єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій;

-кумулятивним впливом інших наявних об'єктів, планованої діяльності та об'єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних проблем, пов'язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне значення, на які може поширитися вплив або на яких може здійснюватися використання природних ресурсів;

-впливом планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів, та чутливістю діяльності до зміни клімату;

-технологією і речовинами, що використовуються;

-опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки впливів на довкілля, зазначених у пункті 5 цієї частини, та припущень, покладених в основу такого прогнозування, а також використовувані дані про стан довкілля;

-опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів;

-опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом'якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації;

-визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля;

-усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону;

-стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності, а також (за потреби) планів післяпроектного моніторингу;

-резюме нетехнічного характеру інформації, зазначеної у пунктах 1-11 цієї частини, розраховане на широку аудиторію;

-список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля.

Водночас, звіт з оцінки впливу на довкілля вказаним вимогам не відповідає.

Так, на сторінці 38 Звіту з оцінки впливу на довкілля вказано, що на території нерозкритого родовища домінуюча екосистема флори і фауни пасовищ і сінокосів.

На сторінці 62 вказаного Звіту зазначено, що рослинність майданчику, виділеного під розробку, з погляду на збереження біологічної різноманітності не представляє цінності, оскільки представлена збіднілим рослинним покривом. Популяції домінуючих, коштовних і таких, що охороняються видів флори і фауни на територій родовища немає. Спеціальні заходи по охоронні тваринного і рослинного світу не передбачаються. У період розробки кар'єру наявний рослинний покрив буде знищено (ст.63 Звіту).

У розділі 3 «Поточний стан довкілля» п.3.7 на сторінці 82 Звіту зазначено, що в районі існуючої території родовища гіпсів відсутні рослини занесені до Червоної книги України, переважає трав'яниста рослинність: осика хвиляста, подорожник, морозник, звіробій, цмин пісковий. Зміни видового та кількісного складу рослинногог та тваринного світу в районі дослідження не прогнозується. Водночас у п.3.7 вся інформація щодо видового складу рослинного та тваринного світу зазначена загалом щодо Чортківського району.

На сторінці 84 Звіту вказано, що результати дослідження флори у межах родовища піску Мишківське наявне в додатку під № 12 на 13 аркушах. Зокрема, на дату дослідження (29.08.2022р.) встановлено наявність незначної видової різноманітності рослин. Домінантними видами можна вважати рослини з родин злакових, розових, окружкових та айстрових. Серед злакових виявлено кострицю, пирій, тонконіг, мітлицю. У складі травостою зафіксовано деревій звичайний, подорожник ланцетолистий, кульбаба звичайна, полин польовий, лопух, осот, конюшина лучнащириця, кропива, щавелькінський. Зазначено, що при натурному обстеженні території Нирківського родовища-1 гіпсів популяцій чи окремих представників зникаючих видів рослинного і тваринного світу, які віднесені до Червоної книги України та входять до переліку видів флори і фауни, для яких визначаються територій Смарагдової мережі відсутні.

Водночас, у геоботанічному описі вказано, що ознайомлення з рослинністю проводилось лише станом на 29.08.2022р.

Однак, геоботанічний опис не може вважатись належним та допустимим доказом проведення польового та камерального дослідження видового складу флори і фауни з огляду на наступне.

Так, у додатку 12 на 13 аркуша міститься покликання на ситуаційні плани Нирківського родовища, загальний вигляд кар'єру та загальній вигляд оглядової ділянки, де проводилось дослідження.

Водночас, документ не містить прив'язки до місцевості самої оглядової ділянки, де проводилось дослідження, не містить будь-яких просторових чи географічних координат.

Отже, достеменно встановити на якій саме ділянці проведено такий опис не вбачається за можливе, у тому числі чи такий проведено саме на території планової діяльності позивача, враховуючи види рослин описані в геоботанічному описі (є найбільш поширеними на території області).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що дані наведені у звіті не можуть вважатися достовірними в частині проведення необхідного обсягу досліджень та їх результатів.

Однак, Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації на час розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля володіло достовірною інформацією про наявність на території планової діяльності об'єктів флористичної та фітоценозної цінності, а також наявністю об'єктів, що мають геологічну цінність.

Зокрема, з'ясовано, що ПП «Шляхрембудуправління» планована діяльність з видобування гіпсів на Нирківському родовищі-1 в адміністративних межах населеного пункту с. Нирків на території Товстенської селищної об'єднаної територіальної громади здійснюється на місцях зростання ряду видів рослин, занесених до Червоної книги України та до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під охороною видів рослин території Тернопільської області, рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України, а також ряд цінних оселищ природньої флори, що включені до резолюції 4 Постійного комітету Бернської конвенції.

Так, дослідженнями, проведеними протягом 2012-2020 років фахівцями ботанічного профілю Інституту екології Карпат НАН України за участю працівників наукового відділу національного природного парку «Дністровський каньйон».

Відповідно до даних офіційного веб-сайту Інституту (https://ecoinst.org.ua/) останній є науковою установою Національної академії наук України та належить до Відділення загальної біології НАН України. Головним завданням Інституту є здійснення фундаментальних і прикладних досліджень з метою одержання нових наукових знань у галузях екології, екосистемології, геосоціосистемології, середовищезнавства, ботаніки, зоології, охорони природи, екоморфогенезу рослин і популяційної екології, сприяння соціально-економічному розвиткові суспільства.

Результати проведених досліджень викладені у клопотанні Інституту екології Карпат НАН України щодо створення комплексної пам'ятки природи загальнодержавного значення «Солонські говди» на території Товстенської ОТГ Чортківського району Тернопільської області від 09.04.2021р. № 135 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та у матеріалах Інституту екології Карпат НАН України щодо комплексного обстеження природної території, перспективної для створення пам'ятки природи загальнодержавного значення «Солонські говди», надісланих управлінню листом від 04.07.2023 № 130, підтверджено зростання у межах ділянки планованої діяльності ряду видів рослин, занесених до Червоної книги України та до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під охороною видів рослин на території Тернопільської області, рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, а також ряду цінних типів оселищ природньої флори, що включені до резолюції 4 Постійного комітету Бернської конвенції.

Зокрема, науковцями встановлено, що Результати досліджень, проведених Інститутом екології Карпат НАН України за участю працівників наукового відділу національного природного парку «Дністровський каньйон», підтверджують наявність інших раритетних видів флори та рослинних угруповань (біотопів), зростання яких не виявлено фахівцями, які проводили геоботанічні дослідження 29.08.2022р. після завершення періоду вегетації рослин, що підлягають особливої охороні.

Дослідженнями які провели фахівці Інституту екології Карпат НАН України, видно, щоцентральна частина ділянки, що пропонується до заповідання - урочище «Вишеньки» (57,4 га) - це ліс із дуба звичайного з домішкою інших видів неморально- лісового комплексу, який, у результаті неконтрольованих рубок, поступово замінювався черешнею, дикою яблунею, ліщиною. Поодиноко збереглися багаторічні дерева, окружністю стовбура на висоті 1,5 м понад 2 м. Одне з таких дерев має особливу наукову та естетичну цінність - дуб- двостовбуровий - окружністю стовбурів 235 см та 221 см. В урочищі Вишеньки встановлено наявність рослин, що включених до Червоної книги України, а саме, гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis (L.) Rich.) та лілія лісова (Lilium martagon L.), а на східній окраїні урочища виявлено локалітет пізньоцвіту осіннього (Colchicum autumnale L.), який має особливу цінність, оскільки це одне з небагатьох місць зростання виду на території Тернопільської області.

Зростання на згаданої ділянці червонокнижних рослин є підставою для створення заповідного об'єкту на території Тернопільської області відповідно до вимог Законів України «Про Червону книгу України» та «Про природно- заповідний фонд України».

Дослідженнями науковців Інституту екології Карпат НАН України встановлено зростання на цієї ділянці також низки видів, що включені до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під охороною видів рослин на території Тернопільської області, а саме: волошка Маршала (Centaurea marschalliana Spreng.), гадючник звичайний (Filipendula vulgaris Moench), гіацинтник блідий (Hyacinthella leucophaea (K.Koch) Schur), гострокільник волосистий (Oxytropis pilosa (L.) DC.), конвалія травнева (Convallaria majalis L.), конюшина гірська (Trifolium montanum L.), котячі лапки дводомні (Antennaria dioica (L.) Gaertn.), ломиніс цілолистий (Clematis integrifolia L.), мару на щиткова (Pyrethrum corymbosum (L.) Scop.), осока низька (Carex humilis Leyss.), півники злаколисті (Iris graminea L.), півники угорські (Iris hungarica Waldst. & Kit.), сеслерія Гейфлера (Sesleria heufleriana Schur), самосил передгірний (Teucrium praemontanum Klok.), синяк руський (Echium russicum J.F.Gmelin), стародуб широколистий (Laserpitium latifolium L.), холодок лікарський (Asparagus officinalis L.), цибуля гірська (Allium montanum F.W.Schmidt), цибуля подільська (Allium podolicum Blocki ex Racib. & Szafer), чебрець Маршаллів (Thymus marschallianus Willd.), шавлія поникла (Salvia nutans L.).

Крім цього, вказаними дослідженнями доведено, що на території, яка пропонується до заповідання, представлено низку цінних типів оселищ природньої флори, що включені до резолюції 4 Постійного комітету Бернської конвенції. Відповідно, за попередніми даними на цій території представлені 12 типів оселищ природньої флори європейського значення, з них 7 - зі статусом пріоритетних. Відповідно, це: С - Поверхневі води суходолу

С2.1 - Джерела, джерельні струмки та гейзери

С3.41 - Євро-сибірські угруповання багаторічної повітряно-водної рослинності

Е - Луки та землі з домінуванням різнотрав 'я, мохів або лишайників

Е1.2 - Багаторічні луки на вапняках та класичні степи

Е2.25 - Континентальні луки

Е5- Узлісся та галявини з високим різнотрав'ям

Е5.4 - Зволожені та мокрі високотравні та папоротеві узлісся та луки, зокрема F - Вересові пустища, чагарники і тундра

F3.241 - Центральноєвропейські субконтинентальні чагарники 1 F9.1 - Прирічкові чагарники G - Лісові території, ліси та інші заліснені землі

G1.11 - Прирічкові деревостани Salix

G 1.А - Мезо- та евтрофні лісостани дуба Quer eus, граба Carpinus, ясеня Fraxinus, клена Acer, липи Tilia, в'яза Ulmus тощо Н - Суходільні оселища без рослинності або з частковою рослинністю 1Н1 - Підземні порожнини, печерні системи, проходи та водні об'єкти Н2.6 - Вапнякові та ультрабазифільні осипища теплих експозицій.

У гніздовий період на зазначеній ділянці фахівцями Інституту екології Карпат НАН України виявлені птахи водно-болотного комплексу (рибалочка, чапля сіра, крижні, чирянка велика, лиска, водяна курочка, пірникоза мала, лунь очеретяний). Багаті у видовому відношенні фітоценози - оселище для багатьох видів метеликів. Зокрема тут виявлено махаона (Раріїіо machaon Linnaeus, 1758) та подалірія (Iphiclides podalirius (Linnaeus, 1758), видів занесених до Червоної книги України.

Загалом, з числа видів тваринного світу, що включені до Червоної книги України (список 2021 року) на території представлені: пугач (Bubo bubo (Linnaeus, 1758), лунь лучний (Circus pygargus (Linnaeus, 1758), підорлик малий (Aquila pomarina C.L.Brehm) - територія кормодобування виду, сорокопуд сірий (Lanius excubitor Linnaeus, 1758), хом'як звичайний (Cricetus cricetus (Linnaeus, 1758), ховрах крапчастий (Spermophilus suslicus (Giildenstaedt, 1770) - потребує подальшого підтвердження, оскільки ідентифіковано лише за наявністю характерних нор, ящірка зелена (Lacerta viridis Laurent і, 1768), кумка жовточерева (Bombina variegata (Linnaeus, 1758) - у воді потоку та прибережних водоймах

Відповідно до вимог п.1 ст.4 Конвенції про охорону дикої флори та фавни і природних середовищ існування в Європі, до якої приєдналася Україна згідно Законом України «Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі» від 29 жовтня 1996 року № 436/96-ВР, ст.5 Закону України «Про Червону книгу України», ст.26 Закону України «Про рослинний світ», ст.ст.9,44 Закону України «Про тваринний світ», п.8 Положення про Перелік рідкісних, і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території Тернопільської області, затвердженого рішенням Тернопільської обласної ради від 01 червня 2011 № 1192 року, Положення про Зелену книгу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1286, усі вищезазначені об'єкти рослинного та тваринного світу, підлягають особливій охороні. Спеціальні вимоги щодо їх охорони враховуються під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розроблення проектної та проектно- планувальної документації, здійснення оцінки впливу на довкілля.

Крім того науковцями наголошено, що аналіз геолого-геоморфологічних, гідрогеологічних та гідрологічних особливостей території свідчить, що ділянка становить тектонічно зумовлений природний розріз товщі пермських гіпсангідрантів. Дослідження ґрунтового покриву схилів лівого берега дозволило виявити гідроморфні травертино-подібні відклади, на яких сформувалися гігрофільні рослинні угрупування. Це свідчить про те, що цим уступом лівого берега річки природно розкривається розташований на схід від долини потужний масив карстово- водоносних горизонтів товщі пермських гіпсів. Відтак, можна стверджувати, що цей геологогеоморфологічнии комплекс відіграє унікальну гідрогеологічну водорегуляціину роль і забезпечує стабільність

водопостачання населених пунктів, що розташовані в північно-східно- південному напрямку від об'єкта (населенні пункти Товсте, Рожанівка, Солоне, Королівка, Бересток, Якубівка, частково - Торське). У разі порушення цієї гідрогеологічної та геоекологічної системи однозначно відбудуться істотні зміни гідрологічного режиму території, негативне значення яких буде особливо помітним в умовах сучасних кліматичних змін, що зумовлюють істотний дисбаланс режиму атмосферних опадів.

У мережі Інтернет за посиланнями http://greenworld.m.ua/mdex.php?id=1612191699 та http://greenworld.m.ua/mdex.php?id=1675163548 розміщено інформація та

звернення ЕГО «Зелений світ» датовані листопадом 2020 та січнем 2023 року, в яких міститься інформація по виявлені на лівому березі річки Поросячка рослин внесених до Червоної книги України і про унікальність вказаної території, так і звернення з цих питань до відповідних уповноважених органів.

Врахування Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації таких даних при наданні висновку з оцінки впливу на довкілля прямо передбачено п.п.3 ч.1 ст.2 Закону, що не спростував апелянт.

Зокрема, врахування таких даних є виправданим, оскільки планова діяльність ПП «Шляхорембудуправління» передбачає видобування корисних копалин відкритим способом, в тому числі і повне знищення рослинного покриву, а відповідно і ареалів їх зростання.

Колегія суддів погоджується з висновками Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації, що планована діяльність позивача призведе до негативного впливу на довкілля, а тому використовуючи надані повноваження відповідач обгрунтовано оцінив ступінь негативного впливу на довкілля та надав оскаржений висновок щодо неможливості здійснення планованої діяльності у даному регіоні чи місцевості, що не спростував апелянт.

В ст.2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» видно, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Екологічні інтереси населення також можуть захищатися в судовому порядку на підставі ч.7 ст.41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів ст.66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Верховний Суд у постанові від 15.11.2021р. у справі № 480/2224/19 дійшов висновків, що: « 43. Бернська конвенція 1979 року зобов'язує Державу вживати відповідних адміністративних заходів для забезпечення охорони природних середовищ. Таким заходом є процедура оцінки впливу на довкілля. Зокрема, уповноважений центральний орган у висновку з оцінки впливу на довкілля встановлює допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності, та визначає екологічні умови її провадження (ст.9 Закону)».

ст.64 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що охорона та відтворення об'єктів Червоної книги України забезпечуються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, які є суб'єктами використання тваринного і рослинного світу відповідно до закону.

В ст.5, ст.11, Закону України «Про Червону книгу України» видно, що об'єкти Червоної книги України належать до природних ресурсів загальнодержавного значення і підлягають особливій охороні на всій території України, у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. У передбаченому законом порядку права власників об'єктів Червоної книги України можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об'єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.

Охорона та відтворення об'єктів Червоної книги України забезпечуються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, що є суб'єктами використання тваринного і рослинного світу, власниками об'єктів Червоної книги України, власниками та користувачами земельних ділянок, у межах яких перебувають рідкісні і такі, що находяться під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоної книги України.

ст. 15 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу відноситься організація та здійснення заходів щодо охорони тваринного світу та поліпшення середовища його існування.

Згідно ст.4 Закону України «Про тваринний світ», під час проведення заходів щодо охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу, а також під час здійснення будь-якої діяльності, яка може вплинути на середовище існування диких тварин та стан тваринного світу, повинно забезпечуватися додержання таких основних вимог і принципів:

-збереження умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі;

-недопустимість погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин;

-збереження цілісності природних угруповань диких тварин;

-додержання науково обґрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу, забезпечення невиснажливого їх використання, а також відтворення;

-раціональне використання корисних властивостей і продуктів життєдіяльності диких тварин;

-платність за спеціальне використання об'єктів тваринного світу;

-регулювання чисельності диких тварин в інтересах охорони здоров'я населення і запобігання заподіянню шкоди довкіллю, господарській та іншій діяльності;

-урахування результатів оцінки впливу на довкілля об'єктів господарської та іншої діяльності, які можуть негативно впливати на стан тваринного світу.

ст.39 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни при здійсненні будь-якої діяльності, що впливає або може вплинути на стан тваринного світу, зобов'язані забезпечувати охорону середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин. Під час розміщення, проектування та забудови населених пунктів, підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів, введення в господарський обіг цілинних земель, заболочених, прибережних і зайнятих чагарниками територій, меліорації земель, здійснення лісових користувань і лісогосподарських заходів, проведення геологорозвідувальних робіт, видобування корисних копалин, визначення місць випасання і прогону свійських тварин, розроблення туристичних маршрутів та організації місць відпочинку населення повинні передбачатися і здійснюватися заходи щодо збереження середовища існування та умов розмноження тварин, забезпечення недоторканності ділянок, що становлять особливу цінність для збереження тваринного світу.

Під час здійснення оцінки впливу на довкілля, проектів будівництва та реконструкції підприємств, споруд та інших об'єктів, впровадження нової техніки, технології, матеріалів і речовин обов'язково враховується їх вплив на стан тваринного світу, середовище існування, шляхи міграції та умови розмноження тварин (ст.41 Закону України «Про тваринний світ»).

Враховуючи підтвердження наявності на території планової діяльності відповідача видів тварин, занесених до Червоної книги України, наявність оселищ для багатьох видів метеликів, скупчень різних видів птахів, у тому числі водно-болотного комплексу провадження такої діяльності негативно вплине на місце проживання та видовий склад тваринного світу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.11.2021р. у справі № 480/2224/19 висловив правову позицію, що Україна є стороною ряду міжнародних договорів в частині охорони видів флори і фауни, а саме:

Конвенції про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ існування в Європі 1979року (Бернська конвенція); ратифікована із застереженнями 29.10.1996р;

Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення 1973 року (CITES); ратифікована 14.05.1999р.;

Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин 1979 року (Боннська конвенція); ратифікована 19.03.1999.

Зазначені Конвенції є частиною національного законодавства України згідно ст.9 Конституції України та ст.19 Закону України від 29.06.2004р. № 1906-IV «Про міжнародні договори У країни». Із ратифікації Бернської конвенції в України виникли зобов'язання перед Договірними Сторонами, зокрема, щодо:

-вжиття заходів для здійснення національної політики охорони дикої флори, дикої фауни та природних середовищ існування, приділяючи особливу увагу видам, яким загрожує зникнення, та вразливим видам, особливо ендемічним, та середовищам існування, яким загрожує зникнення (ч.1 ст.3 Конвенції);

-врахування у своїй політиці планування забудови і розвитку територій та у своїх заходах, спрямованих на боротьбу із забрудненням, необхідність охорони дикої флори та фауни (ч.2 ст.3 Конвенції);

-вживання відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення охорони середовищ існування видів дикої флори та фауни, а також охорони природних середовищ існування, яким загрожує зникнення (ч.1 ст.4 Конвенції).

Формування Смарагдової мережі також є одним із завдань, визначених Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами (набрала чинності 01.09.2017р.), в частині поступового наближення національного законодавства до Директиви № 92/43/ЄС про збереження природного середовища існування, дикої флори та фауни, зі змінами і доповненнями, внесеними Директивами № 97/62/ЄС, 2006/105/ЄС та Регламентом (ЄС) № 1882/2003.

В ст.60 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища, видно, що природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну систему і включають території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші типи територій та об'єктів, що визначаються законодавством України.

ст.50 Закону України «Про охорону земель», охорона земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення здійснюється шляхом включення цих земель до складу екологічної мережі, обмеження їх вилучення (викупу) для інших потреб та обмеження антропогенного впливу на такі землі.

Згідно ст.46 Земельного кодексу України встановлено, що до земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність.

Об'єктами Червоної книги України є рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, які постійно або тимчасово перебувають (зростають) у природних чи штучно створених умовах у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони (ст. 4 Закону України «Про Червону книгу України»).

Об'єкти Червоної книги України належать до природних ресурсів загальнодержавного значення і підлягають особливій охороні на всій території України, у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони (ст. 5 Закону України «Про Червону книгу України»).

ст.ст.10, 11 Закону України «Про Червону книгу України» охорона та відтворення об'єктів Червоної книги України - це комплекс організаційних, правових, економічних, наукових, інших заходів, спрямованих на забезпечення збереження, охорони та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу. Охорона та відтворення об'єктів Червоної книги України забезпечуються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, що є суб'єктами використання тваринного і рослинного світу, власниками об'єктів Червоної книги України, власниками та користувачами земельних ділянок, у межах яких перебувають рідкісні і такі, що знаходяться під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоної книги України.

Охорона об'єктів Червоної книги України забезпечується шляхом:

-установлення особливого правового режиму охорони рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, заборони їх використання (добування та збирання) в господарських та військових цілях;

-урахування вимог щодо їх охорони під час розроблення нормативно-правових актів;

-систематичної роботи з виявлення місць їх перебування (зростання), проведення постійного спостереження (моніторингу) за станом їх популяцій;

-пріоритетного створення заповідників, інших територій та об'єктів природно- заповідного фонду, а також екологічної мережі на територіях, де перебувають (зростають) об'єкти Червоної книги України, та на шляхах міграції рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного світу;

-створення центрів та "банків" для збереження генофонду зазначених об'єктів;

-розведення їх у спеціально створених умовах (зоологічних парках, розплідниках, ботанічних садах, дендрологічних парках тощо);

-урахування спеціальних вимог щодо охорони об'єктів Червоної книги України під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розроблення проектної та проектно- планувальної документації, здійснення оцінки впливу на довкілля.

Охорона та відтворення об'єктів Червоної книги України забезпечуються також шляхом:

-здійснення необхідних наукових досліджень з метою розроблення наукових засад їх охорони та відтворення;

-установлення підвищеної адміністративної, цивільної та кримінальної

-відповідальності за знищення чи пошкодження об'єктів Червоної книги України, заподіяння шкоди середовищу їх перебування (зростання);

-проведення освітньої та виховної роботи серед населення;

-здійснення інших заходів відповідно до законодавства.

Перебування (зростання) на певній території рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, є підставою для оголошення її об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення.

Таким чином, територія, на якій передбачається проведення планової діяльності ПП «Шляхорембудуправління» відноситься до природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні. Тому, колегія суддів погоджується з висновками відповідача, що проведення планової діяльності шляхом видобування корисних копалин відкритим способом безумовно призведе до знищення як унікального місця зростання так і самих видів, занесених до Червоної книги України, а також цінних типів оселищ природньої флори, що включені до резолюції 4 та 6 Постійногокомітету Бернської конвенції, що не спростував апелянт.

Тому, безпідставними є доводи апелянта, що земельна ділянка під Нирківським -1 родовищем гіпсів не перебуває в складі територій НПП «Дністровський каньйон» та територій Смарагдової межі Європи, положення про пам'ятку природи загальнодержавного значення не розроблено та не затверджено у встановленому законодавством порядку, оскільки незалежно від того, чи буде надано земельній ділянці статус природно-заповідного фонду, на якій планується розробляти родовище гіпсів, чи ні, чинним законодавством заборонено знищувати рослин, які занесені Червоної книги України, та середовище їх зростання

Слід звернути увагу, що підставою для надання висновку з оцінки впливу на довкілля, в якому визначена недопустимість провадження планованої діяльності, є, зокрема, наявність встановлених законами заборон чи обмежень, які унеможливлюють провадження планованої діяльності (п.1 ч.7 ст.9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування висновку з оцінки впливу на довкілля Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації від 14.07.2023р. № 04/1090-20202205348/1, яким планову діяльність ПП "Шляхорембудуправління", а саме: видобування корисних копалин - промислова розробка Нирківського - 1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об'єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області визнано недопустимою, оскільки Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання надати висновок з оцінки впливу на довкілля, яким надати дозвіл на здійснення планованої діяльності колегія суддів звертає увагу на таке.

В п.1 ч.2 ст.2 КАС України видно, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

ч.1 ст.9 Закону України «Про охорону довкілля» передбачено, що центральний уповноважений орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, де визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» , здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

ст.12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» встановлено, що висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.

Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що планована діяльність ПП «Шляхорембудуправління» із здійснення діяльності по видобуванню корисних копалин - промислова розробка Нирківського - 1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області підлягає оцінці впливу на довкілля.

Згідно з додатком до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», висновок з оцінки впливу на довкілля є документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

Разом з цим, слід зауважити дотримання відповідачем порядку оприлюднення повідомлення про плановану діяльність підприємства, зауважень та пропозицій громадськості до планованої діяльності та обсягу досліджень, звіту з оцінки впливу на довкілля та повідомлення про початок громадського обговорення Звіту, сторонами не заперечується.

Згідно пп.1 п.1 Додатку 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017р. № 1026 «Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля», звіт з оцінки впливу на довкілля включає: 1) опис планованої діяльності, зокрема: опис місця провадження планованої діяльності (додаються: викопіювання з генерального плану, зонінгу або детального плану території та ситуаційна схема з нанесеними джерелами впливу на довкілля; відомості за підписом суб'єкта господарювання про наявність власних або орендованих виробничих площ (приміщень), необхідних для провадження господарської діяльності, разом з копіями документів, що підтверджують право власності або оренди на виробничі площі (приміщення).

ст.12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачено, що висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.

Саме такі критерії підлягають перевірці та оцінці під час розгляду справи про оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля.

В свою чергу, надання мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження належить до компетенції відповідача, тобто Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації.

Отже, суд апеляційної інстанції зауважує, що визначення допустимості чи недопустимості провадження планованої діяльності належить виключно до дискреційних повноважень відповідача, а не суду. Суд лише перевіряє наявність чи відсутність підстав для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/24964/20 від 18.03.2024р.).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.01.2023р. у справі №460/8998/20 зазначивши наступне: « 94. Положення Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у сукупності дають підстави вважати, що суб'єкту владних повноважень надано дискреційне повноваження на аналіз інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб'єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення. В силу положень ст.2 КАС України, ч.2 ст.12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», суди у цій справі повинні були перевірити чи прийнято оспорюваний Висновок на підставі, у межах повноважень та у передбачений законами спосіб, зокрема перевірити дотримання відповідачем встановленої Законом процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля. При цьому, суди не можуть досліджувати розрахунки допустимих концентрацій по основних екологічних показниках, оскільки це є функцією відповідача та знаходиться поза правовою площиною.»

Враховуючи викладене, в силу вимог ч.2 ст.2 КАС України та ст.12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» суд повинен перевірити чи прийнято оспорюваний висновок на підставі, у межах повноважень та у передбачений законами спосіб, зокрема перевірити дотримання відповідачем встановленої Законом процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

Узагальнюючи наведене, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля за результатами опрацювання матеріалів планованої діяльності ПП «Шляхорембудуправління» Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації керувався виключно вимогами чинного законодавства України.

З огляду на викладене, вимога про зобов'язання Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації надати висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності ПП «Шляхорембудуправління» є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.

Стосовно дискреційних повноважень відповідача, слід зазначити, що вказане питання неодноразово досліджувалося Верховним Судом.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, які прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316- й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У рішенні в справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. А в рішенні в справі «Афанасьєв проти України» Суд вказав на те, що засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Зважаючи на доведення суб'єктом владних повноважень існування тих виключних обставин, які можуть бути перешкодою для видачі документа дозвільного характеру (тобто підставою для відмови в його видачі), останній не зобов'язаний надати такий документ, оскільки він наділений дискреційними повноваженнями щодо вибору поміж кількома правомірними варіантами свого рішення.

З аналізу вищевикладеного можна зробити висновок, що вимога про зобов'язання відповідача видати висновок з оцінки впливу на довкілля за результатами опрацювання матеріалів планової діяльності позивача є необґрунтованою, суперечить ст.6, ст.19 Конституції України, ст.2, ст.9 Закону та у даному випадку виходить за межі повноважень суду.

Адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, передбаченими, зокрема, ч.4 ст.245 КАС України, якою визначено, що у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Однак, оскільки висновок з оцінки на вплив довкілля є мотивованим та відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для визнання його протиправним і скасування немає, а тому вимога про зобов'язання надати висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Стосовно доводів апелянта щодо не призначення судом першої інстанції експертизи у справі з власної ініціативи відповідно до положень ст.102 КАС України, колегія суддів звертає увагу на таке.

ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

ч.1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.72 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

ч.1 ст. 102 КАС України чітко визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Отже, колегія суддів звертає увагу апелянта, що ч.1 ст. 102 КАС України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу.

Водночас, позивач не звертався до суду з клопотанням про призначення експертизи у вказаній справі, хоча відповідно до ст.102 КАС України наділений вказаним процесуальним правом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову оскільки суб'єкт владних повноважень в особі Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації діяв у спосіб визначений законами та Конституції України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Шляхорембудуправління" - залишити без задоволення, а Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі № 500/6549/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська

судді Л. Я. Гудим

Р. Б. Хобор

Попередній документ

120696930

Наступний документ

120696932

Інформація про рішення:

№ рішення:	120696931
№ справи:	500/6549/23
Дата рішення:	30.07.2024
Дата публікації:	01.08.2024
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто у апеляційній інстанції (30.07.2024)
Дата надходження:	11.10.2023
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування висновку з оцінки впливу на довкілля від 14.07.2023 №04/1090-20202205348/1