Справа № 138/2159/24
Провадження №:2-о/138/119/24
29.07.2024 м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Київська Т.Б., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Могилів-Подільський відділ ДРАЦС у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 про визнання за усиновленою дитиною прізвища,
Заявник звернувся до суду з вказаною вище заявою, у якій просить: визнати за усиновленою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прізвище «ОСОБА_3»; змінити в графі «прізвище» актового запису №8 від 09.02.2017 про народження ОСОБА_3 , запис, вказавши замість « ОСОБА_3 » прізвище «ОСОБА_3»; зобов'язати відділ ДРАЦС внести зміни до актового запису №8 від 09.02.2017 про народження ОСОБА_3 , вказавши прізвище дитини «ОСОБА_3».
Ознайомившись зі змістом заяви, приходжу до висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення та усиновлення (пункт 4, 5 частини другої статті 293 ЦПК України).
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.
Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов:
- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 18 січня 2024 року № 560/17953/21.
Отже, існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.
Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.
Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства (схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2598/16-ц, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 29 травня 2019 року у справі № 398/4017/18.
Таким чином, судовий порядок встановлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення.
Зі змісту заяви слідує, що заявник звернувся до суду із вказаною вище заявою з метою визнання за усиновленою дитиною ОСОБА_3 прізвища «ОСОБА_3». При цьому, мотиви заяви зводяться до того, що при зверненні до суду із заявою про усиновлення дитини заявник забув попросити суд, крім зміни записів про батька дитини та її по батькові, також внести зміни в графу прізвища дитини.
Разом з тим, ч.3 ст.314 ЦПК України встановлено, що за клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.
Також, відповідно до ст.229 ЦПК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір'ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.
Право на зміну прізвища, імені та по батькові особи, яка усиновлена передбачене у ст.231 СК України, при цьому частиною 4 цієї статті передбачено, що про зміни суд зазначає у рішенні про усиновлення.
Тобто, законодавець чітко визначив, що питання зміни прізвища усиновленої дитини вирішується саме під час вирішення питання щодо усиновлення дитини, а не окремою заявою поданою в порядку окремого провадження.
Заявник стверджує, що при зверненні до відділу ДРАЦс з проханням видати нове свідоцтво про народження усиновленої дитини, йому було повідомлено, що прізвище дитини не буде змінено, оскільки про це не зазначено в рішенні суду від 25.04.2024.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, враховуючи те, що ЦПК України не передбачає вирішення вимог про які просить заявник у порядку окремого провадження, окремо від провадження про усиновлення дитини, то вимоги заяви підлягають розгляду виключно в позовному провадженні та в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.3, 185-186, 258-261, 293-294, 315 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_5 , заінтересована особа ОСОБА_6 , Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.
Позовну заяву з доданими до неї документами повернути позивачу відповідно до частини 3 статті 186 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.Б.Київська