30 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/4392/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі №160/4392/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ІНВЕСТ ПЕРСПЕКТИВА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з необхідністю подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку;
- документа про сплату судового збору та встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Копія вказаної ухвали надіслана скаржникові (суб'єкт владних повноважень) в його електронний кабінет та отримана ним 15.07.2024 о 18:40 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
22.07.2024 року до суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, в якій скаржник просив відстрочити сплату судового збору та поновити строк апеляційного оскарження.
Щодо поновлення строку апеляційного оскарження, у заяві вказано, що скаржник вже звертався з апеляційною скаргою на рішення суду в межах строку апеляційного оскарження, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 року повернуто вказану апеляційну скаргу з підстав несплати судового збору. Вдруге скаржник звернувся з апеляційною скаргою у найкоротші строки, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 року у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору відмовлено та вказану апеляційну скаргу також повернуто. Скаржник зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду, а відповідач намагається здійснити всі залежні від нього дії для реалізації свого права на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги зазначено, що скаржник об'єктивно позбавлений можливості сплатити судовий збір на теперішній час, оскільки останній не є розпорядником коштів та фінансується виключно з державного бюджету. У зв'язку з воєнним станом, відсутністю коштів на рахунках, а також великою кількістю судових справ, скаржник вчиняє всі залежні від нього дії для своєчасно оскарження судових рішень. Скаржник зазначає, що вчиняє усі необхідні дії для сплати судового збору.
Суд вважає, що наведені скаржником причини не є поважними з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” №11681/85).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Як було зазначено в ухвалі суду від 15.07.2024 року, скаржник отримав копію рішення 25.04.2024 року та подавав апеляційну скаргу на рішення суду в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана апеляційна скарга ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 року повернута скаржнику у зв'язку з несплатою судового збору.
Вдруге апеляційна скарга була подана скаржником 21.06.2024 року, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 року вказана апеляційна скарга також повернута скаржникові у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Вказані ухвали суду апеляційної інстанції отримані скаржником в електронному вигляді та в касаційному порядку не оскаржувалися.
Колегія суддів зазначає, що повернення апеляційної скарги, поданої вперше, у зв'язку з певними її недоліками, не є об'єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб'єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.
Неналежне виконання скаржником вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині порядку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження.
Законодавець передбачає можливість повторного звернення із заявою (скаргою) до суду, проте таке звернення повинно бути здійснено у строки, передбачені КАС України для подання заяви, позову чи апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції при отриманні апеляційної скарги вже втретє, не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості судового рішення апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Подаючи апеляційну скаргу без сплати судового збору та при наявності ухвали апеляційного суду про усунення недоліків шляхом сплати відповідного судового збору у достатній строк, та не сплативши такий збір у встановлені ухвалою строки, скаржником при поданні апеляційної скарги вдруге, штучно створені умови нібито поважності пропущення строку апеляційного оскарження.
Втретє апеляційна скарга подана скаржником 10.07.2024 року (майже через три місяці після закінчення строку апеляційного оскарження), тобто поза межами строку апеляційного оскарження, і знов таки без надання документа про сплату судового збору.
Посилання скаржника на скорочення фінансування через воєнний стан колегія суддів до уваги не приймає, оскільки не вказано, яким саме чином введення на території України воєнного стану, який не припинено (не скасовано) на день постановлення цієї ухвали, перешкоджало виконанню скаржником вимог КАС України щодо своєчасності подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень, який працює у штатному режимі.
Таким чином, скаржником будь-яких поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження не зазначено та судом апеляційної інстанції не встановлено.
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Перес де Рада Каванілес проти Іспанії» зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Апеляційний суд зазначає, що питання відстрочення сплати судового збору не розглядалося, оскільки таке не має значення при відсутності поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.
Станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув і скаржник не зазначив поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі №160/4392/24.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко