29 липня 2024 року м. Дніпросправа № 280/6272/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми «ВРЕМЯ» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2023 в адміністративній справі №280/6272/23 за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми «ВРЕМЯ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватної виробничо-комерційної фірми «ВРЕМЯ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якій позивач просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2346-0801 від 13 червня 2023 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2023 в адміністративній справі №280/6272/23 в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що ПВКФ «ВРЕМЯ» (код ЄДРПОУ 13637549), згідно реєстраційної та облікової картки платника податків, з 12.11.1992 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області, Вознесенівська Державна податкова інспекція (Вознесенівський район м. Запоріжжя).
Станом на 05.05.2022 в інтегрованій картці платника податків ПВКФ «ВРЕМЯ», по коду класифікації доходів бюджету 71010000 (єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагород за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності), обліковувалась переплата в сумі 237257,01 грн.
- 10.05.2022 нараховано 1 квартал 2022 року самостійно задекларований позивачем єдиний внесок у сумі 397022,52 грн. (січень 2022 179422,83 грн., лютий 2022 180227,04 грн., березень 2022 37372,65 грн.).
- 09.08.2022 нараховано 2 квартал 2022 року самостійно задекларований позивачем єдиний внесок у сумі 164526,85 грн. (квітень 2022- 51445,15 грн., травень 2022 61517,98 грн., червень 2022 51563,72 грн.).
- 09.11.2022 нараховано 3 квартал 2022 року самостійно задекларований позивачем єдиний внесок у сумі 93872,93 грн. (липень 2022 35907,89 грн., серпень 2022 23107,02 грн., вересень 2022 34858,02 грн.).
- 09.02.2023 нараховано 4 квартал 2022 року самостійно задекларований позивачем єдиний внесок у сумі 50967,94 грн. (жовтень 2022 15130,13 грн., листопад 2022 17778,13 грн., грудень 2022 18059,68 грн.).
- 10.05.2023 нараховано 1 квартал 2023 року самостійно задекларований позивачем єдиний внесок у сумі 69348,85 грн. (січень 2023 21318,97 грн., лютий 2023 23795,60 грн., березень 2023 24234,28 грн.).
За період з 10.05.2022 по 31.05.2023 позивачем фактично було сплачено єдиний внесок на загальну суму 307164,89 грн. Докази іншого в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, станом на 31.05.2023 в ІПК ПВКФ «ВРЕМЯ» (код ЄДРПОУ 13637549) по коду класифікації доходів бюджету 71010000 обліковувалась заборгованість у сумі 231317,19 грн. (397022,52 грн. (нарахування за 1 кв. 2022р.) + 164526,85 грн. (нарахування за 2 кв. 2022р.) + 93872,93 грн. (нарахування за 3 кв. 2022р.) + 50967,94 грн. (нарахування за 4 кв. 2022р.) + 69348,85 грн. (нарахування за 1 кв. 2023р.) 237257,01 грн. (переплата) - 307164,89 грн. (сплачені суми за період з 20.05.2022 по 31.05.2023) = 231317,19 грн.).
13.06.2023 ГУ ДПС у Запорізькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2346-0801 на загальну суму 231317,19 грн., яка була отримана позивачем 21.06.2023.
Не погодившись з зазначеною вимогою позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що винесення оскарженої вимоги про сплату боргу (недоїмки) за єдиним внеском на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу відповідає положенням Закону №2464-VІ. Також, при формуванні спірної вимоги податковим органом було дотримано вимоги, передбачені Інструкцією №449.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Закон № 2464 визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
За положеннями пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Стаття 25 Закону № 2464 встановлює заходи впливу та стягнення.
Частиною першою цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини другої статті 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина третя статті 25 Закону № 2464).
Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 травня 2015 року за № 508/26953) затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка врегульовує застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та визначає процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами.
Розділ VI Інструкції № 449 визначає порядок стягнення заборгованості з платників.
Пункт 3 Розділ VI Інструкції № 449 встановлює, що податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Відповідно до пункту 4 Розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Податковий орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).
В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:
- платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;
- вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.
Згідно з пунктом 7 Розділу VI Інструкції № 449 якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).
Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти:
позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІТС станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред'явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі;
позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІТС станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред'явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.
Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, податковий орган подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, відповідач здійснив нарахування єдиного внеску в автоматичному режимі на підставі даних інформаційної системи ДПС щодо сплати єдиного внеску без проведення документальної перевірки.
Верховний Суд вже робив висновок щодо застосування норм Закону №2464-VI та розділу VI Інструкції №449, зокрема в постанові від 10.12.2019 у справі №826/25425/15 за позовом ПАТ «Київський річковий порт» до ДПІ у Подільському районі м. Києва про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки). Верховний Суд вказав, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.
При цьому положеннями законодавства не передбачено обов'язкової умови для формування вимоги (у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки за результатами самостійного декларування) проведення перевірки та складення за її результатами відповідного акту. Вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається разом з актом документальної перевірки виключно у випадку, коли виявлені у ході документальної перевірки дані свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами.
Аналогічних висновків про те, що проведення перевірки та складення акту перевірки не є обов'язковою передумовою прийняття контролюючим органом вимоги про сплату недоїмки за єдиним внеском дійшов Верховний Суд у постановах від 11 вересня 2018 року у справі №826/11623/16, від 03 грудня 2020 року у справі №440/1256/19, від 11 лютого 2021 року у справі №160/4023/19, від 18 лютого 2021 року у справі №320/6585/18 від 25 березня 2021 року у справі №807/921/16, від 10 грудня 2021 року у справі №640/7479/20.
Отже, згідно встановлених обставин справи та норм матеріального закону винесена оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) за єдиним внеском відповідає положенням Закону №2464-VІ, та винесена з дотримання вимог, передбачених Інструкцією №449.
Що стосується доводів апеляційної скарги, про те, що судом першої інстанції не враховано, що 20 вересня 2023 року від ГУ ДПС у Запорізькій області ПВКФ «ВРЕМЯ» було отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2346-0801 від 08 вересня 2023 року на загальну суму 174277,72 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, та вбачається з позовної заяви та відповіді на відзив, що містяться в матеріалах справи, єдиною підставою протиправності спірної вимоги позивач вважав не проведення податковим органом перевірки та, як наслідок, відсутність акту перевірки. Інших підстав протиправності спірної вимоги під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем не зазначено.
Проте, в апеляційній скарзі, позивач вже посилається на те, що відповідно до п. 6 Розділу VI Інструкції, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки).
Зазначає, що оскільки податковий орган змінив раніше визначену суму боргу (недоїмки) суми 231317,19 грн. на нову суму 174277,72 грн., то вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2346-0801 від 13.06.2023 вважається відкликаною та підлягає скасуванню у зв'язку із прийняттям нової вимоги №Ю-2346-0801 від 20 вересня 2023 року.
Колегія суддів відхиляє вищенаведені доводи апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Так, при розгляді апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що матеріали справи не містять вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2346-0801 від 20 вересня 2023 року на яку посилається позивач у своїй апеляційній скарзі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відсутність в матеріалах справи вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2346-0801 від 20 вересня 2023 позбавляє колегію суддів можливості надавати правову оцінку таким обставинам.
Отже, правомірність формування боргу (недоїмки) спірною вимогою зумовлює наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги повністю спростовуються зібраними у справі доказами, та не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми «ВРЕМЯ» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2023 в адміністративній справі №280/6272/23,- залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2023 в адміністративній справі №280/6272/23,- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко