29 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/14624/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 06 червня 2024 року в адміністративній справі №160/14624/24 (головуючий суддя першої інстанції - Бондар М.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 в інтересах позивача 05.06.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 07.05.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 02.03.2020 року, виплаченої 07.05.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 року у справі №420/8368/23;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 07.05.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 02.03.2020 року, виплаченої 07.05.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №420/8368/23.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 06 червня 2024 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та незаконною. Відповідно ч.2 ст.57 КАС України у справах незначної складності представником може бути фізична особа, яка відповідно до ч.2 ст. 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Посилаючись, зокрема, на ст.44 КАС України, скаржник вказує, що позовна заява подана до суду через підсистему Електронний Суд, тому документи можуть подаватися учасниками справи до суду в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи (його представника). Скаржник вважає відсутніми підстави для застосування судом п.3 ч.4 ст.169 КАС України, оскільки з поданої позовної заяви вбачається, що позов подано особою, що має адміністративну процесуальну дієздатність, позов підписано (електронно-цифровим підписом); позов підписано особою, яка має право його підписувати (згідно довіреності); позов підписано особою, посадове становище якої вказано (представник позивача).
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до частини 2 статті 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зокрема, щодо повернення заяви позивачеві, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Постановляючи ухвалу про повернення позову, суд першої інстанції, з посиланням на п.3 ч.4 ст.169 КАС України, зазначив, що позовна заява не була сформована за допомогою підсистеми «Електронний суд», а додана до заяви як додаток в порушення пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, що свідчить про використання представником позивача непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду з позовною заявою. Суд першої інстанції дійшов висновку, що подана до суду позовна заява не підписана, а тому підлягає поверненню.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України, на яку послався суд першої інстанції, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Тобто, для застосування вказаної норми визначальним є встановлення судом, зокрема, факту, що позовна заява не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати.
Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що позовна заява не була сформована за допомогою підсистеми «Електронний суд», а додана до заяви як додаток, чим порушено вимоги пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, а тому така позовна заява вважається не підписаною.
Колегія суддів зазначає, що вказані судом першої інстанції обставини не можуть бути визнані як підстави для повернення позовної заяви, передбачені п.3 ч.4 ст.169 КАС України.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові від 04.12.2019 року у справі №826/550/18 повернення заяв, скарг за наявності процесуальних можливостей перевірити повноваження особи під час розгляду справи ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених в частині 1 статті 2 КАС України.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що позовна заява у цій справі подана в електронному вигляді через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та підписана електронно-цифровим підписом ОСОБА_2 , який має повноваження за довіреністю від 06.04.2023 року, виданою ОСОБА_1 (позивач) на ОСОБА_2 та посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського територіального округу Саганович О.Ю., зареєстровано в реєстрі за №96 (а.с.38).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до ч.7 ст. 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Таким чином, позов від фізичної особи може бути поданий представником за нотаріально посвідченою довіреністю та така довіреність може бути надана в електронній формі разом із поданою в електронній формі позовною заявою.
Щодо висновку суду першої інстанції про використання представником позивача непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду з позовною заявою, апеляційний суд зазначає про таке.
Відповідно до частини 4 статті 18 КАС України єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до частини 6 статті 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Відповідно до абзаців 2, 3 частини 8 статті 18 КАС України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 року затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до вказаного Положення в редакції, що діяла на час звернення представника позивача до суду, користувач єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - особа, яка пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «електронний кабінет», пройшла автентифікацію та якій наданий доступ до підсистем єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відповідно до її повноважень (п 5.6).
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система забезпечує обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу (п 6.5).
Відповідно до пунктів 8, 9 Положення підсистема «Електронний кабінет» - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті, який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Користувачі зобов'язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.
Відповідно до абз.1 п. 11 Положення процедура реєстрації Електронного кабінету фізичної особи та фізичної особи - підприємця здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису такої особи.
Відповідно до пункту 13 Положення, для автентифікації в Електронному кабінеті користувач використовує чинний сертифікат відкритого ключа та особистий ключ кваліфікованого електронного підпису, що зберігається на захищеному носії особистих ключів або на звичайному носії інформації.
Відповідно до пункту 16 Положення, процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
Підсистема «Електронний суд» - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (п. 24 Положення).
Відповідно до п.27 Положення до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Таким чином, законодавцем надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними заявами, в електронній формі (з обов'язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов'язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).
Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі №9901/335/20 та від 01.07.2021 року у справі №9901/76/21.
Згідно листа Державної судової адміністрації України №15-17888/21 від 04.10.2021 року, кваліфікований електронний підпис, накладений на документи, що надсилаються до суду з використанням підсистеми «електронний суд», перевіряється автоматично засобами цієї підсистеми.
Проаналізувавши наведені вище норми, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що подання будь-якого документа, зокрема позовної заяви, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» обов'язково передбачає накладення електронного цифрового підпису, дійсність якого перевіряється системою автоматично.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява подана представником позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з порушенням вимог Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, а саме - шляхом додавання до додатку сканованої копії позовної заяви, яка містить відсканований підпис представника позивача - адвоката Дяченка О.В., а не створена із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів та не підписана кваліфікованим електронним підписом.
Такий висновок суд апеляційної інстанції вважає помилковим, оскільки а ні Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а ні Інструкція користувача Електронного кабінету ЄСІТС не містить імперативних приписів щодо обов'язкового використання вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм при подання документів до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».
Разом з тим, позовна заява подана представником позивача в електронному вигляді через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з доданими до неї файлами (додатками), які підписані кваліфікованим електронним підписом, про що зазначено в самій позовній заяві.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви.
Згідно із п.4 ч.1 ст. 320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що у відповідності до статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 109, 243, 250, 294, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 06 червня 2024 року в адміністративній справі №160/14624/24 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 06 червня 2024 року в адміністративній справі №160/14624/24 скасувати.
Справу №160/14624/24 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко