26 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/16055/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 в адміністративній справі № 160/16055/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення індексації грошового забезпечення,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана його представником за довіреністю ОСОБА_2 , до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2016 року і травня 2017 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 03.12.2016 до 28.02.2018 включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.12.2016 до 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 55150,74 гривень з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 04.10.2019 включно у фіксованому розмірі 4064,61 гривень на місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4064,61 гривень на місяць за період з 01.03.2018 до 04.10.2019 включно в сумі 77752,06 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Підставою для звернення до суду з даною позовною заявою стали протиправні, на думку позивача, дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації із неправильним визначенням базового місяця для нарахування індексації за період з 03.12.2016 до 28.02.2018, та бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі за період з 01.03.2018 до 04.10.2019, внаслідок чого позивачем недоотримана індексацію грошового забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 в адміністративній справі № 160/16055/22 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 03.12.2016 до 28.02.2018 включно без урахування базового місяця для обчислення індексації - січень 2008 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03.12.2016 до 28.02.2018 включно, враховуючи базовий місяць для обчислення індексації - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивачем подано апеляційну скаргу в якій зазначено про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, що, на думку позивача, є підставою для скасування оскаржуваної частини рішення суду першої інстанції та ухвалення, у відповідній частині, нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позову та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Посилається на помилковість висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для виплати фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 04.10.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 11.01.2016.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 267 від 05.12.2016 молодшого сержанта ОСОБА_1 , призначеного наказом першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) № 110-рс від 01.12.2016 на посаду командира відділення управління взводу управління 1 роти радіоперешкод, з 03.12.2016 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 205 від 04.10.2019 сержанта ОСОБА_1 , начальника станції радіоперешкод взводу радіоперешкод 2 роти радіоперешкод, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 28-рс від 01.10.2019 з військової служби у запас за підпунктом «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту), вважати таким, що справи та посаду здав 04.10.2019. Виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення з 04.10.2019.
Згідно з відомостями комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 у справі № 160/7172/21, яке набрало законної сили 12.08.2022, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03.12.2016 по 28.02.2018; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.12.2016 по 28.02.2018.
У рішенні від 09.07.2021 судом було зазначено, що оскільки відповідачем на час виникнення спірних правовідносин не вчинялося будь-яких дій по визначенню базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивачу, відсутні підстави для висновку, що має місце порушення прав позивача, пов'язаних з визначенням базового місяця для проведення індексації.
У задоволенні позовних вимог в частині визначення базового місяця, який має застосовуватися при обчисленні індексації грошового забезпечення позивачу, було відмовлено як у передчасних.
Як зазначено у позовній заяві, військовою частиною НОМЕР_1 було здійснено виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 03.12.2016 до 28.02.2018 в сумі 290,79 грн (з урахуванням утриманого військового збору 1,5%) із застосуванням місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) грудень 2016 року і травень 2017 року.
Відповідач не надав суду витребуваних доказів, зокрема, відомостей про базові місяці, які було враховано для обчислення індексації грошового забезпечення позивача. Наведені у позовній заяві ОСОБА_1 обставини військовою частиною НОМЕР_1 не спростовано.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 03.12.2016 по 28.02.2018 є саме січень 2008 року.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до абзаців 1, 4 статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці, грошове забезпечення; суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення проводиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, в якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в частині 1 цієї статті.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підвищення грошових доходів населення в зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому опублікований індекс споживчих цін.
Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підприємства, установи, організації підвищують розміри оплати праці в зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи, організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці, грошового забезпечення в зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету України.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», в разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ №1078 від 17.07.2003, підвищення грошових доходів громадян в зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1-1 Порядку №1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення проводиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року, місяця опублікування Закону України №491 від 06.2.2003 «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до абзацу 5 пункту 1-1 Порядку №1078, для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, в якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці 2 цього пункту.
Відповідно до абзаців 1, 5 пункту 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, в тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Відповідно до абзаців 4, 9 пункту 4 Порядку №1078, частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Приклад обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведено в додатку 2.
Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078, в разі підвищення тарифних ставок, посадових окладів, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених в пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін в місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Порядку №1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до абзацу 3 пункту 5 Порядку №1078, сума індексації в місяці підвищення грошових доходів, зазначених в абзаці 1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась в місяці підвищення доходу.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась в місяці підвищення доходу, сума індексації в цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1778, до чергового підвищення тарифних ставок, посадових окладів, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного в пункті 1- 1 цього Порядку.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи, організації підвищують розміри оплати праці в зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи, організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці, грошового забезпечення в зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Верховний Суд в постановах від 29.11.2021 у справі №120/313/20, від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, від 20.042022 у справі №420/3593/20, від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 21.03.2023 у справі №620/7687/21, від 23.03.2023 у справі №40/3826/21, проаналізувавши положення пункту 5 Порядку №1078, підкреслив, що базовим місяцем або місяцем підвищення доходу вважається той місяць, в якому відбулось підвищення грошового забезпечення коли індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком з наступного місяця.
На час виникнення спірних правовідносин грошове забезпечення військовослужбовців здійснювалось відповідно до Постанови КМУ №1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинна з 01.01.2008 до 28.02.2018. Починаючи з 01.03.2018 встановлені нові посадові оклади відповідно до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Оскільки з 01.01.2008 до 28.02.2018 грошове забезпечення військовослужбовців не змінювалось, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку що при нарахуванні індексації за період з 03.12.2016 по 28.02.2018 базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін має бути січень 2008 року.
Водночас суд першої інстанції помилково відмовив у зобов'язанні виплачувати фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.10.2019.
Виходячи з положень пункту 5 Порядку №1078, при підвищенні грошового забезпечення, індексація не нараховується виключно у разі, якщо розмір підвищення грошового забезпечення перевищує суму індексації. Якщо ж розмір підвищення грошового забезпечення не перевищує суму індексації, то до чергового підвищення доходу має виплачуватись різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення. При цьому, до визначеної фіксованої індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індекс споживчих цін порогу індексації.
Таким чином, після підвищення грошового забезпечення з 01.03.2018 підлягає виплаті щомісячна фіксована різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення до наступного підвищення грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене, своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи, законні інтереси та просити про їх захист шляхом ..... 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, в разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом в рішенні.
Отже адміністративний суд, в разі встановлення порушень прав, свобод, інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, має повноваження зобов'язувати суб'єкта владних повноважень, який порушив закон, вчиняти конкретні дії або приймати конкретні рішення, направлені на відновлення порушених прав.
Стосовно дискреційних повноважень, колегія суддів відзначає, що такими є повноваження обирати в конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені в законодавстві із застосуванням слова «може».
В такому випадку дійсно суд не повинен зобов'язувати суб'єкта владних повноважень обирати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обере відповідач, кожен з них буде законним.
У військової частини є лише один варіант правомірної поведінки: нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4064,61 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 04.10.2019 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6, пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Керуючись статтями 241- 245, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 в адміністративній справі № 160/16055/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову в цій частині.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 04.10.2019 включно у фіксованому розмірі 4064,61 гривень на місяць відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4064,61 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 04.10.2019 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6, пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
.В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 в адміністративній справі № 160/16055/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 26.07.2024 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.М. Іванов