Головуючий І інстанції: Григоров Д.В.
30 липня 2024 р. Справа № 520/27339/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024, по справі № 520/27339/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро"
до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ТОВ «Торговий Будинок "Новаагро» звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.07.2023 № 317/35002301.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 позовні вимоги залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що порушення граничних термінів подання документації з трансфертного ціноутворення сталося через збіг тяжких обставин, а саме: 24 лютого 2022 збройні формування російської федерації почали повномасштабне вторгнення на територію України, офіс ТОВ «ТБ «НОВААГРО» розташований за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 66. На початку березня 2022 внаслідок бомбардування російськими військами будівлі Почесного консульства Азербайджану, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого 7, була пошкоджена офісна будівля, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, будинок 66. Отже, пропуск строку на подання документації з трансфертного ціноутворення стався внаслідок збігу тяжких обставин, а отже, відповідно до п. 113.6. ст. 113 та ст. 112-1 Податкового кодексу, розмір нарахованих штрафних санкцій податковим повідомлення-рішення від 17.07.2023 № 317/35002301 від Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягає зменшенню на 50 відсотків.
Втім, ні відповідачем при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ні судом першої інстанції при розгляді справи не були враховані наведені вище положення п. 113.6. ст. 113 та ст. 112-1 Податкового кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Торговий Будинок "Новаагро».
За результатами перевірки складено акт від 22.06.2023 № 353/35-00-23-01/39820081, яким зафіксовано порушення ТОВ «Торговий Будинок «НОВААГРО» п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення за 2017-2018 звітні роки на запит ДПС України.
На підставі зазначеного акту Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкові повідомлення-рішення № 317/35002301 від 17.07.2023, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 147928 грн.
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вчиненні порушення вимог законодавства не були спростовані позивачем, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до пп. 16.1.2. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 Податкового кодексу України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Згідно з п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності). Невиключний перелік таких операцій наведений у цьому пункті.
Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Відповідно до п.п. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.
Згідно з п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до п.п. 39.4.3 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період.
Згідно п. 39.4.4. ст. 39 Податкового кодексу України на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.
Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті.
Згідно з п. 120.6 ст. 120 Податкового кодексу України несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, у тому числі несвоєчасне подання уточненого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній на вимогу контролюючого органу, або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року; одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року; двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року; трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.7 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше.
Так, відповідно до акту перевірки від 22.06.2023 № 353/35-00-23-01/39820081 підставою для притягнення позивача до відповідальності є порушення строків подання документації з трансфертного ціноутворення за 2017-2018 звітні роки на запит ДПС України.
ДПС України було направлено ТОВ «Торговий будинок «Новаагро» лист № 17430/6/99-00-23-02-01-06 від 23.12.2022 про необхідність подання до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків документації з трансфертного ціноутворення про контрольовані операції здійснені з контрагентами-нерезидентами «ESEK COMPANY LP», «GALEXIM GRUP», «OPTIMONT INVESTMENT LTD», «AL AMAL GENERAL TRADING LIMITED», «SAFETY INTER TRANS LIMITED», «UWF COMPANY OU» за 2017-2018 звітні роки.
Граничний строк на подання документації з трансфертного ціноутворення - 31.01.2023.
Зазначена документація була подана позивачем 22.02.2023, тобто з порушенням строку на її подання.
Вказані обставини позивачем визнаються.
Разом з тим, позивач, заперечуючи правомірність притягнення до відповідальності, передбаченої п. 120.6 ст. 120 Податкового кодексу України, зазначав, що про необхідність врахування положень підп. 69.28 п. 69 Перехідних положень Податкового кодексу України.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 03.03.2022 № 2118-ІХ) для платників податків та контролюючих органів було зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 03.03.2022 № 2118-ІХ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, будь-яка звітність, крім податкової, подання якої вимагається відповідно до норм чинного законодавства, подається з урахування строків, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
З 27.05.2022 згідно з п.п. 69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022 № 2260-ІХ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до підп. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
В свою чергу, п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022, встановлено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
З 27.05.2022 запроваджено правило, у силу якого платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів і щодо подання звітності звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 за умови одночасно виконання двох умов: 1) подання податкової звітності до 20.07.2022 та 2) сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.
Крім того, з 27.05.2022 законодавцем було введено у дію правило, у силу якого платники податків, які не мають можливості виконання згаданих вище обов'язків, мають письмово повідомити про це відповідний контролюючий орган системи Державної податкової служби України.
Підпунктом 69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022 № 2260-ІХ також було введено у дію нове правило, згідно з яким платники податків, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
З 27.05.2022 згідно з п.п. 69.9 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022 № 2260-ІХ був відновлений перебіг строків подання звітності та строків сплати податків та зборів.
Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження.
Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 у разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема само зайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 225 встановлено, що у разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Таким чином, норми Порядку № 225 визначили процедуру підтвердження платниками податків можливості чи неможливості до припинення або скасування воєнного стану на території України своєчасного виконання податкового обов'язку, зокрема, й щодо дотримання термінів сплати податків та зборів.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що платник податків звільняється від обов'язку дотримання строків подання звітності у разі прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
Так, позивач, посилаючись на обставини, що перешкоджали своєчасному виконанню податкового обов'язку, зазначав про пошкодження документів внаслідок воєнний дій, обстрілів, що призвело до пошкодження будівлі, яку займало ТОВ «Торговий будинок «Новаагро».
Підпунктом 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих РФ територіях України і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень ст. 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред'явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих РФ територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих РФ територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов'язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Разом з тим матеріали справи не містять доказів прийняття податковим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання ТОВ «Торговий будинок «Новаагро» свого податкового обов'язку, та звернення позивача до контролюючого органу із повідомленням щодо втрати (знищення чи зіпсуття) первинних документів.
Водночас позивач зазначеними обставинами обґрунтовував існування підстав, що визначені ст. 112-1 Податкового кодексу України, які пом'якшують відповідальність.
Відповідно до абз. 1 п. 109.1. ст. 109 Податкового кодексу України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 113-6 ст. 113 Податкового кодексу України у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом'якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею цього Кодексу.
Обставини, що пом'якшують відповідальність особи визначено ст. 112-1 Податкового кодексу України. Так, ними визначено: вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність (п. 112-1.1.1.); вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин (п. 112-1.1.2.); самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 125-1 цього Кодексу) (п. 112-1.1.3.); контролюючий орган може визнати обставинами, що пом'якшують відповідальність особи, також і інші обставини, не передбачені пунктом 112-1.1 цієї статті (п. 112-1.2.).
Так, позивач зазначав про необхідність врахування наявність підстав, передбачених п. 112-1.1.2. ст. 112-1 Податкового кодексу України, а саме вчинення діяння при збігу тяжких обставин.
Втім, колегія суддів завертає увагу, що положеннями п. 112-1.1.2. ст. 112-1 Податкового кодексу України у якості обставин, що пом'якшують відповідальність особи, визначено вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин.
Вказане формулювання із застосуванням прикметників ««особистих» та «сімейних» свідчить про те, що такі обставини можуть бути притаманні лише фізичній особі платнику податків, та під такими обставинами слід визнавати, зокрема, хворобу особи, а сімейними, зокрема, загибель близьких чи інші обставини, які несприятливо склалися для винної фізичної особи.
Натомість обставини, на які фактично посилається позивач, не можна розцінити як «тяжкі особисті чи сімейні обставини».
Отже, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що до позивача як до юридичної особи підстави пом'якшення відповідальності, передбачені п. 112-1.1.2. ст. 112-1 Податкового кодексу України, застосуванню не підлягають.
Таким чином, наведені вище доводи позивача не спростовують висновків суду щодо правомірності застосування до ТОВ Торговий будинок «Новаагро» штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 120.6 ст. 120 Податкового кодексу України.
З огляду викладене, колегія суддів вважає правомірним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 120.6 ст. 120 Податкового кодексу України, з огляду на що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.07.2023 № 317/35002301 є обґрунтованим та скасуванню не підлягає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 по справі № 520/27339/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов