30 липня 2024 р.Справа № 520/10499/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі № 520/10499/24
за позовом ОСОБА_1
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі № 520/10499/24 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивачем оскаржено ухвалу суду в апеляційному порядку. Також, скаржник просить про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на тяжке матеріальне становище та надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 27.03.2024, за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року.
Заслухав суддю-доповідача, дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про його обґрунтованість, з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту цієї норми, - суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що умови, визначені у пунктах 1, 2 та 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. А також у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Заявник є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, оскільки предметом заяви є захист трудових прав позивача.
Позивач просить про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на тяжке матеріальне становище.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження доводів позивач надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 27.03.2024.
Зазначеним документом заявник підтверджує скрутне матеріальне становище, а саме відсутність доходу у період часі з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року.
Правову позицію аналогічного змісту викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2024 у справі № 990/310/23, від 30.04.2024 у справі № 520/497/23, від 27.05.2024 у справі № 480/6100/23.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його цивільних прав та обов'язків.
Ключовими принципами ст.6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Недопустимість обмеження доступу до правосуддя підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. ЄСПЛ неодноразово вказував, що судовий збір має бути таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачено. У свою чергу розмір судового збору, який не враховує фінансове становище сторони розцінюється як такий, що обмежує право на доступ до правосуддя (справа «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії», рішення від 26.07.2011).
ЄСПЛ зазначив, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету (справа «Креуз проти Польщі», рішення від 19.06.2001).
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість клопотання позивача.
Керуючись ст.ст. 121, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 справі № 520/10499/24 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 справі № 520/10499/24.
Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Мельнікова Л.В.
Судді Курило Л.В. Бегунц А.О.