Справа № 761/21105/24
Провадження № 2-о/761/407/2024
30 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді: Пономаренко Н.В.,
з участю секретаря: Яцишина А.О.,
розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за спільною заявою подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
встановив:
У червні 2024 року до суду в порядку ч. 3 ст. 293 ЦПК України надійшла спільна заява подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між подружжям, що має дітей, у якій заявники просять суд розірвати шлюб укладений між ними 21 квітня 2001 Маріупольським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис за №186.
В обґрунтування заява вказано, що 21 квітня 2001 року між заявниками укладено шлюб, у якому народилося троє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заявники вказують, що шлюбні відносини між ними припинено, відсутнє порозуміння та любов, які притаманні сім'ї. Спільне життя не склалося у зв'язку з тим, що у заявників різні погляди на сімейне життя, несумісні звички та характери. У зв'язку із зазначеним, фактичні шлюбні відносини, подружжя не підтримує шлюбних відносин ат спільного побуту, спільне господарство ними не ведеться, сторони мають окремий бюджет, виконання спільних обов'язків подружжя відсутнє.
Між подружжям досягнуто згоди стосовно визначення місця проживання дітей після розірвання шлюбу, участі у вихованні дітей того з батьків, який проживатиме окремо та розміру аліментів на дитину, шляхом укладення нотаріально посвідченого договору від 06.06.2024 року.
У зв'язку з зазначеним, та посилаючись на те, що подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим, заявники просили заяву задовольнити.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.06.2024 було відкрито провадження в цивільній справі за вказаною заявою.
Заявники в судове засідання не з'явились, від заявниці ОСОБА_2 та представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Кухаренко О.В. надійшли заяви у який вони просять провести розгляд справи без їх участі, заяву підтримують та просять задовольнити, а шлюб розірвати.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 3 ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т.ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 21 квітня 2001 року між заявниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що 21 квітня 2001 року Маріупольським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції, зроблено актовий запис за №186, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 .
У шлюбі у подружжя народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії № НОМЕР_2 , виданого 20 травня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Маріуполя Донецької області, актовий запис за №453.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданий 22 жовтня 2007 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис за №1253.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданий 26 вересня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис за №3084.
Разом з тим, як вбачається зі змісту заяви, заявники фактично припинили шлюбні стосунки, не ведуть спільне господарство, не мають спільних витрат та проживають окремо один від одного
При цьому, згідно роз'яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 27.12.2007 року № 11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Як встановлено судом, що 06.06.2024 року заявника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір між батьками щодо реалізації батьківських прав та обов'язків (визначення місця проживання дитини, участі у вихованні та утриманні дітей), посвідченого державним нотаріусом П'ятої київської державної нотаріальної контори Гриценко О.В., зареєстровано в реєстрі за № 8-415.
Крім того, судом встановлено, що заявники не вбачають можливості подальшого продовження шлюбних відносин, а заява про розірвання шлюбу відповідає їх дійсній волі та не суперечить як їх інтересам, так і інтересам спільної дитини.
Заявник ОСОБА_2 не виявила бажання щодо зміни прізвища на дошлюбне.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що спільна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 24, 109, 112 СК України, ст.ст. 2, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 293 352, 354 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Спільну заяву подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ), який зареєстрований 21 квітня 2001 року Маріупольським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис №186,- розірвати.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 30.07.2024 року.
Суддя: