Справа № 760/4638/24
Провадження №2/760/6496/24
про залишення позовної заяви без руху
27 лютого 2024 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користування майном, шляхом припинення права на частку у спільному майні шляхом виплати компенсації та визнання права власності за відповідачем, відшкодування моральної шкоди та втраченої вигоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд
1) вважати ОСОБА_2 такою, що прийняла спадщину в порядку спадкування за законом, після смерті її сестри ОСОБА_3 , на 63/100 частин 3-х кімнатної комунальної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 71,5 кв.м., житловою площею 49,2 кв.м. та припинити його право на частку в квартирі, після отримання грошової компенсації вартості 37/100 часток квартири у розмірі, згідно оціночної експертизи, а також стягнути з відповідача на користь позивача 100 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 450 000 грн втраченої вигоди та визнати право власності за відповідачем на всю квартиру в цілому (63/100+37/100=1) розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;
2) стягнути з відповідача на його користь кошти оплати за проведення експертиз, оцінку майна, за технічний паспорт БТІ, витрати на проведення ремонтів, монтаж лічильників, шкоду, збитки, судовий збір та витрати пов'язані з розглядом справи згідно квитанцій та договорів, а також стягнути розходи на переїзди, ремонти комунальні, що буде підтверджено чеками, очікує понести ще витрати 50000 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 лютого 2024 року для розгляду визначено суддю Аксьонову Н.М.
Як убачається зі змісту ч.1 ст.184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Позовна заява подається до суду із дотриманням вимог ст.175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У порушення вказаних вимог, позовна заява не містить реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта відповідача та його дати народження.
Пунктом 3 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Однак, позовна заява не містить зазначення ціни позову, обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.
Згідно з п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.
Так, статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно положень статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Так, звернувшись до суду з указаним позовом, позивач просить 1) вважати ОСОБА_2 такою, що прийняла спадщину в порядку спадкування за законом, після смерті її сестри ОСОБА_3 , на 63/100 частин 3-х кімнатної комунальної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 71,5 кв.м., житловою площею 49,2 кв.м. та припинити його право на частку в квартирі, після отримання грошової компенсації вартості 37/100 часток квартири у розмірі, згідно оціночної експертизи, а також стягнути з відповідача на користь позивача 100 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 450 000 грн втраченої вигоди та визнати право власності за відповідачем на всю квартиру в цілому ( АДРЕСА_3 ; стягнути з відповідача, на його користь кошти оплати за проведення експертиз, оцінку майна, за технічний паспорт БТІ, витрати на проведення ремонтів, монтаж лічильників, шкоду, збитки, судовий збір та витрати пов'язані з розглядом справи згідно квитанцій та договорів, а також стягнути розходи на переїзди, ремонти комунальні, що буде підтверджено чеками, очікую понести ще витрати 50000 грн.
Однак, якою нормою закону передбачені такі способи захисту, у позовній заяві не зазначив.
Так, відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, згідно з ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позовній заяві позивач зазначає, що йому та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належать відповідно частки квартири спільного сумісного заселення, за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 померла, не залишивши заповіт, її місце захоронення невідоме. Її рідна сестра - відповідачка ОСОБА_2 спадщину прийняла та свідомо не оформляє її. Вона постійно проживає за кордоном, в м. Києві теж має житло.
Разом з тим, позивачем не зазначено, якими доказами підтверджуються вказані обставини, а також не додано їх до позовної заяви.
Одночасно суд роз'яснює, що відповідно до ч.2, 4 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 450000 грн втраченої вигоди та стягнути з відповідача на його користь кошти оплати за проведення експертиз, оцінку майна, за технічний паспорт БТІ, витрати на проведення ремонтів, монтаж лічильників, шкоду, збитки, судовий збір та витрати пов'язані з розглядом справи згідно квитанцій та договорів, а також стягнути витрати на переїзди, ремонти комунальні, що буде підтверджено чеками, очікує понести ще витрати 50000 грн.
Однак, позовна заява не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує зазначені вимоги.
Також, позивачем заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000 грн.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», роз'яснено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
Таким чином, позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки позивачем не зазначено, у чому полягає завдана йому моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Пунктом 9 ч.3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У порушення вимог п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 175-177, 176, 185, 260, 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користування майном, шляхом припинення права на частку у спільному майні шляхом виплати компенсації та визнання права власності за відповідачем, відшкодування моральної шкоди та втраченої вигоди - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що якщо у встановлений цією ухвалою строк вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України будуть виконані, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова