Справа № 760/20321/23
Провадження № 2/760/214/24
03 липня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського Сергія Станіславовича, ОСОБА_2 про скасування права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ДП «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С., ОСОБА_2 , в якому просить
- визнати недійсним та скасувати акт про реалізацію предмет іпотеки: квартири АДРЕСА_1 , складений та затверджений 25 травня 2021 року привтаним виконавцем виконавчого округу м. Києва Крайчинським С.С. у виконавчому провадженні №61230194, покупцем квартири АДРЕСА_1 , за яким стало ТОВ «Маркет нерухомості-2019», ЄДРПОУ: 42918163;
- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання майна: квартири АДРЕСА_1 , з електронних торгів, яке видане 08 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавською М.А та зареєстроване в реєстрі за №192 власником квартири АДРЕСА_1 , за яким стало ТОВ «Маркет нерухомості-2019», ЄДРПОУ: 42918163.
- витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2023 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою від 11 вересня 2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 20 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Однак, після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України та ухвалою суду від 22 травня 2024 року вказану позовну заяву було залишено без руху, зокрема з підстав не зазначення ціни позову, неподання звіту про оцінку майна та несплати судового збору, а позивачу надано п'ятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків.
04 червня 2024 року представник позивача подав до суду клопотання на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, до якого додав квитанцію про сплату судового збору на суму 15700 грн.
Ухвалою суду від 06 червня 2024 року позивачу ОСОБА_1 було продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви строком на 10 днів з моменту отримання ним копії ухвали, оскільки позивачем було усунуто не вся недоліки, зазначені в ухвалі, а саме не надано актуального звіту про оцінку майна та не зазначено ціни позову.
Копію ухвали суду про продовження процесуального строку було надіслано позивачу на електронну пошту, вказану нею у заявах по суті спору, та була доставлена до електронної скриньки 13 червня 2024 року.
Однак, у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунуті.
При цьому суд враховує, що якщо учасник надав суду електронну пошту (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, що ці засоби комунікації використовувались судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Така правова позиція узгоджується із позицією, викладеною в постанові ВС від 27 квітня 2023 року у справі №727/474/16-ц (провадження №61-8157св22), від 26 квітня 2023 року у справі №127/32270/21 (провадження №61-12567св22), від 20 січня 2023 року № 465/6147/18 (провадження №61-8101св22), від 30 листопада 2022 року у справі №759/14068/19 (провадження №61-8505св22), від 30 листопада 2022 року у справі №725/486/22 (провадження №61-7107св22).
Також суд вважає, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна пошта, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення (постанова ВС від 28 квітня 2023 року у справі №904/272/22).
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Так, у рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з ч.13 ст.187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Таким чином, враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви і такі недоліки є очевидними та суттєвими, позовну заяву необхідно залишити без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст.187, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського Сергія Станіславовича, ОСОБА_2 про скасування права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова