30 липня 2024 р. Справа № 480/10538/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Чалого І.С. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2024, головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, м. Суми, повний текст складено 03.04.24 по справі № 480/10538/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області , Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Одеській області, перший відповідач), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області, другий відповідач), в якому просив суд:
- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.09.2023 року за № 184250010178 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком - неправомірним та скасувати його;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період проходження військової служби в особливий період за мобілізацією з 25.02.2022 по 30.06.2023 (1 рік 04 місяці 06 днів, відповідно до Форми РС-право);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1), з дня звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 07 вересня 2023 року, провести нарахування та виплату призначеної пенсії;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору.
В обґрунтування позовних вимог послався та протиправність та необґрунтованість рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 14.09.2023 року № 184250010178 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком, мотивоване відсутністю необхідного пільгового стажу внаслідок неможливості зарахування до періоду роботи проходження позивачем військової служби за мобілізацією із 25.02.2022 по 30.06.2023, як такого, що позбавляє позивача гарантованого Конституцією України пенсійного забезпечення.
Пояснив, що довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою ТОВ «Науково-виробничим підприємством хімічних продуктів» від 07.09.2023 № 95/к за період роботи з 25.02.2022 по 30.06.2023 підтверджується період роботи позивача майстром дослідної дільниці виробництва мисливських та спортивних порохів технологічної лабораторії (список № 1), а також обставина того, що ОСОБА_1 був увільнений від роботи у спірний період у зв'язку із призовом на військову службу по мобілізації відповідно до наказу від 31.02.2022 № 70/к.
З огляду на викладене та те, що за змістом частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі по тексту - Закон № 2011-XII), час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалась за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, стверджував про наявність підстав для задоволення позову.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права, вважав за необхідне зобов'язати першого відповідача призначити позивачу пенсію із дати його звернення із заявою (07.09.2023).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі № 480/10538/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.09.2023 року № 184250010178 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Берестовська, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07.09.2023, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, із зарахуванням до пільгового стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію за Списком № 1, період військової служби ОСОБА_1 з 25.02.2022 по 30.06.2023.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Перший відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі № 480/10538/23 повністю та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки необхідною умовою для призначення такої пенсії є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, зайнятість повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, наявність стажу роботи на зазначених роботах, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого дня за умовами праці. Відсутність ж хоча б однієї з цим умов не дає права працівнику на пенсію за віком на пільгових умовах.
З огляду на вищевикладене переконував, що Головне управління не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, а діяло лише на підставі норм чинного законодавства України, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення від 14.09.2023 № 184250010178 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Звернув увагу, що при винесенні спірного рішення від 14.09.2023 № 184250010178 відповідачем вже було зараховано період військової служби ОСОБА_1 з 25.02.2022 по 30.06.2023, а відтак, виконання зобов'язання суду щодо зарахування до пільгового стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію за Списком № 1 періоду військової служби з 25.02.2022 по 30.06.2023 призведе до задвоєння вказаного періоду, що не передбачено законом.
До того ж, вважав що обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача є втручанням у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень, що узгоджується із ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 у справі № К/800/25753/16.
Цитуючи положення п. 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсійного відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі по тексту - Закон № 1058-IV) зауважив, що станом на момент розгляду даної справи заяву позивача від 07.09.2023 було розглянуто ГУ ПФУ в Одеській області, а надалі правовідносини повинні відбуватися із органом Пенсійного фонду за місцем реєстрації позивача - ГУ ПФУ в Сумській області.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до регіонального відділення управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 07.09.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
За результатами розгляду заяви позивача 14.09.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняло рішення № 184250010178 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю на час звернення необхідного пільгового стажу роботи (а.с. 6).
При цьому, у вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж заявника становить 36 роки 07 місяців 01 день, страховий стаж особи з урахуванням кратності - 41 рік 07 місяців 01 день.
Пільговий стаж заявника становить 7 років 03 місяці 11 днів.
За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.
Відповідно до розрахунку стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (форма РС-право) до пільгового стажу позивача не зараховано період його військової служби з 25.02.2022 по 30.06.2023 (а.с.7).
Не погодившись з рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списом № 1, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.09.2023 року № 184250010178 про відмову в призначенні пенсії, суд першої інстанції, врахувавши те, що відповідно до записів трудової книжки та уточнюючої довідки ТОВ "Науково-дослідний інститут хімічних продуктів" від 02.06.2023 № 61/к ОСОБА_1 на момент призову на військову службу працював на посаді майстра дослідної дільниці виробництва мисливських та спортивних порохів технологічної лабораторії ТОВ "Науково-дослідний інститут хімічних продуктів", що відноситься до професій, що дає право на пільгову пенсію за віком за Списком № 1, дійшов висновку, що період військової служби з 25.02.2022 по 30.06.2023 підлягає зарахуванню до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. А відтак, відмова пенсійного органу у зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 1 вказаного періоду є протиправною.
Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права, з огляду на те, що повноваження щодо призначення пільгової пенсії особі відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а суд не може втручатися в такі його дискреційні повноваження, вважав за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області (як орган, який приймав оскаржуване рішення) повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії із зарахуванням до стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію за Списком № 1, період військової служби позивача з 25.02.2022 по 30.06.2023.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України ( рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в частині задоволення позову), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
За визначенням, наведеним у пункті "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах досяг 52 років, мав страховий стаж на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах - 36 років 07 місяців 01 день, страховий стаж з урахуванням кратності становив 41 рік 07 місяців 01 день.
Отже, позивачем дотримано умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 114 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", щодо досягнення пенсійного віку (50 років) та наявності необхідного загального страхового стажу не менше ніж 25 років.
Вищенаведені обставини не заперечуються та не спростовуються відповідачами по справі.
Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах стало відсутність необхідного пільгового стажу.
Також зазначено, що до пільгового стажу зараховано всі періоди.
Відповідно до розрахунку форми РС-право, наступні періоди трудової діяльності зараховані з відміткою «Список № 1»: із 05.05.2015 по 05.06.2015; із 12.06.2015 по 25.09.2015; із 10.10.2015 по 11.12.2015; із 18.12.2015 по 25.12.2015; із 01.01.2016 по 19.02.2016; із 05.03.2016 по 20.05.2016; із 07.06.2016 по 09.09.2016; із 24.09.2016 по 03.11.2016; із 01.01.2017 по 23.04.2017; із 05.06.2017 по 28.10.2017; із 01.01.2018 по 31.12.2018; із 05.01.2019 по 23.06.2019; із 24.06.2019 по 31.07.2019; із 01.08.2019 по 31.12.2019; із 01.01.2020 по 01.01.2020; із 04.01.2020 по 05.04.2020; із 23.05.2020 по 27.12.2020; із 09.01.2021 по 27.12.2021; із 15.01.2022 по 24.02.2022.
Період військової служби позивача за мобілізацією із 25.02.2022 по 30.06.2023 зараховано із відміткою «військова служба в особливий період». При цьому, вказаний період зараховано до страхового стажу, як 1 рік 4 місяці 6 днів, а не у пільговому обчисленні.
Щодо правомірності таких дій колегія суддів зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною шостою вказаної статті до видів військової служби віднесено в тому числі, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі здійснює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі по тексту - Закон № 2011-XII).
За змістом абзацу другого статті 8 Закону № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
З наведеного слідує, що у випадках, коли на момент призову на військову службу в особливий період особа працювала за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, час проходження військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Колегією суддів, дослідивши трудову книжку позивача серії НОМЕР_2 встановлено, що починаючи із 05.05.2015 ОСОБА_1 працював на посаді майстра у дослідній дільниці виробництва мисливських та спортивних порохів технологічної лабораторії (пільгове пенсійне забезпечення) у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство хімічних продуктів» (перейменовано із Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів).
Відповідно до наказу Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів від 31.03.2022 № 70/к «Про увільнення від роботи на час воєнного стану, особливого періоду та мобілізації» ОСОБА_1 , майстра дослідної дільниці виробництва мисливських та спортивних порохів технологічної лабораторії увільнено із 25.02.2022 від виконання посадових обов'язків у зв'язку із призовом на військову службу.
Наведене також підтверджується військовим квитком позивача серії НОМЕР_3 (а.с. 15-16).
Таким чином, доведеним є факт роботи позивача на момент призову на військову службу за мобілізацією на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з приводу того, що відмовляючи зараховувати період військової служби позивача з 25.02.2022 по 30.06.2023 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, перший відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.
Щодо правомірності висновку суду першої інстанції про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07.09.2023, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, із зарахуванням до пільгового стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію за Списком № 1, періоду військової служби ОСОБА_1 з 25.02.2022 по 30.06.2023, колегія суддів зазначає наступне.
Так, спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та готує документи для її виплати.
Відповідно до абзацу 12 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок № 22-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Абзацом 3 пункту 4.3 Порядку № 22-1 встановлено, що рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно з абзацом 1 пункту 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Колегією суддів встановлено, що оскаржуване рішення від 14.09.2023 року за № 184250010178 про відмову у призначенні пенсії прийнято ГУ ПФУ в Одеській області, яке за принципом екстериторіальності є органом, що призначає пенсію позивачу, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Головнго управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07.09.2023, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, із зарахуванням до пільгового стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію за Списком № 1, періоду військової служби ОСОБА_1 з 25.02.2022 по 30.06.2023.
При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання першого відповідача повторно розглянути заяву щодо призначення пенсії ОСОБА_2 на пільгових умовах за Списком № 1 із зарахуванням до пільгового стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію за Списком № 1, періоду військової служби ОСОБА_1 з 25.02.2022 по 30.06.2023 з огляду на те, що вказані періоди вже були зараховані до стажу позивача, оскільки вказаний період за висновками суду апеляційної інстанції повинен бути зарахованим саме до пільгового стажу, який дає право на пільгову пенсію за Списком № 1, що не є тотожним страховому стажу.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 по справі № 480/10538/23 в частині задоволення позову - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді І.С. Чалий В.Б. Русанова