справа 362/4897/24
провадження 3/362/2325/24
29.07.2024 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, працює адміністратором в стоматологічній клініці «Стандарт», проживає за адресою: АДРЕСА_1
за частиною 3 статті 184 КУпАП і
встановив:
Згідно зі складеним 20 червня 2024 року протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 098411 20 червня 2024 року о 16:27 в м. Василькові по вул. Соборна, скейт-парк, син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП, а саме наніс удар самокатом по голові ОСОБА_3 . З цих підстав ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 надала пояснення, відповідно до яких у вказаний день і час діти розважалися у скейт-парку та син ОСОБА_2 наніс удар самокатом ОСОБА_3 , але ця подія сталась випадково, без умислу, а тому вважає, що син це зробив ненавмисно та не вчиняв порушень закону.
Частина 1 статті 9 КУпАП передбачає, що адміністративним порушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією статті 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, у тому числі, за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
За приписами частини 3 статті 184 КУпАП вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі статтею 252 КУпАП докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
До протоколу про адміністративне правопорушення додані протилежні пояснення щодо інциденту ОСОБА_4 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відповідно. При цьому відповідно до пояснень ОСОБА_5 . ОСОБА_3 кидався шишками, шишка потрапила під самокат та внаслідок чого самокат вилетів у його бік.
Статтею 62 Конституції України обумовлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. Зокрема, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, у Рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію про те, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Суд констатує, що сукупний аналіз матеріалів справи не дає підстав для беззаперечного висновку про вчинення ОСОБА_2 дрібного хуліганства, а відповідно до статті 62 Конституції України суд тлумачить усі сумніви щодо його вини на його користь. Відповідно, відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 184 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 9, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 3 статті 184 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 цього Кодексу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Попович