Справа №295/11246/24
1-кс/295/4872/24
Іменем України
25.07.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
подане старшим слідчим Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 ,
погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
у кримінальному провадженні за №12024060400001602 від 23.05.2024,
стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Житомира, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.
Як вказано у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що 22.05.2024, близько 16 год 39 хв, ОСОБА_5 перебував у приміщенні торгівельної зали зоомагазину «Балу Пет Центр», що за адресою: АДРЕСА_3 , де на стільці помітив мобільний телефон, що належить раніше знайомій йому ОСОБА_7 .
В цей же день, час, місці та за вказаних обставин, у ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, виник злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна із вищевказаного магазину, що належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, пересвідчившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, шляхом вільного доступу таємно викрав мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 13(A2633)» в корпусі білого кольору на 128 ГБ з IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 15 300 гривень 00 копійок.
В подальшому, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_5 місце вчинення кримінального правопорушення залишив та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 15 300 гривень 00 копійок.
Крім того, 04.07.2024, близько 11 год 43 хв, ОСОБА_5 перебував у дворі будинку АДРЕСА_4 , де знаходиться вхід до службового приміщення закладу «Lali Хінкальна».
В цей же день, час, місці та за вказаних обставин, у ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, виник злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна із вищевказаного закладу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, пересвідчившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, зайшов до приміщення даного закладу та шляхом вільного доступу таємно викрав перстень, виготовлений із золота 585 проби, вагою 1,61 грамм, вартістю 1 339 гривень 55 копійок, бездротові навушники торгівельної марки «Apple» моделі «AirPods» (MV7N2AM/A) with Charging Case (друге покоління), вартістю 2 166 гривень 67 копійок, та грошові кошти в сумі 3 000 грн, які знаходились в сумці чорного кольору, котра належить гр. ОСОБА_8 , бездротові навушники торгівельної марки «Apple» моделі «AirPods Pro» вартістю 4 233 грн, та грошові кошти в сумі 3 000 грн, котрі належать ОСОБА_9 .
В подальшому, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_5 місце вчинення кримінального правопорушення залишив та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 6 506 гривень 22 копійки та ОСОБА_9 майнової шкоди на загальну суму 7 233 гривні 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
12.07.2024 ОСОБА_5 в порядку ст. 278 КПК України було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину сторона обвинувачення підтверджує зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 від 22.05.2024; протоколом огляду місця події від 22.05.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 23.05.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 23.05.2024; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 25.06.2024; протоколом огляду предмету (відеозапису) за участю потерпілої від 26.06.2024; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 12.07.2024; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 12.07.2024; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 від 04.07.2024; протоколом огляду місця події від 04.05.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 05.07.2024; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 від 04.07.2024; протоколом огляду місця події від 04.05.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 05.07.2024; протоколом огляду предмету (відеозапису) від 05.07.2024; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.
Поряд з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працює, неодружений, веде аморальний спосіб життя, що, на переконання слідчого, свідчить про відсутність факторів та обставин, які могли б стримувати підозрюваного від переховування від органів досудового розслідування та/або суду за межами міста Житомира або області. Окрім того, ОСОБА_5 01.11.2023 був засуджений Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 1 ст. 357 ч. 4 ст. 185 КК України та йому призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком два роки. За наведених обставин у сукупності, у тому числі, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину в період іспитового терміну, сторона обвинувачення припускає, що ОСОБА_5 усвідомлює, що у разі доведення його винуватості в суді та постановлення обвинувального вироку суду останньому може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі.
У свою чергу усвідомлення можливого призначення покарання у вигляді позбавлення волі свідчить, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.
Також слідчий вказує, що не виключається вплив з боку ОСОБА_5 на учасників кримінального провадження, а саме потерпілу, свідка місце проживання яких йому стало відоме після отримання додатків до цього клопотання, особливо на потерпілу, яка являється його колишньою однокласницею, тому підозрюваний може незаконно впливати на них шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань.
Як вже зазначалося, ОСОБА_5 01.11.2023 був засуджений Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 1 ст. 357 ч. 4 ст. 185 КК України, обвинувальний акт відносно нього 22.12.2023 було направлено до суду за ч. 2 ст. 190 ч. 4 ст. 185 КК України, враховуючи дані факти ОСОБА_5 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та знову вчинив умисні корисливі злочини. Характер вчинення умисних тяжких злочинів проти власності, інкримінованого ОСОБА_5 , може свідчити про те, що вчинення цих кримінальних правопорушень є способом отримання джерел доходів для прожиття підозрюваного. За віком ОСОБА_5 не є особою пенсійного віку, за станом здоров'я не потребує стаціонарного лікування, не навчається, не працює.
На думку слідчого, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним вище ризикам.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні. Додатково пояснила, що підозрюваний був засуджений за вчинення корисливого злочину, однак на шлях виправлення не став, стосовно нього зареєстроване ще одне кримінальне провадження від 17.06.2024 за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України, обов'язки щодо іспитового строку не виконує, продовжує злочинну діяльність. Процесуальні обов'язки підозрюваний належним чином не виконує, інколи не з'являється за викликами слідчого, про іншу адресу проживання не повідомив.
Слідчий у судому засідання клопотання підтримала з підстав, викладених у клопотанні, та просила його задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні вказав, що знімає кімнату у гуртожитку, має неофіційний дохід, про зміну місця проживання слідчому не повідомляв. Просив не застосовувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, ризики, на які посилається слідчий, вважає недоведеними. Просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_2 .
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що у рамках кримінального провадження №12024060400001602 від 23.05.2024 ОСОБА_5 12.07.2024 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а 24.07.2024 вручене письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Частина 1, 2 ст.177 КПК України визначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Положеннями частин 1, 2 ст.194 КПК України передбачено обов'язок слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Оцінивши зібрані досудовим розслідуванням докази, слідчий суддя вважає за можливе встановити на їх підставі обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04) від 21 квітня 2011 року, п. 175; яке вказує на те, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
До обґрунтувань, які згідно з практикою Європейського суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами (окрім наявності обґрунтованої підозри), належать такі підстави, як небезпека переховування від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту затриманого (рішення у справі «Корбан проти України» (заява №26744/16) від 04.07.2019 п.155).
Водночас, вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням у т.ч. обґрунтованості ризиків, на які посилається слідчий, слідчий суддя враховує наступне.
Слідчий суддя зважає на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, які вчинені повторно.
Зважаючи на характер та обставини вчинення злочинів, особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_5 раніше судимий, стосовно нього направлено до суду обвинувальний акт, підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, вчинених в умовах воєнного стану, та у період дії іспитового строку, тому ризик продовження злочинної діяльності слідчий суддя вважає достатньо обґрунтованим.
Тяжкість передбачуваного покарання, а також те, що підозрюваний офіційно не працює, не має міцних соціальних зв'язку, дають слідчому судді достатні підстави вважати, що підозрюваний, у разі невжиття заходів щодо обмеження свободи його пересування, може з метою уникнення покарання, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того, тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від зазначених органів.
Слідчий суддя вбачає небезпідставним посилання слідчого на наявність ризику незаконного впливу ОСОБА_5 на потерпілого та свідків, оскільки, як вказано у клопотанні, підозрюваному відомі такі особи та їх місце проживання.
Суд враховує також, що як наголошує Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Водночас, згідно з ч.1, п.2 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, всупереч доводам прокурора та слідчого, доказів того, що підозрюваний неналежно виконує покладені на нього процесуальні обов'язки у даному кримінальному провадженні з часу повідомлення йому про підозру, або ж у інших кримінальних провадженнях щодо нього, слідчому судді не надано, отже у даному випадку вбачається можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, зокрема, домашнього арешту у нічний час доби, з урахуванням вищенаведених ознак, слідчий суддя вважає останній таким, що здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.
Відповідно до частин 1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчий суддя, беручи до уваги викладене, а також враховуючи те, що запобіжний захід має бути пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права, дійшов висновку, що завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (зокрема, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, виконання ним своїх процесуальних обов'язків) може бути виконане шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, а саме у виді домашнього арешту у нічний час доби. Тому в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити.
Одночасно на підозрюваного покладаються визначені обов'язки у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період доби з 20-00 год до 07-00 год, до 20.09.2024 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження, за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу та покладення на підозрюваного обов'язків до 20.09.2024 включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків на нього може бути накладено грошове стягнення та до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів, з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали о 17-20 год 30.07.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1