Головуючий І інстанції: А.І. Сидорук
30 липня 2024 р. Справа № 480/5292/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2024, м. Суми по справі № 480/5292/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просила суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів, в зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії, неврахування стажу її роботи з розрахунку рік за два та непроведення індексації її пенсії в 2021 та в 2022 роках; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії за період з 21.10.2020 по 31.03.2022 в розмірі 125,9%, зарахувавши стаж її роботи за період з 15.08.1988 по 05.08.2022 з розрахунку рік за два та із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії з 01.03.2021 р - 1,11 та з 01.03.2022 - 1,14.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи з 15.08.1988 до 11.07.2008 та з 17.07.2008 до 05.08.2022.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати у подвійному розмірі до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15.08.1988 до 11.07.2008 та з 17.07.2008 до 05.08.2022.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області щодо не нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії за період з 21.10.2020 до 31.03.2022.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії, а саме за період з 21.10.2020 до 31.03.2022.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області - відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, за рахунок бюджетних асигнувань, 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 (сорок) коп. витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила змінити рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок її пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії з 01.03.2021 - 1,11 та з 01.03.2022 - 1,14, задовольнити в цій частині позовні вимоги.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи та застосовано матеріальне право щодо наявності підстав для зобов'язання збільшити показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача з 01.03.2021 - 1,11 та з 01.03.2022 - 1,14.
Наголошує, що на коефіцієнт збільшення підлягає саме показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії ( є її складовою, тобто за 2017-2019 роки 7763,17 грн. у цій справі), про що вже неодноразово висловились суди, в тому числі апеляційної інстанції у справах №120/13125/23, 160/14031/23, 120/10029/23, 580/8491/23, 340/8709/23.
Відповідач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно диплома серії НОМЕР_1 від 14.07.1988 позивач 14.08.1988 закінчила повний курс середнього професійно-технічного училища за професією слюсар механоскладальних робіт (контролер ОТК) третього розряду (а.с.41).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/2497/21 від 17.01.2022, яке набрало законної сили 17.02.2022, зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 21.10.2020 (а.с.12).
Позивач 12.05.2022 надіслала відповідачу заяву про виконання рішення суду шляхом призначення пенсії з 21.10.2020, з нарахуванням компенсації, в зв'язку з втратою частини доходів, через несвоєчасну виплату та врахуванням при обчисленні заборгованості та компенсації стаж роботи позивача в інфекційних закладах з розрахунку рік за два, застосувавши коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,14 (а.с.5).
Відповідач 09.06.2022 повідомив позивача листом, що запитувана інформація містить персональні дані, а тому відповідь надіслана поштовим відправленням (а.с. 6).
Представником позивача 07.07.2022 було надіслано відповідачу адвокатський запит з проханням повідомити день та розмір виплати заборгованості з виплати пенсії позивачу, чи враховано стаж роботи позивача в інфекційних закладах в розрахунку рік за два, чи застосовано коефіцієнт збільшення показника середньої з/п у розмірі 1,14 при обчисленні пенсії позивачу (а.с.7).
Відповідач надав відповідь на адвокатський запит листом, в якому повідомив, що на виконання рішення суду позивачу з 21.10.2020 була призначена пенсія, починаючи з 21.10.2020 її розмір склав 2100 грн, а з 01.03.2022 - 2200 грн. Призначений розмір та його доплату за період з 21.10.2020 до 31.03.2022 у сумі 37745,16 грн позивачу виплачено у квітні 2022 року. Зазначив, що оскільки пенсія позивачу розрахована, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) за 3 роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2017 - 2019 роки), тобто у розмірі 7763,17 грн, як це передбачено законодавством для призначення пенсій у 2020 році, пенсія з 01.03.2022 перерахунку, шляхом підвищення на коефіцієнт 1,14 середньомісячного заробітку, з якого вона обчислюється, не підлягала. Щодо зарахування стажу у 2 кратному розмірі, зазначив, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (а.с.14-15). Зарахування страхового стажу позивача за періоди її роботи зазначено у формі РС-право (а.с. 54).
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що записами у трудовій книжці позивача підтверджується факт її роботи у періоди з 15.08.1988 до 11.07.2008 та з 17.07.2008 до 05.08.2022 у протитуберкульозних закладах, вказані періоди роботи повинні бути зараховані відповідача до страхового стажу позивача у подвійному розмірі, а поведінка відповідача щодо такого незарахування (а.с.54) не відповідає критеріям правомірності, які встановлені нормою ч.2 ст.2 КАС України. Пенсія призначена позивачу на виконання рішення суду від 17.02.2022 саме з 21.10.2020, а її виплата за період 21.10.2020 до 31.03.2022 у сумі 37745,16 грн здійснена позивачу у квітні 2022 року. В матеріалах справи відсутні докази нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з такою несвоєчасною виплатою пенсії, тому бездіяльність відповідача щодо не нарахування такої компенсації не відповідає критеріям правомірності, які визначені нормою ч. 2 ст. 2 КАС України.
Відмовляючи у задоволенні іншої частини вимог, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивачу була призначена у 2020 року і для обчислення її розміру був застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за попередні три роки (2017-2019 роки), який становив 7763,17 грн, що є більшим за показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, збільшений на коефіцієнт 1,11 (у 2021 році у сумі 5426,60 грн) і на коефіцієнт 1,14 (в 2022 році у сумі 6186,32 грн). Приймаючи Постанови КМУ № 127 і 118, КМУ передбачав, що внаслідок перерахунку з 01.03.2021 та з 01.03.2022 певні пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058, не підвищаться. У зв'язку з цим для досягнення мети індексації п. 1 постанови КМУ № 127 та п. 4 постанови КМУ № 118 установлені відповідні щомісячні доплати, які не підвищуються з 01.03.2021 та з 01.03.2022 згідно з Порядком № 124. Таким чином, враховуючи те що пенсія позивача не підвищились внаслідок перерахунків відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058, Порядку № 124 і Постанов КМУ № 127 та № 118, з 01.03.2021 їй встановлена доплата до пенсії у розмірі 140,96 грн, що не вистачає до 2200 грн та з 01.03.2022 у сумі 135 грн, а тому внаслідок перерахунку пенсії позивача з 01.03.2021 та з 01.03.2022 відповідач не допустив протиправної поведінки.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог позову не оскаржується.
Колегія суддів, переглядаючи справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ч.1 ст.308 КАС України (в оскаржуваній частині), погоджується з висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон №1058-IV).
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" унормовано, що коефіцієнт страхового стажу-це величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За приписами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 у 2020 році відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати в цілому в Україні, з яких сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки (7763,17 грн).
Спірні правовідносини полягають у правомірності незастосування показника середньої заробітної плати в цілому в Україні, з яких сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки (7763,17 грн) при проведенні перерахунку розміру пенсії з 01.03.2021 та 01.03.2022 у зв'язку з проведенням індексації.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії.
Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (частина п'ята статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим (далі - Порядок № 124).
Колегія суддів звертає увагу, що хоча вказаний Порядок і затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проте, враховуючи пункт 1 Порядку № 124, його дія поширюється не лише на проведення індексації пенсій у 2019 році, а й на її проведення в наступні роки.
Відповідно до абзаців першого і другого пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Отже, запроваджений Урядом механізм перерахунку пенсії для цілей індексації (п. 5 Порядку № 124) передбачає, що:
- в 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абз. 1 п. 4 цього Порядку;
- кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії;
- пенсії, які призначені відповідно до Закону № 1058-ІV та розмір яких не підвищено відповідно до п. 4 Порядку № 124, абз. абз. 1, 2 п. 5 Порядку № 124, з урахуванням абз. абз. 1, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 28, абз. 2 п. 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону, п. 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2148, а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
З огляду на чинне правове регулювання в правовідносинах щодо пенсійного забезпечення застосовуються два показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення пенсії:
1) показник, про який йдеться в ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV, який застосовується для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, зокрема при її призначенні;
2) показник, про який йдеться в ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV, який застосовується для цілей індексації пенсій, (який визначається відповідно до п. 5 Порядку № 124).
У контексті спірних правовідносин визначальним є не рік виходу на пенсію, а те, чи перевищує показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, та збільшений на визначений Кабінетом Міністрів України коефіцієнт для цілей індексації у відповідному році, середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як складову формули визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії конкретної особи.
В результаті перерахунку пенсії для цілей індексації підвищується розмір пенсії тих пенсіонерів, які отримували пенсію, розмір якою був обчислений із заробітної плати (доходу), при визначенні якої врахована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, яка є меншою за показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, та збільшений на визначений Кабінетом Міністрів України коефіцієнт для цілей індексації у відповідному році.
Водночас розмір пенсії тих пенсіонерів, які отримували пенсію, розмір якою був обчислений із заробітної плати (доходу), при визначенні якої врахована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, яка є більшою за показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, та збільшений на визначений Кабінетом Міністрів України коефіцієнт для цілей індексації у відповідному році, не підвищується в результаті перерахунку пенсії для цілей індексації.
Згідно з даних, розміщених на вебсайті Пенсійного фонду України (http://www.pfu.gov.ua), середня заробітна плата за 2014 рік становила 3149,45 грн, за 2015 рік 3661,41 грн, за 2016 рік 4482,35 грн. Отже, середній показник станом на 01.10.2017 становить 3764,40 грн. ((3149,45 грн. + 3661,41 грн. + 4482,35 грн.) : 3 = 3764,40 грн.).
Абзацом першим пункту 2 Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 1 березня 2019 року у розмірі 1,17.
Як наслідок, в 2019 році показник середньої заробітної плати при перерахунку пенсій становив 4404,35 грн. (3764,40 грн х 1,17 = 4404,35 грн.).
Таким чином, механізм індексації пенсій, визначений ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV та Порядком № 124, зводиться до збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за правилами, визначеними абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV, на відповідний коефіцієнт.
При цьому для цілей індексації показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, обчислюється відповідно до п. 5 Порядку № 124.
01 квітня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» (далі Постанова КМУ № 251).
Пунктом 2 Постанови КМУ № 251 було установлено, що:
1) у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11;
2) у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;
3) перерахунок пенсій, передбачений цим пунктом, проводиться з 1 травня 2020 року.
Таким чином, в 2020 році для цілей індексації пенсії показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,11 і становив 4888,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 = 4888,83 грн).
22 лютого 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова КМУ № 127).
Пунктом 1 Постанови КМУ № 127 було установлено, що у 2021 році: перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абз. 2 цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; з 1 березня у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством (крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону № 1058 з урахуванням страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону, не досягає 2200 гривень, таким особам надається щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій.
Таким чином, в 2021 році для цілей індексації пенсії показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,11 і становив 5426,60 грн (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 = 5426,60 грн.).
16 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 118 «Про індексацію пенсій за заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова КМУ № 118).
Пунктом 1 Постанови КМУ № 118 установлено, що з 1 березня 2022 року: перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
При цьому п. 4 Постанови КМУ № 118 установлена з 01 березня 2022 року до пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058, за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 року включно, які не підвищуються з 01 березня 2022 року згідно з Порядком № 124, щомісячна доплата до пенсії в розмірі 135 гривень, яка виплачується додатково до встановленої п. 2 Постанови КМУ № 127 щомісячної доплати до пенсії, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, у 2022 році для цілей індексації показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,14 і становив 6186,32 грн. (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 = 6186,32 грн.).
З матеріалів справи вбачається, що при призначенні пенсії в 2020 році відповідач застосував середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі 7763,17 гривні. Цей розмір є більшим за розміри показників середньої заробітної плати, які підлягають застосуванню при проведенні перерахунку пенсії при проведенні її індексації відповідно до статті 42 Закону № 1058-IV, а саме: 5426,60 грн за 2021 рік, 6186,32 грн за 2022 рік, тому у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивача згідно з Порядком № 124 у період з 2021 по 2022 рік у зв'язку з індексацією.
Враховуючи те що пенсія позивача не підвищились внаслідок перерахунків відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058, Порядку № 124 і Постанов КМУ № 127 та № 118, з 01.03.2021 їй правомірно встановлена доплата до пенсії у розмірі 140,96 грн, що не вистачає до 2200 грн та з 01.03.2022 у сумі 135 грн, що підтверджується відповідними протоколами перерахунку пенсії.
Отже, колегія суддів вважає, що індексація пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 та постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 врахована під час перерахунку пенсії позивача відповідає вимогам чинного законодавства.
Таким чином, колегія суддів вважає, що внаслідок перерахунку пенсії з 01 березня 2021 та 01 березня 2022 року пенсійний орган не допустив протиправної поведінки та не порушив право позивача на належне пенсійне забезпечення, а твердження позивача про те, що відповідач неправомірно не застосував середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі 7763,17 грн. та коефіцієнти збільшення показника заробітної плати є необґрунтованими і суперечать нормам Порядку № 124.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 по справі № 480/5292/22 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 по справі № 480/5292/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.С. Чалий
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко