30 липня 2024 року справа №200/486/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2023 року (головуючий І інстанції Аляб'єв І.Г.), складене у повному обсязі 05 травня 2023 року, у справі № 200/486/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Моспінське вуглепереробне підприємство” до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2021 № 0003540409,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “Моспінське вуглепереробне підприємство” звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2021 № 0003540409.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2023 року позов задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.01.2021 № 0003540409, прийняте Головним управлінням ДПС у Донецькій області (вул.Італійська,59, м.Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ ВП 44070187).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просило скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі
В обґрунтування апеляційної скарги зазначило, що відповідно до п.120.1 ст.120 розділу ІІ ПК України та наявною в базах даних інформацією до ТОВ "МОСПІНСЬКЕ ВПП" протягом року застосовано штраф за несвоєчасне подання податкових декларацій з ПДВ за лютий-березень 2020 року
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги той факт, що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції.
Сторони в судове засідання не викликались, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Моспінське вуглепереробне підприємство” (код ЄДРПОУ 31616011, вулиця Київська, б.1а, місто Добрпопілля, Донецька область, 85003) пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою, та в даних правовідносинах згідно ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.
Позивач перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Покровсько - Добропільське управління, Добропільська ДПІ (м. Добропілля), про що зазначено у витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
20.05.2020 ТОВ "МОСПІНСЬКЕ ВПП" відправлена податкова декларація з рентної плати в електронному вигляді. Найменування контролюючого органу, до якого було подано декларацію - Головне управління ДПС у Донецькій області, Покровсько - Добропільське управління, Добропільська ДПІ (м. Добропілля). (а.с.12-16)
ГУ ДПС у Донецькій області була проведена камеральна перевірка ТОВ "МОСПІНСЬКЕ ВПП" щодо своєчасності подання податкової декларації з рентної плати (юридичних осіб) за І квартал 2020 року, за результатом якої складено акт від 28.12.2020 №2612/05-99-04-18/31616011.(а.с.7-9)
Перевіркою встановлено несвоєчасне подання податкової декларації з рентної плати за І квартал 2020 року (граничний термін подання 12.05.2020, фактично подано 20.05.2020 року)
За результатами проведення камеральної перевірки ГУ ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення - рішення форми «ПС» №0003540409 від 20.01.2021 року та направлено платнику засобами поштового зв'язку 20.01.2021.(а.с.10)
Вважаючи зазначене податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з чим суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 ПК України).
Згідно з пп. 16.1.3. п.16.1. ст.16 ПК України визначено, що платники податку зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до з п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. (п. 46.1 ст.46 ПК України)
Згідно з п.49.1 ст.4 9 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно з п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Підпунктом 49.18.2. п.49.18 ст.49 ПК України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).()
Згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК Україн).
Згідно пп.251.1.4 п.251.1 ст.251 ПК України, рентна плата складається з рентної плати за спеціальне використання води.
Спеціальним водокористуванням є забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ч.1 ст. 48 Водного кодексу України).
Статте. 49 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Відповідно до п.255.1 ст.255 Податкового кодексу України, платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі - рентна плата) є:
первинні водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів;
суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Порядок обчислення платниками податкових зобов'язань з рентної плати, затверджений п.255.11 ст.255 ПК України, зокрема, визначає, що рентна плата обчислюється платниками, виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об'єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
Згідно п.257.1 ст.257 ПК України, базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.
Водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року, у якому було здійснено таке використання (пп. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Згідно п.257.3 ст.257 ПК України, платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію.
Підпунктом 268.7.1 пункту 268.7 статті 267 ПК України встановлено, що податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому - до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.
Згідно пп.268.7.3 п.268.7 ст.268 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Судами встановлено та сторонами не заперечується, що ТОВ "МОСПІНСЬКЕ ВПП" мав в користуванні дозвіл на спеціальне водокористування №Укр-Дон-5807 від 11.04.2014, строк дій якого сплив 01.04.2017.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.
За твердженням позивача, попри продовження строку дії відповідного дозволу, фактично водокористування припинено та у спірному податковому періоді об'єкт оподаткування не виник.
Відповідачем до суду не надано заперечень або спростування зазначених тверджень позивача.
Відповідно до п.п. пп. 255.11.1 ПКУ водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року, у якому було здійснено таке використання.
Відповідно до п. 49.2. ПКУ платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Відтак, декларація з рентної плати має подаватися у таких випадках: наявності об'єкта оподаткування або попереднє здійснення водокористування у році, на який припадає звітний податковий період.
20.05.2020 позивачем була відправлена податкова декларація з рентної плати за перший квартал 2020 року.
Враховуючи те, що податкова декларації подана за перший квартал року, в якому спеціальне водокористування фактично не здійснювалося, а у звітному періоді не виник об'єкт оподаткування, подача такої декларації, на переконання суду, не є обов'язковою.
Відтак, при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, а відтак податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправним і скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2023 року у справі № 200/486/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30 липня 2024 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г.Казначеєв
І.Д.Компанієць