29 липня 2024 року Чернігів Справа № 620/7502/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними дій Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 26 квітня 2024 року щодо відмови у видачі довідки ОСОБА_1 про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання; зобов'язання Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області надати ОСОБА_1 довідку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач повинен надати йому довідку про відсутність ідентифікаційного коду.
Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, вказав, що фізична особа-нерезидент, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не має можливості зареєструватись в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є громадянином Сполучених Штатів Америки, має посвідку на постійне місце проживання в Україні (а.с.13-14).
На заяву позивача від 02.02.2024 щодо видачі довідки про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання Коропською державною податковою інспекцією Головного управління ДПС у Чернігівській області листом від 08.02.2024 № 1475/6/25-01-57-27 було повідомлено положення пункту 70.1 статті 70 Податкового кодексу України та норми Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затверджене наказом Міністерства фінансів України 29.09.2017 № 822, зокрема, те, що фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою N 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше (а.с. 38).
На заяву позивача від 16.04.2024 щодо видачі довідки про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання Новгород-Сіверською державною податковою інспекцією Головного управління ДПС у Чернігівській області листом від 18.04.2024 № 1521/АП/25-01-62-26 було повідомлено положення пункту 70.1 статті 70 Податкового кодексу України та норми Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затверджене наказом Міністерства фінансів України 29.09.2017 №822, зокрема, те що фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою N 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше (а.с. 18-19).
10.04.2024 позивач звернувся до Головного управління ДПС у Чернігівській області з заявою (вх. № М/125) про роз'яснення, що мається на увазі під документом, на підставі якого отримується паспорт вперше (а.с. 36).
Так, позивачем було подано повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за Формою №1П від 22.04.2024 (а.с. 15).
Листом від 26.04.2024 № 177/М/25-01-12-02-13 Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було повідомлено позивача, що зареєструватись в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків можуть виключно громадяни України.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до положень статті 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
Згідно із статі 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим, згідно статті 35 Конституції України, ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Відповідно до статті 9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на свободу думки, совісті та релігії.
Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або захисту прав і свобод інших людей.
Відповідно до пункту 63.1. статті 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Так, пунктом 63.2 статті 63 Податкового кодексу України передбачено, що взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
Пунктом 63.3 статті 63 Податкового кодексу України визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом (пункт 63.5. статті 63 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 63.6 статті 63 Податкового кодексу України облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України у формі книжечки або номером діючого паспорта громадянина України у формі картки, що оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - серія та номер паспорта). До паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, що свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Така відмітка вноситься:
контролюючими органами - до паспортів громадян України у формі книжечки. Порядок внесення такої відмітки встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики;
органом, що здійснює оформлення паспорта громадянина України у формі картки, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 63.7 статті 63 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому.
Відповідно до пунктів 63.11., 63.12. статті 63 Податкового кодексу України контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.
Інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.
Пунктом 70.1 статті 70 Податкового кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:
громадянами України;
іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;
іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України, або набули статусу електронного резидента (е-резидента).
Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Відповідно до пункту 70.5 статті 70 Податкового кодексу України фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.
Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.
Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - контролюючому органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.
Згідно з пунктом 70.9. статті 70 Податкового кодексу України за зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.
У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Відповідно до пункту 70.12 статті 70 Податкового кодексу України реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків.
Із наведених норм чинного законодавства України чітко слідує, що релігійні переконання особи не звільняють її від конституційного обов'язку сплачувати податки і збори. При цьому, взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. За загальним правилом, облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Проте, для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, облік ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта.
При цьому, облік таких осіб ведеться в окремому Державному реєстрі за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. Порядок реалізації права на відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника чітко визначено законодавством.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до статей 63 та 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України з метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) розроблено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затверджене наказом Міністерства фінансів України 29.09.2017 №822 (далі - Положення № 822).
Згідно із пунктом 1 розділу II Положення № 822 усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням.
Облік фізичних осіб - платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта).
Згідно з пунктами 1-4 розділу VIII Положення № 822 фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою № 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред'являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта.
Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.
Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.
Пунктом 7 розділу VIII Положення № 822 визначено, що після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи особисто, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення.
Таким чином, порядок відмови від обліку платника податків за номером картки такого платника чітко врегульовано законами. Процедура відмови також чітко прописана та фактично позбавляє відповідача дискреції відносно того, яким чином здійснювати облік платника податків.
Відтак для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, передбачено їх облік в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Вказане право може бути реалізоване шляхом подання відповідному органу державної податкової служби повідомлення за формою №1П.
Таким чином, відмітка проставляється у діючих паспортах громадян України після подання відповідного Повідомлення.
Водночас, суд зазначає, що статтями 24 та 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VI.
Відповідно до статті 1 цього Закону, іноземцями та особами без громадянства є, зокрема, іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом. При цьому посвідка на постійне проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.
Частиною другою статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини.
Податковий кодекс України також гарантує рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу (підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України).
Документами, що посвідчують особу, відповідно до приписів» статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI є, зокрема, паспорт громадянина України та посвідка на постійне проживання.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон», до паспорта вносяться такі відомості про його власника: прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження особи, стать, відмітки про сімейний стан власника паспорта та про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. Паспорт містить також фотокартки та підпис його власника, а також відомості про дату видачі та орган, що видав паспорт. Сьома, восьма і дев'ята сторінки паспорта призначені для внесення особливих відміток.
У свою чергу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 251 «Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983» до посвідки на постійне проживання вносяться такі відомості про пред'явника посвідки та її реквізити: прізвище, ім'я, громадянство, дата народження, реєстраційний N, стать, місце народження дата видачі, орган, що видав, підстави для видачі, підпис пред'явника. Крім того, до посвідки на постійне проживання вносяться відомості про дітей до 16 років, відомості про місце проживання в Україні та особливі відмітки.
Таким чином, паспорт громадянина України та посвідка на постійне проживання є регламентованими у законодавчому порядку документами, що посвідчують особу власника, ідентифікують його за одними й тими самими ознаками, містять тотожні відомості про людину, та різняться лише визначенням її правового (суспільного) статусу (громадянин України або іноземець чи особа без громадянства).
Відтак, виходячи з принципу аналогії закону, суд вважає за можливе під час реєстрації в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб платників податків використовувати для обліку дані особи іноземця, що містяться у посвідці на постійне проживання, та вносити до неї відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку про те, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства у відносинах реєстрації в якості платників податків мають рівне коло прав, свобод, та обов'язків, а отже відмова органу виконавчої влади, що забезпечує ведення Державного реєстру фізичних осіб платників податків, у внесенні відомостей про особу платника податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, з підстав невизначеності нормами національного законодавства процедури обліку осіб, що не є громадянами України та/або не мають паспорта громадянина України, не допускається.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
"Ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного захисту прав позивача, позов слід задовольнити частково шляхом визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Чернігівській області у не внесенні відомостей (даних) ОСОБА_1 до обліку окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб - платників податків як особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків; зобов'язання Головне управління ДПС у Чернігівській області внести відомості (дані) ОСОБА_1 до обліку окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб - платників податків як особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 26 квітня 2024 року щодо відмови у видачі довідки ОСОБА_1 про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання; зобов'язання Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області надати ОСОБА_1 довідку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання, то суд зазначає, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача відмовитися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, а тому питання видання вказаної довідки є похідним і повинно вирішуватись після внесення відомостей (даних) ОСОБА_1 до обліку окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб - платників податків як особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Таким чином, враховуючи, що оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Чернігівській області у не внесенні відомостей (даних) ОСОБА_1 до обліку окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб - платників податків як особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Чернігівській області внести відомості (дані) ОСОБА_1 до обліку окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб - платників податків як особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29.07.2024.
Суддя Наталія БАРГАМІНА