29 липня 2024 року Справа № 580/6973/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
15.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення у період з 25.02.2022 до 26.03.2024 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4258,75 грн;
зобов'язання відповідача здійснити йому перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 25.02.2022 до 26.03.2024 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 п.5 вказаного вище Порядку із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4258,75 грн;
визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у відмові перерахувати та виплатити йому з 25.02.2022 до 26.03.2024 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року в сумі 2481 грн, на 01.01.2023 в сумі 2684 грн, на 01.01.2024, в сумі 3028 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, у зв'язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення, не проведення перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум;
зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити йому з 25.02.2022 до 26.03.2024 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 за період з 25.02.2022 до 31.12.2022 в сумі 2481 грн, на 01.01.2023 за період з 01.01.2023 до 31.12.2023 в сумі 2684 грн, на 01.01.2024 за період з 01.01.2024 до 26.03.2024 в сумі 3028 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, у зв'язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення, перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум.
Обґрунтовуючи зазначив, що позивач проходив військову службу у відповідача. Виключений зі списків особового складу та усіх видів забезпечення наказом відповідача від 26.03.2024. Індексацію грошового забезпечення за період з 25.02.2022 до 26.03.2024 відповідач не нарахував та не виплатив з урахуванням вимог вказаного вище законодавства. Грошове забезпечення за вказаний період служби відповідач виплатив виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018. Вважає, що такі дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства, оскільки виникли підстави для встановлення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної вище постанови КМУ.
Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі. У зв'язку з цим ухвалою від 22 липня 2024 року суд залишив її без руху та надав позивачу строк 10 днів для усунення недоліків позовної заяви.
24.07.2024 на виконання вимог вказаної вище ухвали від позивача до суду надійшло клопотання вх.№35656/24 (далі - Клопотання), в якому просив:
витребувати з відповідача інформацію (довідку) про періоди виконання ним службових обов'язків згідно з бойовими розпорядженнями у період з 25.02.2022 до 26.03.2024;
продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на термін достатній для витребування у відповідача вказаної вище інформації.
Обґрунтовуючи зазначив, що у період з 25.02.2022 до 26.03.2024 виконував бойові розпорядження, що не дозволяло йому займатись претензійно-судовою роботою. Самостійно отримати інформацію про виконання службових обов'язків у вказаному періоді не має можливості. Вказав, що має життєві обставини, які вплинули на своєчасність подання позову до суду після 26.03.2024, про які детально пояснить у заяві про усунення недоліків позовної заяви.
Перевіривши Клопотання суд з'ясував, що недоліки позовної заяви вказані в ухвалі суду від 22 липня 2024 року позивач не усунув.
В ухвалі про залишення позову без руху суд роз'яснив позивачу щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, та обов'язку надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності тому причин і надати докази. Позивач не виконав вимог ухвали суду.
Щодо витребування доказів.
Частинами 1 та 4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас відповідно до ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 3 статті 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа, заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позивач не дотримався вказаних вимог КАС України, не зазначивши про заходи, яких він вживав для отримання вказаних вище доказів самостійно, не надавши докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Отже, його доводи про неможливість самостійного отримання вказаної вище інформації не обґрунтовані та не підтверджені жодним належним, достовірним та допустим доказом.
Як зазначено вище, обов'язок щодо надання суду доказів покладено законодавством на сторони у справі. Зокрема, відповідно до ч.4 ст.161 "Документи, що додаються до позовної заяви" КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) та відповідно до ч.6 цієї статті - у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Клопотанням до дати відкриття провадження, за відсутності доказів вжиття самостійних дій, позивач фактично перекладає такий обов'язок до судового розгляду справи на суд, що суперечить основним засадам адміністративного судочинства щодо неупередженості суду та принципу змагальності. Суд не має обов'язку витребовувати докази саме для заміни встановлених обов'язків позивача домогтися довести поважність причин пропуску строку звернення до суду. Установлений факт пропуску строку звернення до суду покладає саме на позивача обов'язок довести об'єктивність причин, що стали тому причиною.
Тому Клопотання в частині витребування доказів не обґрунтоване та задоволенню не підлягає.
Доводи позивача про наявність життєвих обставин також не підтверджена жодним доказом. Тому не враховані судом.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Оскільки недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі про залишення її без руху, позивач не усунув та його Клопотання свідчить про намір їх усунути, суд дійшов висновку продовжити йому строк для їх усунення, установивши термін для таких дій 20 днів з дати отримання цієї ухвали шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку з викладенням об'єктивних обставин і фактів, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати підтверджуючі докази їх існування, або подавши заяву про зменшення позовних вимог, в яких вказати їх в межах 6-місячного строку звернення до суду.
Тому Клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-80, 121, 160-161, 169, 237, 241-246, 255, 295 КАС України, суддя
1. Задовольнити частково Клопотання вх. від 24.07.2024 №35656/24 ОСОБА_1 .
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позову, встановивши термін 20 днів з дати отримання цієї ухвали.
У задоволенні інших вимог Клопотання відмовити.
2. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
3. Копію ухвали направити ОСОБА_1 .
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Анжеліка БАБИЧ