Справа № 464/620/24
2/609/212/2024
30 липня 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді: Катерняк О.М.
за участю секретаря судового засідання: Мацишиної Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ під час заочного розгляду цивільну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до відповідача: ОСОБА_1 вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи - не з'явилися,
І. Стислий виклад позиції сторін.
1. До Шумського районного суду Тернопільської області за підсудністю з Кременецького районного суду Тернопільської області надійшла цивільна справа №464/620/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
2. Позов обґрунтовано тим, що 05.11.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір №5025737 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Сума кредиту складає 12000 грн., строк кредиту 30 днів, дата повернення кредиту 05.12.2021. строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 12000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. 05.12.2021 відповідач свої зобов'язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом продовжено на 90 календарних днів. Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором 01 грудня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено Договір факторингу №01.12/2022-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за Кредитним договором, про що було повідомлено відповідача ОСОБА_1 . Станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 по Кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 12000 грн. - тіло кредиту та 25308 грн. - нараховані проценти, а всього 37308 грн. Відповідно до п. 1.1 Договору Факторингу за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за плату, а клієнт відступив Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитись з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. Відповідач зайшов на веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС Україна», де мав змогу ознайомитись з текстом примірного Кредитного договору, Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Надалі відповідач пройшов реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «АВЕНТУС Україна» і для безпосереднього оформлення кредиту в ІТС обрав бажану суму кредиту та строк кредитування, ознайомився з текстом примірного кредитного договору та іншою необхідною інформацією. Після прийняття ТОВ «АВЕНТУС Україна» позитивного рішення щодо надання кредиту відповідачу ТОВ «АВЕНТУС Україна» зробив йому пропозицію в Особистому кабінеті укласти електронний Кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання. Після прийняття відповідачем умов Кредитного договору з ним було укладено електронний Кредитний договір, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого відповідач отримав кредит в сумі 12000 грн. на свою платіжну карту, вказану в заяві на отримання кредиту.
Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» відповідно до укладеного Договору факторингу №01.12/2022-Ф перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 37308 грн. Станом на 26.01.2024 року заборгованість за Кредитним договором ОСОБА_1 складає: сума кредиту 12000 грн., сума процентів за користування кредитом 25308 грн.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 37308 грн., інфляційні витрати 9737,41 грн., три відсотки річних 2118,89 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
3. Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 лютого 2024 року позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Шумського районного суду Тернопільської області.
4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху.
5. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 12 квітня 2024 року, після усунення позивачем недоліків, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду на 07 травня 2024 року.
6. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 07 травня 2024 року судовий розгляд справи відкладено на 28 травня 2024 року.
7. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 28 травня 2024 року судовий розгляд справи відкладено на 25 червня 2024 року.
8. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 25 червня 2024 року судовий розгляд справи відкладено на 30 липня 2024 року.
9. Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача з повним підтриманням позовних вимог, відносно ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
10. Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання вкотре не з'явилась, хоча судом вживались всі заходи щодо належного її повідомлення про місце, дату та час розгляду справи, зокрема, шляхом надсилання СМС-повідомлення на номер телефону вказаний в позовній заяві, надсилання рекомендованих відправлень на зареєстровану адресу проживання, однак в суду відсутні підтвердження про отримання відповідачем СМС-повідомлення та поштових відправлення. Крім того, відповідача повідомлялось шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що відповідачка не з'явилася в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
11. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку вищевикладеним, на підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України, судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.
12. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
13. Так, 05 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 5025737.
Згідно з п. 1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до п. 1.3 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 12000 грн. Тип кредиту - кредит.
Строк кредиту 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених у розділі 4 цього Договору (п. 1.4 Договору).
Відповідно до положень п. 1.5., 1.5.1., 1.5.2. Договору тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день. Знижена процентна ставка становить 1,425% в день.
Мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби (п. 1.6 Договору).
Згідно з п. 1.7., 1.7.1., 1.7.2. Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 24079,41% річних; за зниженою ставкою 7497,59% річних.
Відповідно до п. 1.8., 1.8.1., 1.8.2. Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 18840 грн.; за зниженою ставкою 17130 грн.
Положенням п. 2.1., 2.5. Договору сторони погодили, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. Кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.
Згідно з п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
При цьому відповідно до п. 4.1. Договору строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п. 1.4. Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п. 4.2. (пункти 4.2.1. - 4.2.4.) Договору, або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3. (п. 4.3.1. - 4.3.2.) Договору.
Відповідно до п. 4.3. Договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2.2. - 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах, передбачених п. 4.3.1. Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача у порядку, передбаченому п. 4.2. Договору (п. 4.3.2. Договору).
Статтею 11 Закону передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з п. 10.8. Договору, підписуючи цей договір, споживач підтвердив, зокрема що: перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; б) вказана в ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» то розміщена на веб-сайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна», що розміщені на веб-сайті та затверджені наказом № 53-ОД від 16.01.2020, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно дотримуватись.
Відповідно до п. 11 Договору вказаний договір був підписаний електронним підписом відповідача 05.11.2021 о 13 год. 18 хв. 08 с. одноразовим ідентифікатором С611839.
Відтак, підписанням Договору відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 05.11.2021, а також засвідчив, що повідомлений кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови договору, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.
14. Отже, ТОВ «Авентус Україна» та відповідач досягнули згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений в електронній формі з використанням електронного підпису.
За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений електронний договір про надання споживчого кредиту № 5025737 від 05.11.2021.
Докази того, що такий договір визнаний повністю чи частково недійсним чи його дійсність оскаржується у судовому порядку, суду не надані.
15. Факт виконання ТОВ «Авентус Україна» своїх зобов'язань за Договором підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 2310 від 21.12.2022, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «Авентус Україна» за Договором здійснено перерахунок відповідачу коштів у сумі 12000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 .
16. Так, суд встановив, що 01 грудня 2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладений Договір факторингу № 01.12/22-Ф (далі за текстом Договір від 01.12.2022), відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, які вказані у Реєстрі боржників.
Згідно з п. 3.3., 3.4. Договору від 19.06.2023 ціна продажу за договором становить 257940,30 грн. Фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу, передбаченої п. 3.3. договору, протягом 5 робочих днів з моменту передачі по акту прийому-передачі реєстру боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів за наступними реквізитами клієнта IBAN НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк».
При цьому відповідно до 1.2. Договору від 01.12.2022 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей та є невід'ємною частиною договору.
17. Відповідно до акта прийому-передачі та витягу з реєстру боржників від 01.12.2022 до Договору факторингу № 01.12/22-Ф від 01.12.2022 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором у сумі 37308 грн., з яких: сума кредиту 12000 грн.; сума заборгованості за відсотками 25308 грн.
Докази того, що договір факторингу № 01.12/22-Ф від 01.12.2022 визнаний недійсним повністю чи частково чи його дійсність оскаржується у судовому порядку, суду не надані.
За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором.
18. Так, суд встановив,що згідно з витягом з реєстру боржників від 01.12.2022 до Договору факторингу № 01.12/22-Ф від 01.12.2022 заборгованість ОСОБА_1 за Договором становить 37308 грн., з яких: сума кредиту 12000 грн.; сума заборгованості за відсотками 25308 грн.
19. Наявність заборгованості ОСОБА_1 за Договором у вказаному вище розмірі підтверджується також розрахунком заборгованості за Договором №5025737 від 05.11.2021.
ІV. Оцінка Суду.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
20. Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
21. У відповідності до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
22. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
23. Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
24. Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
25. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
26. Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
27. За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
28. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
29. Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов'язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.
30. Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
31. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
32. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
33. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
34. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
35. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
36. Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
37. За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
38. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
39. Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
40. З огляду на викладене на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитних договорів та договору позики, в тому числі погодження всіх умов та правил, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
41. Отже, ТОВ «Авентус Україна» та відповідач досягнули згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений в електронній формі з використанням електронного підпису.
За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений електронний договір про надання споживчого кредиту № 5025737 від 05.11.2021.
42. Поряд з цим згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
43. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
44. Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором.
45. Так, ст. 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
46. За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
47. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
48. При цьому відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
49. Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
50. Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Ураховуючи, що відповідач не з'явилася у судове засідання та докази на спростування доводів позивача не надала, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов Договору № 5025737 від 05.11.2021 та наявність заборгованості за даним Договором у вказаному вище розмірі.
Відтак суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 5025737 від 05.11.2021 станом на 26.01.2024 у сумі 37308 грн.
Щодо стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат суд зазначає таке.
51. Частина 2 ст. 625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, позивач, покликаючись на прострочення виконання відповідачем кредитного зобов'язання, просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з березня 2022 року до грудня 2022 року та за 2023 рік на загальну суму 9737,41 грн., а також три проценти річних від простроченої суми за період з 06.03.2022 до 26.01.2024 на загальну суму 2118,89 грн.
Разом з тим відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За таких підстав вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 9737,41 грн. та трьох процентів річних у сумі 2118,89 грн. не узгоджується із зазначеними вище вимогами закону, а відтак є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
52. Відтак суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтранст Україна» заборгованості за кредитним договором № 5025737 від 05.11.2021 на загальну суму 37308 грн.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
53. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2422грн. 40 коп., що підтверджується випискою про зарахування судового збору № 2853 від 25.01.2024. Відтак приймаючи до уваги, що даний позов задоволено частково у сумі 37308 грн., що становить 75,88% від заявленої суми, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 75,88% судового збору у сумі 1838 грн. 12 коп., а 24,12% судового збору у сумі 584 грн. 28 коп. необхідно покласти на позивача.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
54. Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України). Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
55. Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, з договору про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10.07.2023 вбачається, що ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» в особі директора Леонової В.В. уклало договір про надання правової допомоги з адвокатом Столітнім М.М.
Згідно з договором про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10.07.2023 клієнт доручив, а адвокат взяв на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Підставою для оплати є рахунок-фактура. Клієнт здійснює оплату за надані послуги в день отримання рахунку-фактури шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок.
Також надання позивачу адвокатом Столітнім М.М. професійної правової допомоги у суді під час розгляду цієї справи підтверджується копією ордеру серії АІ № 1423361 від 26.012.2024.
Порядок оплати послуг адвоката регламентовано Розділом 4 договору про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10.07.2023.
Факт надання послуг підтверджується звітом про надання правової допомоги. Так, згідно зі звітом про надання правової допомоги від 26.01.2024 згідно з Договором № 10/07-2023 від 10.07.2023 сторони підтвердили, що адвокат надав, а клієнт прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 10000 грн., зокрема: збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором; складення позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором; подання до суду позовної заяви в інтересах клієнта. Загальна кількість витраченого часу 10 год., а вартість наданих послуг становить 10000 грн.
Згідно з платіжною інструкцією № 2941 від 25.01.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило адвокату Столітньому М.М. 10000 грн. гонорару за надану правничу допомогу.
Суд враховує, що відповідачка не подавала клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим суд приймає до уваги незначну складність та характер даної справи, сталу судову практику з розгляду справ даної категорії, невеликий обсяг наданих суду доказів, відсутність значної кількості процесуальних документів, поданих під час розгляду даної справи, а також те, що особисту участь у судових засіданнях у даній справі адвокат не приймав.
При цьому при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
З урахуванням викладеного суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 5000 грн., які позивач поніс у зв'язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а також відповідають критеріям співмірності, реальності та справедливості, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 75,88% витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3794 грн., а 24,12% витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1206 грн. необхідно покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 550, 612, 625, 1046-1054, 1082 ЦК України,керуючись ст.ст. 2, 12, 263, 280-289 ЦПК України, суд
1.Винести заочне рішення.
2.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором - задовольнити частково.
3.Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44559822, що знаходиться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) суму заборгованості в розмірі 37308 грн. (тридцять сім тисяч триста вісім гривень 00 копійок).
4.У іншій частині позову відмовити.
5.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44559822, що знаходиться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) судові витрати у виді судового збору у сумі 1838 грн. 12 коп. (одна тисяча вісімсот тридцять вісім гривень 12 копійок) та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3794 грн. (три тисячі сімсот дев'яносто чотири гривні 00 копійок).
6.Судові витрати у виді судового збору у сумі 584 грн. 28 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1206 грн. покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА».
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення суду складено 30 липня 2024 року.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК