Справа № 466/6981/23
Провадження № 2/466/401/24
16 липня 2024року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Свірідової В.В.
при секретарі Мошовській М.-О.П.
з участю представника позивача адвоката Джоха Р.В.
представника відповідача адвоката Детинича П.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Коцюруби Лариси Ярославівни про визнання розміру частки у спільному майні, -
встановив:
06.07.2023 ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Коцюруби Лариси Ярославівни про визнання розміру частки у спільному майні, в якій просить визначити, що частка ОСОБА_4 на момент її смерті в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 ; визначити, що його частка на момент смерті ОСОБА_4 становила 1/4 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становила 1/4; визначити, що частка ОСОБА_2 на момент смерті ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становила 1/4; визначити, що частка ОСОБА_3 на момент смерті ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становила 1/4.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 16.07.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Коцюруби Лариси Ярославівни про визнання розміру частки у спільному майні в частині позовних вимог до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - залишено без розгляду.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 27 березня 2001 року ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули у власність квартиру АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , внаслідок чого відкрилася спадщина на все її майно, в тому числі і квартиру АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 заповіту не залишила, тому спадкування відбулося згідно із законом. Спадкоємцями першої черги був він, ОСОБА_1 (син) та ОСОБА_2 (син), які прийняли спадщину після ОСОБА_4 , внаслідок чого відкрилася спадщина на усе належне їй майно. У строк визначений законодавством (6 місяців) він звернувся до приватного нотаріуса Коцюруби Л.Я. із заявою про прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину та оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_2 , проте отримав відмову, оскільки частки співвласників не були визначені, що унеможливлює встановлення складу спадкового майна.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 04.09.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 14.12.2023 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Джох Р.В. підтримав позовні вимоги, що стосуються позивача- визначення частки за ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та частки ОСОБА_1 , та просивпозов у тій частині задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Детинич П.І. не заперечував щодо залишення без розгляду позовні вимоги щодо його довірителя, ОСОБА_3 .
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних доказів.
Третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Коцюруба Л.Я. в судове засідання не з'явилась, однак надіслав на адресу суду заяву, в якій просить провести розгляд справи без її участі.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.1-4 ст. 77 ЦПК України).
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В судовому засіданні встановлено, що 27 березня 2001 року згідно зі Свідоцтвом про право власності на квартиру АДРЕСА_3 видане Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради згідно з розпорядженням № 345 від 27.03.2001 року, зареєстроване Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки та записаного у реєстрову книгу №50841, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули у власність квартиру АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , внаслідок чого відкрилася спадщина на все її майно, в тому числі і квартиру АДРЕСА_2 .
ОСОБА_4 заповіту не залишила, тому спадкування відбулося згідно із законом.
Спадкоємцями першої черги був ОСОБА_1 (син) та ОСОБА_2 (син), які прийняли спадщину після ОСОБА_4 , внаслідок чого відкрилася спадщина на усе належне їй майно.
У строк визначений законодавством (6 місяців) він звернувся до приватного нотаріуса Коцюруби Л.Я. із заявою про прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину та оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_2 , проте отримав відмову.
Нотаріус мотивував відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_2 , тим, що згідно із ст. 69 ЗУ «Про нотаріат» та п. 4.14. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину перевіряє склад спадкового майна.
Частка, яка належала ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в праві власності на квартиру АДРЕСА_2 не була визначена, тому нотаріусом неможливо встановити склад спадкового майна, а саме, яка частка квартири АДРЕСА_2 на день смерті ОСОБА_4 належала останній та іншим співвласникам.
Тобто для отримання свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_2 і в подальшому зареєструвати право власності, потрібно визначити, яка частка вказаної квартири на момент смерті ОСОБА_4 належала останній, а яка частка іншим співвласника.
Згідно із частиною 1 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (частина 4 статті 41 Конституції України).
Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина 1 статті 319 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Зі змісту ст.357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Ця стаття свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.
При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.
Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.
Згідно ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
У частинах 1, 2 ст.369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Частинами 1, 2 ст.370 ЦК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Судом встановлено, що частки в квартирі АДРЕСА_2 , учасниками спільної сумісної власності не визначено.
Однак, з позовом до суду звернувся лише ОСОБА_1 , тому судом вирішується позовні вимоги, що стосуються померлої ОСОБА_4 та визначається частка ОСОБА_1 в зазначеному вище спадковому майні.
Окрім того, за клопотанням представника позивача адвоката Джох Р.В. від 16.07.2024 року, Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 16.07.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Коцюруби Лариси Ярославівни про визнання розміру частки у спільному майні в частині позовних вимог до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - залишено без розгляду.
Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в частині підтриманих представником позивача в судовому засіданні позовних вимог.
Позивач не ставить питання про відшкодування судових витрат.
Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 247, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 СК України, суд, -
ухвалив:
позов задовольнити.
Визначити, що частка ОСОБА_4 на момент її смерті в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становила 1/4.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят коп.) по 536,80 (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят коп.) з кожного.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП невідомо, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП невідомо, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Третя особа: приватний нотаріус Коцюруба Лариса Ярославівна, РНОКПП невідомо, місце знаходження за адресою: м. Львів, вул. Липинського,3/105.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Повний текст рішення виготовлено 26.07.2024.
Суддя В. В. Свірідова