30.07.2024 227/1792/24
30 липня 2024 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Любчик В.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Відділу поліції №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Добропілля, громадянина України, пенсіонера, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, -
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №218800 від 30.05.2024 року вбачається, що 30.05.2024 року о 12.00 год. гр. ОСОБА_1 за адресою: м. Добропілля, вул. Комунальна, 2, здійснив продаж з рук алкогольного пива «Старопрамен», чим порушив п.7 ч. 2. ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 156 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та зазначив, що 30.05.2024 року він з друзями збирались на ставок для відпочинку, де збирались вживати алкогольні напої, тому у нього в машині і був алкоголь, чотири банки пива він віддав невідомому чоловіку, але грошей за це не отримував. Підтримав своє клопотання про закриття адміністративного провадження від 24.06.2024 року.
Відповідно до клопотання ОСОБА_1 від 24.06.2024 року про закриття адміністративного провадження вбачається, що останній винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП не визнає, вважає, що його вина не підтверджується матеріалами справи. У вказаному клопотанні ОСОБА_1 пояснив, що нікому пиво не продавав, грошей не отримував. В той день 30.05.2024 року, він з дружиною та друзями збирались на ставок для відпочинку з собою взяли алкогольні напої. Їхали на ставок на його автомобілі, за кермом якого була його дружина ОСОБА_2 , оскільки він вже вжив алкогольне пиво. Вони повинні були заїхати за друзями, а саме за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . З цією метою вони під'їхали до автомийки за адресою: АДРЕСА_3 , де і очікували ОСОБА_3 . ОСОБА_1 сидів в автомобілі та вживав алкогольне пиво, та поряд з автомобілем пройшов чоловік, який повернувся через хвилину та запитав у нього про можливість придбати алкоголь, на що отримав відповідь про те, що він самостійно їздив до сусідньої області, щоб придбати алкоголь для себе. Невідомий чоловік скаржився, що йому дуже погано, та просив продати алкоголь, але ОСОБА_1 відмовився продавати. Алкоголь який був в автомобілі призначався для вживання на ставку з друзями. Невідомий чоловік наполягав на продажі алкоголю, але ОСОБА_1 пригостив його кількома пляшками пива та той пішов у невідомому напрямку. Через декілька хвилин до ОСОБА_1 підійшли робітники поліції та повідомили, що він здійснив продаж пива чоловіку. ОСОБА_1 пояснював, що він просто віддав невідомому декілька пляшок пива та не брав за це гроші, але відносно нього склали протокол про адміністративне правопорушення та забрали весь алкоголь з автомобіля. Також зазначено, що при складанні протоколу та при вилученні алкоголю не було ніяких інших свідків та понятих, невідомого чоловіка також не було, протокол про адміністративне правопорушення та вилучення алкоголю проводилось також без свідків, а у письмових поясненнях ОСОБА_5 також не зазначено, за якою ціною він нібито придбав алкоголь. Також у протоколі не зазначено кому нібито було продано алкоголь, отже не викладена суть правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, гроші, які повинні бути отриманні від продажу алкоголю також не вилучались, що виключає об'єктивну сторону правопорушення та унеможливлює його склад. Також ОСОБА_1 посилався на справу ЄСПЛ Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також на те, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі №227/1792/24 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а вилучені алкогольні напої повернути.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що вони компанією збирались на відпочинок на ставок в с. Ганнівка, з цією метою він з ОСОБА_1 складались на придбання алкоголю. До машини, в якій перебували ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , підійшов хлопець та ОСОБА_1 дав йому чотири банки пива. Не бачив що той хлопець передавав ОСОБА_1 гроші за пиво. Вказаний алкоголь, який знаходився в багажнику автомобіля, був призначений для відпочинку на ставку. Приблизно через п'ять хвилин до ОСОБА_1 підійшли робітники поліції, які не пропонували йому давати свідчення з приводу передачі пива ОСОБА_1 невідомому хлопцю.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що мешкає разом з ОСОБА_1 . Так 30.05.2024 року вони зі своїми знайомими збирались на відпочинок на ставок. Того дня вона керувала автомобілем та з ОСОБА_1 під'їхали до мийки де очікували знайомих. До автомобіля підійшов невідомий чоловік та спитав де можна придбати алкоголь, вона подумала, що це знайомий ОСОБА_7 . ОСОБА_1 був в стані алкогольного сп'яніння та дав невідомому чоловіку чотири банки пива. Ніяких грошей невідомий хлопець ОСОБА_1 не передавав. Вказаний алкоголь, який був в автомобілі вони зі знайомими придбали для відпочинку. Приблизно через десять хвилин, як невідомий чоловік пішов, до автомобіля підійшли робітники поліції та почали складати протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_2 пішла, оскільки посварилась з ОСОБА_1 через вживання останнім алкоголю.
Також в судовому засіданні був опитаний робітник поліції який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Так поліцейський ОСОБА_8 пояснив, що ним було отримано інформацію, що з авто мийки здійснюється продаж алкоголю. Він виїхав до вказаної мийки та спостерігав, згодом під'їхав бус червоного кольору. Побачили чоловіка який придбав пиво, з'ясувалось що це військовий та опитали його. Не пам'ятає за якою ціною військовослужбовець придбав пиво. Кошти від продажу пива у ОСОБА_1 не вилучали, але вилучили весь алкоголь, який знаходився в автомобілі ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, оскільки досліджені судом докази не підтверджують, що останній здійснював продаж алкогольних напоїв виходячи з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Частина 3 ст. 156 КУпАП передбачає відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
У протоколі про адміністративне правопорушення не викладено всіх елементів складу правопорушення, яке передбачає відповідальність за ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров'я населення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП полягає у торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами з рук, тобто торгівля означеними виробами суб'єктами, які відповідно до вимог законодавства не мають права на здійснення такої торгівлі. До того ж не має значення наявність та дійсність акцизних марок тощо.
Крім того, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП полягає у здійсненні торгівлі, тобто процесу обміну товарами та грошима.
Судом встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено об'єктивну сторону адміністративного правопорушення з урахуванням особливостей диспозиції ч. 3 ст. 156 КУпАП: не вказано кому саме ОСОБА_1 здійснив продаж алкогольного пива, у протоколі також відсутні будь-які відомості щодо понятих та даних щодо отримання ОСОБА_1 грошей від продажу пива, тобто виручки, яка відповідно до ч. 3 ст. 156 КУпАП повинна бути конфіскована, у разі визнання особи винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, крім того не зазначено за якою ціною ОСОБА_1 здійснив продаж алкогольного пива.
Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано пояснень осіб, які могли придбати алкогольну продукцію у ОСОБА_1 .
З письмових пояснень ОСОБА_5 від 30.05.2024 року не можливо встановити, що саме ОСОБА_1 здійснив йому продаж пива. Також у письмових поясненнях ОСОБА_5 не зазначено за якою ціною він придбав алкогольне пиво.
Також суд зазначає, що письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких зазначено, що він продав невідомому чоловіку чотири банки пива, для суду, не є беззаперечним доказом його вини, оскільки вказані пояснення не мають відповідну дату заповнення, а також вказане не звільняє суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки його показань окремо та всієї доказової бази у сукупності.
Добропільський міськрайонний суд Донецької області письмово звертався до Відділу поліції №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області з приводу забезпечення явки в судове засідання особи, яка здійснювала купівлю алкогольного пива, тобто ОСОБА_5 , а також понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які зазначені у протоколі огляду та вилучення від 30.05.2024 року, але останні в судове засідання не з'явились.
Ніяких рапортів з Відділу поліції №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області з приводу неявки в судове засідання свідка ОСОБА_5 та понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до суду не надходило.
Отже в судовому засіданні взагалі не можливо встановити, чи дійсно ОСОБА_1 здійснював продаж алкогольних напоїв, тобто факт купівлі (продажу) алкогольних напоїв жодним чином не підтверджено, оскільки фіксації обставин вчинення правопорушення за допомогою відеозапису не здійснювалося.
Крім того в матеріалах справи відсутні данні щодо повідомлення поліцейських про продаж алкогольних напоїв 30.05.2024 року, про яке в судовому засіданні зазначав поліцейський ОСОБА_8 . Такі відомості повинні бути офіційно зареєстровані та внесені у відповідну базу відділу поліції про звернення громадян, але зазначених доказів до матеріалів справи надано не було, а також їх не було надано безпосередньо у судовому засіданні.
Суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Сам факт зберігання ОСОБА_1 та вилучення працівниками поліції у нього алкогольної продукції без доведення факту торгівлі вказаною продукцією не може бути достовірним та належним доказом факту торгівлі останнім алкогольними напоями.
Інші докази, які б підтверджували торгівлю ОСОБА_1 алкогольними напоями відсутні, а свідки, які надали свої пояснення в судовому засіданні також цього не підтвердили.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардз проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Ураховуючи наведене, а також, що всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, суд робить висновок, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, у діях ОСОБА_1 відсутній.
Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суду не надано безспірних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, суд вважає, що його вина належним чином не доведена, достатніх доказів його вини не зібрано, тому справу необхідно закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 156, 221, 247 КУпАП, суддя,-
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 156 КУпАП - провадженням закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Речові докази, які вилучені у ОСОБА_1 , згідно протоколу огляду та вилучення від 30.05.2024 року та квитанції про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення №3748 від 30.05.2024 року, а саме: пиво «Tuborg» об'ємом 0,5 л у кількості 24 пляшок ж/б; слабоалкогольний напій «Shake» об'ємом 0,5 л у кількості 11 пляшок ж/б; коньяк «Кударі (Gudauri)» об'ємом 0,5 л у кількості 2 пляшок; горілку «Первак» об'ємом 0,5 л у кількості 3 пляшок - повернути власнику ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд.
Суддя В.М. Любчик