26.07.2024 227/2303/24
про залишення позовної заяви без руху
26 липня 2024 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Корнєєва В.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Добропільської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї,-
До Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Добропільської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї.
Розглянувши подану позовну заяву, суд вважає, що вона не може бути прийнята до провадження, так як не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
1. Згідно п. 4-6 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Згідно приписів ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно ч.1 ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. (ч.2ст.158 СК України), тобто об'єктом захисту може бути порушене, невизнане або оспорене право чи інтерес. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, саме порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач стверджує, що дитина проживає разом з матір'ю, однак остання чинить перешкоди в спілкуванні з сином, що порушує його права як батька дитини, проте із позову не вбачається, що позивач звертався до органу опіки та піклування з заявою про визначення участі батька у вихованні дитини.
Згідно ч. 5, 6 ст.19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Частиною 1ст.159 СК України, визначено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні,зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Отже, позовна заява не містить відомостей про звернення позивача до органу опіки та піклування задля визначення способів його участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, визначення органом опіки та піклування такої участі та невиконання відповідачем такого рішення, а також позивачем не надано доказів на підтвердження таких обставин.
При цьому звернення до органу опіки та піклування, визначення цим органом способів участі одного з батьків у вихованні дитини та спілкуванні з нею та невиконання другим з батьків (з ким проживає дитина) рішення органу опіки та піклування, є передумовою для звернення до суду з відповідним позовом.
2.Окрім того, потрібно також надати копію судового рішення про стягнення аліментів, на наявність яого посилається позивач в своєму позові.
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Добропільської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, попередивши, що в разі невиконання вимог суду позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України
Суддя В.В. Корнєєва