Справа № 560/10374/24
30 липня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови,
До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови.
Ухвалою від 18.07.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
На виконання вимог ухвали позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що 04.03.2024 отримав оскаржувану постанову, у зв'язку з чим у десятиденний строк звернувся до Департаменту державної виконавчої служби, в якому просив не закінчувати виконавче провадження з виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.09.2020 по справі №560/611/20. За результатом звернення отримав відповідь від 27.03.2024, в якій зазначено, що рішення виконане у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом. Не погодившись з таким висновком, позивач звертався до суду у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України та просив зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання рішення суду. Однак ухвалами від 24.04.2024 та від 08.05.2024 по справі №560/611/20 позивачу відмовлено у встановленні судового контролю.
Також позивач зазначив, що в порядку досудового регулювання 18.06.2024 звернувся до відповідача щодо скасування оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження. Після отримання відповіді 11.07.2024 звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним доводами позивача, суд враховує таке.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд враховує, що дотримання строків звернення до суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого ці правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Позивач зазначив, що звертався до Департаменту державної виконавчої служби із зверненням, в якому просив не закінчувати виконавче провадження з виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.09.2020 по справі №560/611/20. А також в подальшому в порядку досудового регулювання звертався до відповідача щодо скасування оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження.
Разом з тим, відповідно до частини четрветої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Проте жодним з нормативно-правових актів не передбачено ні можливості, ні обов'язку досудового порядку вирішення спору щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Тому факт звернення до Департаменту державної виконавчої служби та до державного виконавця із заявами про скасування оскаржуваної постанови суд не визнає досудовим порядком вирішення спору, що може створити об'єктивні передумови для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом та стати належною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19) виклав правову позицію, згідно якої отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Також факт звернення із заявою про встановлення судового контролю в межах адміністративної справи №560/611/20 не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду у цих правовідносинах, оскільки такі звернення не мають відношення до оскарження постанови державного виконавця.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позову. Недоліки позову можуть бути усунуті позивачем шляхом зазначення інших підстав поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 121, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Продовжити ОСОБА_1 строк залишення позовної заяви без руху на 10 днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя О.Л. Польовий