Справа № 560/10432/24
іменем України
30 липня 2024 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Печений Є.В., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить:
- відстрочити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строк для сплати судового збору до ухвалення рішення по справі;
- прийняти до розгляду позовну заяву про скасування постанови від 02.07.2024 ВП №74800162 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн;
- скасувати постанову від 02.07.2024 ВП №74800162 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Ухвалою від 19.07.2024 року Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишив без руху, надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення.
До суду 26.07.2024 надійшла заява у якій позивач просить суд продовжити строк для виконання вимог ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.07.2024 та надати додатковий термін для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги.
Заява мотивована тим, що станом на 25.07.2024 залишок асигнувань на фінансування КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" не дозволяє провести оплату судового збору.
Дослідивши подану заяву, суд зазначає таке.
За змістом частини 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною 2 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Процесуальні строки запроваджуються з метою дисциплінування учасників справи.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За приписами частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови, перелік суб'єктів та коло певних правовідносин, за яких суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При здійсненні адміністративного судочинства, суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.
Так, відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви щодо сплати судового збору за подання такої заяви та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Проаналізувавши викладе та зміст заяви позивача, зокрема, щодо надання додаткового терміну для усунення виявлених недоліків позовної заяви, суд вважає, що останнім не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, як і не доведено належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
Самі ж по собі посилання суб'єкта владних повноважень на недостатність/відсутність коштів, які не підтверджені документально, не можуть вважатися достатньою підставою як такою для відстрочення сплати судового збору.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення поданої позивачем заяви.
Отже, підстав для продовження строку для виконання вимог ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.07.2024 відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно повернути позивачеві в зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про продовження строку для виконання вимог ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.07.2024 та надання додаткового терміну для усунення недоліків позовної заяви - відмовити.
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяЄ.В. Печений