Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у забезпеченні адміністративного позову
"30" липня 2024 р. № 520/17393/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді - Полях Н.А., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в порядку ч. 1 ст. 154 КАС України без повідомлення учасників по справі за позовною завою Приватної фірми "А-ТЕТ" (вул. Культури, буд. 20-В, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 30767329) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (код ЄДРПОУ 40324829, просп. Науки, 40, 6 пов., м. Харків, 61166) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області по проведенню позапланової перевірки позивача в період з 18.04.2024 по 01.05.2024 згідно з наказом №211 від 12.04.2024р. та оформлення результатів такої перевірки актом від 01.05.2024р. №74;
- визнати протиправними та скасувати постанову ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області №01 від 03.06.2024 року про застосування штрафу у розмірі 47 079грн. 87 коп. відповідно до п.8 ч.1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів".
Засобами автоматизованої системи "Електронний суд" на адресу Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в якій він просив:
- зупинити стягнення з ПРИВАТНОЇ ФІРМИ "А-ТЕТ" (Харківська обл., м. Харків, вулиця Культури, будинок 20-В, код ЄДРПОУ: 30767329) у виконавчому провадженні N75541563 штрафу у розмірі 47079,87 грн. на підставі постанови №01 виданій 03.06.2024 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 520/17393/24.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, зазначив, що відповідач незважаючи на відкриття провадження у даній справі 01.07.2024 року, оскільки оскаржувана постанова №01 від 03.06.2024 року про застосування штрафу у розмірі 47079 грн. 87 коп. є виконавчим документом, передав її на примусове виконання, відповідно 15.07.2024 року. Старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкова відкрито виконавче провадження з її виконання. На підставі викладеного просив задовольнити заяву в повному обсязі.
У запереченнях представник Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області зазначив, що позивачем не надані жодних доказів на підтвердження істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або наявності очевидних ознак протиправності спірного рішення. Також, постанова Головного управління від 03.06.2024 № 01 винесена 03.06.2024 та в цей же день вручена представнику позивача. Зі змісту вказаної постанови, вбачається, що постанова підлягає виконанню з моменту її винесення. Зобов'язати Приватну фірму "А-ТЕТ" у 15-денний строк після отримання постанови сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до державного бюджету. Постанова набирає чинності з дня її винесення, а саме, з 03.06.2024 року та може бути пред'явлена до виконання, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" протягом трьох місяців з дня набрання нею чинності. На підставі викладеного просив відмовити у забезпеченні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Згідно із приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до приписів ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи вищенаведені норми права, суд зазначає, що розглядаючи питання про забезпечення позову та оцінюючи письмові докази, необхідно пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
З цього приводу суд звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів, про які він просить, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
Судом враховується правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року по справі №826/13306/18, згідно якої суд зазначає, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо "очевидності" ознак протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Виходячи з завдання адміністративного судочинства та цілей, які спрямовані на вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у заяві про забезпечення позову представником позивача не наведено беззаперечних доводів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зазначені в заяві про забезпечення позову обставини можуть бути встановлені виключно в ході судового розгляду адміністративної справи по суті №520/17393/24.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись приписами ст. ст. 90, 150, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Н.А. Полях