Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
30 липня 2024 року Справа № 520/2513/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Владислава Єгупенка,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо не нарахування та не виплати з 01.07.2021 року щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області нарахувати та виплати з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” без обмеження максимальним розміром пенсії.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та невиплати індексацій до пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022№118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та від 24.02.2023 №168 " Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році ".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату індексації до пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022№118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 №168 " Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році ".
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
18.07.2024 до суду надійшла заява позивача про надання роз'яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 N 520/2513/24, в якій заявник просив надати роз'яснення рішення суду для відповідного перерахунку пенсії відповідачем. Так, стосовно зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області нарахувати та виплати з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб без обмеження максимальним розміром, позивач зазначив, що в його позовній заяві по цій справі в Додатках 5 та 6 надані три Виписки з протоколів перерахунку пенсії за 2021, 2022, 2023 роки, як докази, що відповідачем не проводилося нарахування та виплати 2000 грн. за Постановою КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, у яких не зазначено, що розмір пенсії, вказаний в цих перерахунках виконаний відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 № 520/18593/2020, яке набрало законної сили 18.06.2021 після оскарження відповідачем рішення суду в Другому апеляційному адміністративному суді. Перерахунок пенсії за цим рішенням суду за оновленою Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 зроблено відповідачем 01.07.2021 року з 01.04.2019 року. Основний розмір пенсії 22829 грн. (враховано додаткові види грошового забезпечення - премія та специфічні умови проходження служби). Як зазначає позивач, на виконання рішення суду у справі № 520/2513/24 відповідач здійснив нарахування доплати 2000 грн. до розміру пенсії, яка була після перерахунку пенсії по справі № 520/3879/20 (основний розмір 11816 грн.), але до перерахунку пенсії 01.07.2021 за рішенням суду № 520/18593/2020 (основний розмір пенсії 22829 грн.). Тобто на виконання рішення суду № 520/2513/24 відповідач 01.05.2024 року зробив доплату 2000 грн. з 01.07.2021, застосовувавши менший (основний розмір пенсії 11816 грн.) розмір пенсії, якого вже не існує з 01.07.2021, бо саме з 01.07.2021 відповідач зробив перерахунок пенсії за рішенням суду по справі № 520/18593/2020 (основний розмір пенсії 22829 грн.).
На обґрунтування заяви про роз'яснення судового рішення у справі, позивач, також, посилається на те, що, залишивши зроблений відповідачем перерахунок доплати 2000 грн. таким, який він зробив на цей час, фактично, ніякої доплати до пенсії 2000 грн. немає, що порушує право позивача, відновлене судовим рішенням по справі № 520/18593/2020, тоді як позивач має право на отримання доплати 2000грн. за рішенням суду по справі №520/2513/24.
Враховуючи викладене, позивач просив суд надати роз'яснення рішення суду по справі № 520/2513/24, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, без обмеження максимальним розміром пенсії, провести з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 № 520/18593/2020.
Крім того, позивач зазначив, що у
позовній заяві в частині, де він просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити виплату пенсії без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату індексації до пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 №168 " Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів до підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році " ним допущена механічна помилка, а саме не вказано, з якої саме дати здійснити виплату вказаної вище індексації. Заявник зазначив, що відповідач здійснив виплату індексації з часу набрання законної сили цього рішення 25.05.2024.
Посилаючись на вказані обставини, позивач у заяві про роз'яснення рішення суду просив суд вказати строки виплати індексацій з часу виникнення в нього права на отримання індексацій, а саме з 1 березня відповідного календарного року. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату індексації до пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" з 01.03.2022 року, від 24.02.2023 №168 " Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році " з 01.03.2023 року, з урахуванням допущеної у позові механічної помилки.
Суд, розглянувши заяву про роз'яснення рішення суду, доводи заяви та, наявні в матеріалах справи докази, дійшов наступного.
Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 254 КАС України передбачено порядок роз'яснення судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.2 ст.254 КАС України).
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим вказана правова норма не містить.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.02.2019 року у зразковій справі №806/3265/17.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Крім того, суд зазначає, що механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення або порядку його виконання у зв'язку із зміною правового регулювання питань вже після набрання рішенням законної сили. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надано Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі незгоди сторони, на його думку, невірним виконанням суб'єктом владних повноважень приписів Законів та інших нормативно-правових актів, звернутися до суду в разі порушення прав.
Питання щодо порядку виконання судового рішення не охоплюється правилами статті 254 КАС України.
Тобто, колегія суд зазначає, що роз'яснення рішення суду це засіб виправлення формальних недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності судового рішення, викладення рішення суду у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
До такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 18.10.2018 року у справі №823/867/16, від 21.08.2018 року у справі №803/3805/15 тощо. Касаційний суд відмовив у задоволенні заяв про роз'яснення судового рішення, виходячи з того, що із зазначених заявниками мотивів звернення не вбачалося зв'язку між порушеними питаннями та змістом винесеного рішення. Тобто заявники не вказали, у чому саме полягає нечіткість, незрозумілість останнього та неточність формулювань, застосованих в рішенні суду, та що викликає труднощі у розумінні його змісту. Верховний Суд підкреслив необхідність чіткого визначення в заяві про роз'яснення судового рішення, у чому саме полягає незрозумілість його змісту; які формулювання викликають труднощі у його розумінні або виконанні.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
У свою чергу, рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності. У мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався, тоді як резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції.
При цьому, суд враховує, що визначений ст.254 КАС України механізм не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення, чи не знає способу або порядку його виконання.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у рішенні відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням статті 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такого рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Суд зазначає, що зміст заяви про роз'яснення судового рішення свідчить про те, що заявник по суті просить не роз'яснити резолютивну частину рішення, яка має зобов'язальний характер, а просить роз'яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні ст.254 КАС України.
Суд звертає увагу, що поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.
Суд зазначає, що законодавцем розмежовано порядок роз'яснення судового рішення, якщо таке є незрозумілим (ст.254 КАС України), та встановлення способу і порядку виконання судового рішення в разі наявності обставин, що ускладнюють його виконання.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 01.09.2020 року у справі №806/984/18.
З резолютивної частини судового рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть рішення ясна та не двозначна, тому тлумачення, шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Крім того, заявник не зазначає жодних обставин та обґрунтованих доводів щодо незрозумілості саме змісту рішення суду, зокрема, які висновки чи мотиви судового рішення є незрозумілими, з яких суд виходив при прийнятті рішення та застосування положень законодавства, яким суд керувався.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі № 520/2513/24 містить чіткий та обґрунтований висновок по суті заявлених вимог та не передбачає ніякого двозначного тлумачення.
Наведені обставини виключають можливість роз'яснення вказане рішення суду в порядку ст.254 КАС України.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви позивача про роз'яснення рішення суду, оскільки рішення є зрозумілим, його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення, заявником не наведено жодних обставин, які вказують на те, що рішення суду є незрозумілим.
Суд наголошує, що визначений ст.254 КАС України механізм не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивів судового рішення, чи не знає способу або порядку його виконання. Суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст. 254, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Владислав ЄГУПЕНКО