Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
30.07.2024 № 520/14650/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 12.09.2019 включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4 064 гривні 97 копійок у місяць у загальній сумі 58 535 гривень 57 копійок за період з 01.03.2018 по 12.09.2019 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Ухвалою судді від 31.05.2024 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про закриття провадження у справі на підставі наступного.
Суд зазначає, що приписами ст. 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Приписами пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Суд наголошує, що виходячи з буквального тлумачення норм процесуального законодавства, для застосування положень пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідним є одночасна наявність наступних елементів, 1) ті самі сторони; 2) той самий предмет; 3) ті самі підстави.
Судом встановлено, що в позовній заяві, що розглядається в межах даної справи, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 12.09.2019 включно та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4 064 гривні 97 копійок у місяць у загальній сумі 58 535 гривень 57 копійок за період з 01.03.2018 по 12.09.2019 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Разом з тим, з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що позивач вже звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами, зокрема, про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 30.09.2018 включно та за період з 01.02.2019 по 12.09.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4.064.97 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4 064,97 грн. за період з 01.03.2018 по 30.09.2018 включно та за період з 01.02.2019 по 12.09.2019 включно в сумі 58.411,54 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 з у рахуванням раніше виплачених сум. (судова справа № 520/4196/22)
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 у справі №520/4196/22 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Вищезазначену частину позовних вимог ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №520/4196/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 по справі № 520/4196/22 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 30.09.2018 включно та за період з 01.02.2019 до 12.09.2019 без застосування абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; нарахування та виплати індексації грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 30.09.2018 включно та за період з 01.02.2019 до 12.09.2019 з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 30.09.2018 включно та за період з 01.02.2019 до 12.09.2019 включно без застосування абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 30.09.2018 включно та за період з 01.02.2019 до 12.09.2019 включно з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 у справі № 520/4196/22 залишено без змін.
Так, Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 24.01.2023 у справі №520/4196/22 вже надано оцінку бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 30.09.2018 включно та за період з 01.02.2019 по 12.09.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4 064,97 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
При цьому ж, Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 24.01.2023 у справі № 520/4196/22 зазначено, що з жовтня 2018 року до січня 2019 року включно позивач перебувала у відпустці без збереження заробітної плати.
Тобто, позивач повторно звернулася до суду з позовними вимогами, що вже були розглянуті судом та щодо яких вже ухвалене рішення суду, що набрало законної сили.
Отже, з огляду на те, що судом встановлено наявність такого, що набрало законної сили рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, наявні підстави для закриття провадження в даній справі.
Згідно з частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України в разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Також, суд зазначає, що в межах спірних правовідносин позивач, у тому числі, фактично не погоджується з бездіяльністю відповідача на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі № 520/4196/22 щодо невиплати їй у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.09.2019 включно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративній справі, врегульовано в статті 370-383 розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України, якими не передбачено можливості вирішення в порядку позовного провадження вимог особи-позивача, що випливають з обставин невиконання або неналежного виконання судового рішення відповідачем.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Суд зазначає, що вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст.382, ст.383 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
На підставі вищевикладеного, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 (справа №806/2143/15), від 03 квітня 2019 року (справа №820/4261/18), від 09 липня 2019 року (справа №826/17587/18), від 31 липня 2019 року (справа №803/688/18), від 23 липня 2020 року (справа №661/89/17), від 24 липня 2020 року (справа №501/2172/15-а), Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а.
Окрім того, суд зазначає, що інформація, наведена в наявних у матеріалах справи листах від 30.10.2023 № 1932/ВФЗ, від 06.12.2023 № 2177/ВФЗ, 29.12.2023 № 2349/ВФЗ та від 01.01.2024 № 1/Ю щодо незазначення в судовому рішенні за спірний період базового місяця та доводи позивача, що на виконання судового рішення їй було сплачено одну гривню, у зв'язку з чим вона звернулася до суду з повторним позовом, взагалі не свідчать про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №520/4196/22 в частині нарахування позивачу індексації-різниці, оскільки при нарахуванні індексації-різниці базовий місяць не визначається (не застосовується).
Так, судом взагалі не встановлено виконання рішення суду у справі № 520/4196/22 в частині нарахування та виплати індексації-різниці з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, а отже відсутній будь-який належний розрахунок нарахування індексації-різниці позивачу за період з 01.03.2018 по 12.09.2019, з яким позивач міг би не погодитися та утворити нові спірні правовідносини, що можуть бути предметом розгляду в окремій справі.
Отже, у спірних відносинах наявні обставини, з якими ст. 382 КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Суд зазначає, що відповідні заяви повинні бути подані в рамках справи № 520/4196/22.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення в окремому судовому провадженні не розглядаються.
На підставі викладеного та керуючись статтями 238, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН