Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 липня 2024 року справа №520/382/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Харківського Національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми, -
Харківський Національний університет внутрішніх справ (вул. Сонячна, буд. 3А, м. Вінниця, 21008, код 08571096) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), в якому просить суд: стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , Паспорт: НОМЕР_2 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UA418201720313271001201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 34 432 (тридцять чотири тисячі чотириста тридцять дві) грн 02 коп.
Ухвалою суду від 24.01.2023 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 22.02.2023 адміністративний позов Харківського Національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми - залишено без розгляду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2023 апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 по справі № 520/382/23 скасовано. Адміністративну справу за адміністративним позовом Харківського Національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 27.06.2023 прийняти адміністративний позов до розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідача наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 22.06.2022 №219 о/с звільнено зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" через службову невідповідність. Оскільки, відповідачем не дотримано умов контракту про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, у ОСОБА_1 утворилась заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в Харківському національному університеті внутрішніх справ в сумі 34432,02 грн, яка не погашеним нею у добровільному порядку. Вказане змусило позивача звернися до суду з метою стягнення вказаних витрат у примусовому порядку.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідач, на адресу суду, відзив на позовну заяву не надав.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя у період з 03.07.2023 по 24.07.2023 перебував у відпустці. В період з 16.10.2023 по 20.10.2023 перебував на навчанні та з 23.10.2023 по 26.10.2023 перебував на лікарняному. В період з 17.01.2024 по 05.02.2024 та з 01.07.2024 по 29.07.2024 перебував у відпустці.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 (далі Відповідач) проходила службу в органах внутрішніх справ України з 19.08.2020 по 22.06.2022.
Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 19.08.2020 №245 о/с Відповідача прийнято на службу в органи внутрішніх справ та зараховано курсантом ХНУВС з 01.09.2020.
Наказом ХНУВС від 22.06.2022 № 219 о/с Відповідача відрахували з числа курсантів та звільнили зі служби в Національній поліції України за п. 5 ч. 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції (через службову невідповідність) та у зв'язку з невиконанням навчального плану відповідно до пункту 2.1 Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС, затвердженого наказом МВС України від 07 вересня 2009 року № 381.
01.09.2020 на виконання наказу МВС від 01.03.2017 № 173 «Про затвердження Типового форми Контракту про здобуття освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» між Відповідачем, ХНУВС та ГУНП України в Харківській області укладено контракт № 114 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі - Контракт).
Відповідно до абз. 5 п. 3 розділу 2 Контракту особа зобов'язується у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно з Довідками-розрахунками витрат, пов'язаних з утриманням курсанта, складених відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, Відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у ХНУВС на загальну суму 34 432 ( тридцять чотири тисячі чотириста тридцять дві) грн 02 коп.
Наведені розрахунки Відповідачем не оскаржувались.
Одразу після звільнення, Відповідача було повідомлено про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у ВНЗ із специфічними умовами навчання.
З метою надання можливості ОСОБА_1 добровільно відшкодувати витрати пов'язані з утримання у ХНУВС, ОСОБА_1 було направлено повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у ВНЗ із специфічними умовами навчання, вих. №7/107 від 04.11.2022 на адресу, яка була зазначена в контракті про здобуття освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських від 01.09.2020 №114., рекомендованим листом, дане повідомлення відповідач не отримав, про що свідчить конверт, який повернувся за зворотною адресу з відміткою про закінчення терміну зберігання від 09.12.2022.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Спір у справі, що розглядається, стосується відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі МВС України особи, яку звільнено з Головного управління Національної поліції в Харківській області у зв'зку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до закінчення трирічного терміну після завершення навчання в Харківському університеті внутрішніх справ.
Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 №901-VІІІ вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад'юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 72 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Відповідно до ч.2 ст.74 Закону України "Про Національну поліцію" підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Згідно з ч.4 ст.74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України (далі по тексту - Порядок №261), який набрав чинності 20.04.2017 та був дійсним на час звільнення відповідача із поліції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі по тексту - Порядок).
Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
- дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
- звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Згідно з п.2 Порядку, витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.
Таку типову форму затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2017 № 173, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 07 березня 2017 за №321/30189.
Судом встановлено, що зміст укладеного з відповідачем Контракту відповідає умовам вказаної типової форми та передбачає (п.3 розділ ІІ) обов'язок відповідача відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" у разі дострокового розірвання контракту, а також в разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання.
Пунктом 3 розділу ІІ Контракту №114 від 01.09.2020 передбачено, що особа зобов'язується у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України "Про Національну поліцію".
Вказаний контракт був підписаний особисто відповідачем.
Таким чином, підписуючи вказаний контракт, відповідач, ознайомлюючись з його змістом, усвідомлював, що в разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, він буде зобов'язаний відшкодувати навчальному закладу фактичні витрати, пов'язані з його утриманням та свідомо погодилася на виконання таких умов.
Відповідно до пункту 3 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (теплопостачання, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до його особової справи.
Так, наказом ХНУВС від 22.06.2022 № 219 о/с Відповідача відрахували з числа курсантів та звільнили зі служби в Національній поліції України за п. 5 ч. 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції (через службову невідповідність) та у зв'язку з невиконанням навчального плану відповідно до пункту 2.1 Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС, затвердженого наказом МВС України від 07 вересня 2009 року № 381.
За таких обставин, відповідача звільнено зі служби в поліції до спливу трьох років після закінчення навчання.
Суд звертає увагу, що відповідач підписував контракт особисто на запропонованих типових умовах та був обізнаний про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу.
Згідно із довідками-розрахунками витрат, пов'язаних з утриманням курсанта, складених відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, Відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у ХНУВС на загальну суму 34432,02 грн.
Позивачем було вручено відповідачу повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в навчальному закладі, про що свідчить його особистий підпис на копії відповідного повідомлення.
На переконання суду, позивач здійснив всіх заходів задля надання можливості відповідачу добровільно відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в ХНУВС.
Також, відповідачем по справі не спростовано належними та допустимими доказами, що зазначений розрахунок ним оскаржувався протягом навчання в Харківському національному університеті внутрішніх справ, служби в ГУНП в Харківській області або після звільнення зі служби в Національній поліції України.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка підстав та черговості погашення боргу, встановлених чинним законодавством України, тощо.
При цьому питання правомірності визначення суми заборгованості не охоплюється предметом даного позову, оскільки розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню відповідачем, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Наведене є однією із гарантій дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.08.2018 по справі №821/381/17 та від 22.08.2018 по справі №820/1878/16.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту або ж звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу, на даний час зазначену вище суму коштів не відшкодував, доказів на спростування зазначеного не надано, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для їх стягнення з відповідача в судовому порядку.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Харківського Національного університету внутрішніх справ (вул. Сонячна, буд. 3А, м. Вінниця, 21008, код 08571096) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про стягнення сум - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , Паспорт: НОМЕР_2 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UA418201720313271001201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 34 432 (тридцять чотири тисячі чотириста тридцять дві) грн 02 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов