29 липня 2024 року Справа 160/19883/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення з 01.03.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перерахунку пенсії за віком шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн.) на коефіцієнти збільшення 1,11 з 01.03.2021; 1,14 з 01.03.2022, 1,197 з 01.03.2023, 1,0796 з 01.04.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01 березня 2024 року перерахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн.) на коефіцієнти збільшення 1,11 з 01.03.2021; 1,14 з 01.03.2022, 1,197 з 01.03.2023, 1,0796 з 01.04.2024 та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/19883/24 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.
Згідно з п.2 ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір”, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З позовних матеріалів слідує, що позивачем заявлено декілька позовних вимог немайнового характеру.
Так, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021, є однією позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 1211,20 грн.
Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022, є другою позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 1211,20 грн.
Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023, є третьою позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 1211,20 грн.
Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796 з 01.04.2024, є четвертою позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 1211,20 грн.
Отже, судовий збір за подання до суду цієї позовної заяви становить 4844,80 грн.
На підтвердження сплати судового збору позивачем надано квитанцію №7514-3189-6949-9594 на суму 1211,20 грн.
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що судовий збір за подання позовної заяви у цій справі сплачено не в повному обсязі.
За таких обставин, позивачу слід доплатити судовий збір та надати документ про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 3633,60 грн. в установленому порядку.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Як слідує із заявлених позовних вимог, позивач просить, зокрема, зобов'язати відповідача перерахувати пенсію за віком шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, на коефіцієнт збільшення 1,11 з 01.03.2021; на коефіцієнт збільшення 1,14 з 01.03.2022 та на коефіцієнт збільшення 1,197 з 01.03.2023.
Водночас, з проханням провести індексацію в такий спосіб позивач звернувся до відповідача лише 30.04.2024.
Отримання ж позивачем листа відповідача від 07.05.2024 у відповідь на заяву від 30.04.2024 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Суд зазначає, пенсія виплачується щомісячно, відтак позивач обізнаний щодо розміру отриманого пенсійного забезпечення з дати її виплати.
Таким чином, до суду за захистом свої прав, свобод чи інтересів із позовними вимогами щодо перерахунку пенсії на відповідний коефіцієнт збільшення з 01.03.2021, з 01.03.2022 та з 01.03.2023 позивач звернувся із пропуском строку, встановленого КАС України.
При цьому, в порушення ч.6 ст.161 КАС України позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску та доказів на підтвердження їх наявності.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви в сумі 3633,60 грн. (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок), сплаченого за наступними банківськими реквізитами суду:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із позовними вимогами щодо перерахунку пенсії на відповідний коефіцієнт збільшення з 01.03.2021, з 01.03.2022 та з 01.03.2023, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Бухтіярова