23 липня 2024 року Справа № 160/5447/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіВрони О. В.
за участі секретаря судового засіданняНосенко К.В.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними і скасування пунктів наказу,зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 774 від 31.01.2024 р. «Про проведення службового розслідування», в частині накладення на командира 1 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення «догана» за порушення вимог абзаців 1,2,3,4 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, як такий що суперечить законодавству України;
визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 774 від 31.01.2024 р. «Про проведення службового розслідування», в частині невиплати командиру 1 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_2 премії за січень 2024 року у повному обсязі передбаченої розділом ХVI «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», як такий що суперечить законодавству України;
визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 774 від 31.01.2024 р. «Про проведення службового розслідування», в частині невиплати командиру 1 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_2 додаткової винагороди в січні 2024 року у повному обсязі передбаченої розділом ХХХІV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», як такий що суперечить законодавству України;
визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 774 від 31.01.2024 р. «Про проведення службового розслідування», відповідно до якого помічника командира частини з правової роботи-начальника юридичної служби військової частини, в порядку та строки встановлені чинним законодавством, зобов'язано підготувати та направити до суду протокол з ознаками адміністративного правопорушення за статтею 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно підполковника ОСОБА_2 , як такий що суперечить законодавству України;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити командиру 1 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_2 премію та додаткову винагороду за січень 2024 року, в розмірі визначеному законодавством.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідачем не доведено вини, підполковника ОСОБА_2 , відсутній склад дисциплінарного правопорушення, а тому накладення на підполковника ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення і позбавлення премії і додаткової винагороди є незаконним. Вимога складання на позивача адміністративного стягнення є подвійним притягненням до відповідальності, що суперечить ст. 61 Конституції України і покладено на особу, яка не має повноважень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/5447/24 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Іншою ухвалою суду від 04.03.2024 за клопотанням позивача витребувано від відповідача додаткові документи у справі.
09.04.2024 від Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими, посилаючись на наступне.
Позивачем пропущений строк звернення до суду встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України.
З метою встановлення причин та умов невиконання розпорядження з інженерного забезпечення від 04 січня 2024 року стосовно нарощення фортифікаційного обладнання вогневих позицій проведено службове розслідування, за результатами якого складено акт від 30.01.2024.
За змістом цього акту, станом на 12 січня 2024 року розпорядження з інженерного забезпечення №51 від 04.012024 щодо фортифікаційного обладнання відсічного рубежу 2 кілометри східніше населеного пункту Часів Яр, командиром 1 стрілецького батальйону не виконане, фортифікаційні роботи особовим складом 1 стрілецького батальйону по дообладненню існуюючих позицій та обладнанню нових не проводилися.
Відповідач зауважує, що в розділі 4.2 (Вина військовослужбовця) акта службового розслідування зазначено, що підстави, що обтяжують дисциплінарну відповідальність полягають у систематичності вчинення правопорушень в умовах воєнного стану, що підтверджується матеріалами службових розслідувань та наказом командира частини на завершення службових розслідувань №8964 від 20.11.2023, №9709 від 19.11.2023, №10072 від 30.12.2023, №323 від 12.01.2024.
Вчинення позивачем правопорушення підтверджується фактами та обставинами, що були встановлені в ході проведення службового розслідування та зазначені в розділі 3 акту службового розслідування.
Обставинами, які обтяжують відповідальність командира 1 стрілецького батальйону підполковника ОСОБА_2 , є те, що вказане правопорушення, полягає в неналежному виконанні службових обов'язків, слабкої організації та неналежного контролю за виконанням бойового завдання підрозділами НОМЕР_2 стрілецького батальйону, що визначені в розпорядженні з інженерного забезпечення №51 від 04 січня 2024 року.
Відповідно до п. 31.7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України 11.06.2008 №260, військовослужбовці не преміюються за той розрахунковий місяць, у якому вони допустили порушення чи проступок (за винятком випадків, передбачених абзацами четвертим-шостим пункту 31.6 розділу ХХХІ цієї Інструкції.
З наведеного слідує обов'язок командира Військової частини позбавити військовослужбовців премії, зокрема, у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарних стягнень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі №160/5447/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу - відмовлено.
Ухвалою суду від 06.05.2024 перейдено до розгляду справи №160/5447/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Підготовче засідання призначено на 04.06.2024 року о 10:00 год.
04.06.2024 в підготовче засідання представник відповідача не з'явився. Про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином. Підготовче засідання відкладено на 18.06.2024 об 10:00 год.
18.06.2024 учасники справи належним чином повідомлені, в підготовче засідання з'явилися.
Судом збільшено підготовче провадження на 30 днів і відкладено на 04.07.2024 об 13:30 год.
04.07.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли письмові пояснення у справі.
Позивач підтримує свої позовні вимоги і вважає, що акт службової перевірки не містить матеріалів та даних , з яких було б можливо встановити в чому саме полягає порушення ОСОБА_2 , докази, які підтверджують низький посадовий контроль та недбале ставлення до виконання службових обов'язків.
З аналізу абз. 3 п. 5 розділу ХVІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, вбачається, що позбавлення військовослужбовців премії, додаткових винагород ставиться в залежність від скоєння ним дисциплінарних правопорушень та/або накладення дисциплінарних стягнень.
04.07.2024 представник відповідача, належним чином повідомлений про розгляд справи в підготовче засідання не з'явився.
Судом закрито підготовче провадження і призначено розгляд справи на 23.07.2024 об 10:00 год.
22.07.2024 через систему «Електронний суд» позивачем надані письмові пояснення -виступ по справі, зміст яких є ідентичним змісту письмових пояснень, наданих 04.07.2024.
23.07.2024 в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, вислухавши представника позивача, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_2 з 14.08.2017 по 09.02.2024 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира 1 стрілецького батальйону.
Як зазначає позивач, 04.01.2024 він отримав бойове розпорядження №47 від 04.01.2024 і розпорядження з інженерного забезпечення №51 від 04.01.2024 відповідно до яких був зобов'язаний силами складу батальйону виконати фортифікаційні роботи по дообладнанню та улаштуванню вогневих позицій по рубежу…
На підставі рапорту майора ОСОБА_3 , начальника інженерної служби сил підтримки Військової частини від 12.01.2024 №125 та з метою встановлення причин та умов щодо виконання розпорядження з інженерного забезпечення особовим складом 1 стрілецького батальйону по дообладнанню існуючих позицій та облаштуванню нових позицій станом на 12 січня 2024 року, командиром Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) 12.01.2024 був прийнятий наказ №311 «Про призначення службового розслідування щодо невиконання розпорядження».
За результатами службового розслідування складено акт службового розслідування від 30.01.2024.
В ході розслідування встановлено, що станом на 12.01.2024 розпорядження з інженерного забезпечення №51 від 04 січня 2024 року щодо фортифікаційного обладнання відсічного рубежу 2 кілометри східніше населеного пункту Часів Яр, командиром 1 стрілецького батальйону не виконане, фортифікаційні роботи особовим складом 1 стрілецького батальйону по дообладнанню існуючих позицій та обладнанню нових не проводилися.
Виходячи з матеріалів службового розслідування, даний випадок виник внаслідок низького контролю за виконанням службових обов'язків підлеглим особовим складом батальйону зі сторони командира батальйону підполковника ОСОБА_2 .
На підставі вказаного акту командиром Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) 31.01.2024 прийнято наказ №774 «Про проведення службового розслідування».
За результатом проведення службового розслідування наказано:
1.Службове розслідування вважати завершеним.
2.За порушення вимог абзаців 1, 2, 3, 4 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до пункту «б» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командиру 1 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення «догана».
3.Начальнику штабу - заступнику командира Військової частини НОМЕР_1 врахувати даний випадок при складанні рапорту на преміювання, підполковника ОСОБА_2 за січень місяць 2024 року.
4.Начальнику стройової частини Військової частини НОМЕР_1 не включати в наказ на виплату додаткової винагороди в січні 2024 року начальника відділення підготовки Військової частини ( на момент призначення розслідування перебував на посаді командира 1 (першого стрілецького батальйону) підполковника ОСОБА_2 , за порушення передбачені статтею 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме - недбале ставлення військової службової особи до військової служби, відповідно до пункту 14 розділу ХХХІV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністра Оборони України від 07 червня 2018 року №260.
5.Помічнику командира частини з правової роботи-начальнику юридичної служби Військової частини, в порядку та строки встановлені чинним законодавством, підготувати та направити до суду протокол за ознаками адміністративного правопорушення за статтею 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно підполковника ОСОБА_2 , для прийняття правового рішення.
Вважаючи викладені в наказі командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №774 від 31.01.2024 «Про проведення службового розслідування» пункти 2-5 протиправними, прийнятими при недоведенні його вини і такими, що позбавили його виплати премії і додаткової винагороди за січень 2024 року, позивач звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
За приписами ч. 1 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення ЇЇ економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (Закон України № 2232-ХІІ).
Частиною 1 ст. 1 Закону України № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно ч 1 ст. 2 Закону України № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Частинами другою-четвертою ст. 2 Закону України № 2232-ХІІ передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України № 2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (Дисциплінарний статут ЗСУ).
Так, за приписами статей 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Відповідно до ст. 3 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (ч.3 ст. 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
Згідно ч 1 ст. 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення (ст. 83 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
За приписами ст. 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ, на військовослужбовців можуть бути накладені такі стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
З огляду на викладені норми Дисциплінарного статуту, підставою для застосування до військовослужбовця дисциплінарного стягнення є невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку. При цьому, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок є дискреційними повноваженнями суб'єкта його накладення. Крім того, положення наведеного законодавства, не містять жодних застережень щодо необхідності дотримання послідовності при застосуванні до осіб дисциплінарних стягнень, а передбачають необхідність застосування до особи, якою вчинено дисциплінарний проступок, дисциплінарного стягнення, співрозмірного з вчиненим нею проступком та з урахуванням обставин його скоєння.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548- XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (Статут внутрішньої служби ЗСУ).
Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
За правилами ст. 49 цього Статуту військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
З аналізу наведених норм законодавства слідує, що в основі поведінки військовослужбовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми. Правила поведінки та обов'язки, покладені на військовослужбовців, зокрема, стосовно неухильного дотримання вимог Конституції України та Законів, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, поширюються на військовослужбовця не лише під час несення ним служби, а й у вільний від несення служби час.
Згідно ст.84 Дисциплінарного статуту ЗСУ прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Статтею 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Згідно ст.86 Дисциплінарного статуту ЗСУ якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Статтею 87 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку (ст. 98 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
Спірний п. 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по основній діяльності) №774 від 31.01.2024 містить посилання на порушення позивачем наступних абзаців ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України:
Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Тобто, мова в наказі йде про загальні обов'язки військовослужбовців і спірний пункт не містить конкретного посилання в чому саме полягає порушення військової дисципліни позивачем.
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (Порядок №608).
За визначенням у абз. 4 пункту 2 розділу I Порядку №608 службове розслідування це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку №608 встановлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Згідно пунктів 8, 9 розділу ІІІ Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
Пунктами 1, 3 розділу ІV Порядку № 608 на осіб, які проводять службове розслідування покладено обов'язки: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини, що встановлено п. 1 розділу V Порядку № 608 .
Відповідно до пункту 3 розділу V Порядку № 608, в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити. (п. 4 розділу V Порядку № 608).
За вимогами п. 6 розділу V Порядку № 608 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктом 1 розділу VІ Порядку № 608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.
За змістом вищенаведених норм суть дисциплінарного правопорушення полягає у невиконання чи неналежному виконанні військовослужбовцем своїх службових обов'язків.
Відповідно до Бойового розпорядження №47 до виконання інженерних робіт підлягав залученню особовий склад, який не задіяно до ведення оборонного бою на вогневих позиціях.
Відповідно до Інженерного розпорядження №51 на позивача було покладено обов'язок , який заключався в наступному:
-забезпечити особовий склад, який виконуватиме фортифікаційні роботи шанцевим інструментом з розрахунку одна лопата - на кожного військовослужбовця, сокира і лом на кожного 5 військовослужбовців, кирка і бензопила на кожних 10 військовослужбовців;
довести до особового складу інформацію щодо наявності мінновибухових та невибухових загороджень в районі виконання робіт;
-роботи виконувати в засобах індивідуального захисту, забезпечити особовий склад зброєю, боєприпасами, сухим пайком 1 (одну) добу, ступінь загрози «В», захист «Ф2», статус зарядженості зброї «жовтий»;
-здійснювати донесення щодо виконання завдань щоденно до 20:00 станом на 18:00, а вразі різкої зміни обстановки - негайно.
Поясненнями посадових осіб, відібраними під час службової перевірки підтверджується, що на виконання вказаних розпоряджень було забезпечено позивачем силами незадіяних бійців по 4 чоловіка позмінно, про хід виконання робіт щоденно здійснювалась доповідь командуванню, надавались фото звіту.
Пояснення не містять посилань на порушення позивачем ІР №51.
Під час виконання робіт зауважень щодо їх виконання не надходило.
З пояснень начальника інженерної служби під час подання рапорту ним не були враховані пояснення командира батальйону та подані фото очищених позицій, які підтверджені при повторному огляді.
Під час службового розслідування було змінено формулювання у рапорті «не проведення фортифікаційних робіт» на недостатність сил та засобів для успішного виконання завдання.
За поясненнями підполковника ОСОБА_2 при перевірці відсічних позицій майор ОСОБА_4 робив фотофіксацію позицій не в тому місці де проводились роботи особовим складом 1 стрілецького батальйону. Майор ОСОБА_4 не поцікавився у командира батальйону та в жодного з представників батальйону, які відповідають за облаштування позицій батальйону про місце проведення робіт та кількість особового складу , які проводять роботи. Всі роботи по облаштуванню позицій були зафіксовані на фото по датам проведення робіт та представлені в електронному вигляді начальнику штабу військової частини ОСОБА_5 та начальнику інженерної служби сил підтримки мойору ОСОБА_4 особисто підполковником ОСОБА_2 13 січня 2024 року. Додатково було надано інформацію по місцю проведення робіт, виконану роботу, кількість особового складу, які проводять роботу.
З відібраних пояснень також вбачається, що проведення робіт не закінчено і здійснювалось, оскільки ІР №51 не містить граничного строку виконання робіт, роботи проводяться постійно як до зайняття рубежу так і після , для його розширення та нарощування.
Вказані обставини свідчать, що службова перевірка була проведена упереджено, з ігноруванням наданих пояснень позивачем і інших осіб, які спростовують факт наявності порушень позивачем, а тому суд вважає незаконним накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді «догана».
Суд погоджується з вимогами позивача визнати протиправним та скасувати п. 5 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 774 від 31.01.2024 . «Про проведення службового розслідування», відповідно до якого помічника командира частини з правової роботи-начальника юридичної служби військової частини, в порядку та строки встановлені чинним законодавством, зобов'язано підготувати та направити до суду протокол з ознаками адміністративного правопорушення ОСОБА_2 , в силу наступного.
За вимогами п. 1, п. 11, п. 14 ч. 1 ст. 255 Кодексу України Про адміністративні правопорушення протоколи про адміністративне правопорушення передбачене ст. 172-15 КУпАП мають право складати органи управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, прокурор, командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів).
Наказом Міністерства оборони України 23 жовтня 2021 року за № 329 затверджено Інструкцію зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення.
Відповідно до п.2 вказаної Інструкції протокол про військове адміністративне правопорушення (далі - протокол) (додаток 1) щодо військовослужбовця (військовозобов'язаного) мають право складати:
командири (начальники) військових частин (військових навчальних закладів, установ) (далі - військова частина) щодо підлеглих військовослужбовців (військовозобов'язаних), у тому числі тимчасово;
командири (начальники) підрозділів, які уповноважені на те командиром (начальником) військової частини, щодо підлеглих військовослужбовців (військовозобов'язаних), у тому числі тимчасово;
посадові особи органів військового управління Збройних Сил України (далі - орган військового управління), органу управління Державної спеціальної служби транспорту (далі - орган управління ДССТ), які уповноважені на те відповідними начальниками органів військового управління, органу управління ДССТ щодо підлеглих військовослужбовців (військовозобов'язаних), у тому числі тимчасово;
посадові особи органів управління Служби правопорядку, які уповноважені на те відповідними начальниками органів управління Служби правопорядку.
Командири підрозділів військової частини, уповноважені складати протоколи, визначаються наказами відповідних командирів (начальників) військових частин.
Уповноважені посадові особи органів військового управління, яким надано право складати протоколи, визначаються наказами відповідних начальників органів військового управління.
Уповноважені посадові особи Служби правопорядку, яким надано право складати протоколи, визначаються наказами відповідних начальників органів управління Служби правопорядку.
Уповноважені посадові особи органу управління ДССТ, яким надано право складати протоколи, визначаються наказом начальника органу управління ДССТ.
Оскільки позивач - командир 1 стрілецького батальйону не є підлеглим військовослужбовцем помічника командира частини з правової роботи-начальника юридичної служби військової частини, останній не мав повноважень на складання протоколу з адміністративного правопорушення.
Щодо визнання протиправними і скасування пунктів 3 і 4 спірного наказу в частині невиплати позивачу премії і додаткової винагороди за січень 2024.
Позбавлення військовослужбовця премії і додаткової винагороди за січень 2024 є прямим наслідком притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
За змістом абзацу 3 п. 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром.
Додаткова винагорода виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 15. розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які, зокрема, вчинили інші дії (бездіяльність), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією,- за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини.
Пунктом 4 наказу №774 від 31.01.2024 позивача було позбавлено додаткової винагороди за порушення передбачене ст. 172-15 КУпАП - недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
За ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення (ч.1 ст 291 КУпАП).
Вищенаведені норми свідчать про те, що позивач міг бути позбавлений додаткової винагороди за наявності судового рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності і в тому місяці, в якому судове рішення надійшло до військової частини.
Матеріали справи відповідного рішення не містять.
Зважаючи на те, що судом визнано протиправним і скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №774 від 31.012014 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності і накладення дисциплінарного стягнення, відсутні підстави для позбавлення позивача премії за січень 2024 рік і додаткової винагороди за січень 2024, а тому підлягають скасуванню і пункти 3 і 4 наказу.
Як похідна підлягає також задоволенню і вимога зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу премію і додаткову винагороду за січень 2024 року, в розмірі визначеному законодавством.
Обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищевикладених положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_3 від 24.03.2016 є учасником бойових дій і відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а тому розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст.243-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними і скасування пунктів наказу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 774 від 31.01.2024 р. «Про проведення службового розслідування», в частині накладення на командира 1 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення «догана» за порушення вимог абзаців 1,2,3,4 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, як такий що суперечить законодавству України.
Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 774 від 31.01.2024 р. «Про проведення службового розслідування», в частині невиплати командиру 1 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_2 премії за січень 2024 року у повному обсязі передбаченої розділом ХVI «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», як такий що суперечить законодавству України.
Визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 774 від 31.01.2024 р. «Про проведення службового розслідування», в частині невиплати командиру 1 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_2 додаткової винагороди в січні 2024 року у повному обсязі передбаченої розділом ХХХІV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», як такий що суперечить законодавству України.
Визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 774 від 31.01.2024 р. «Про проведення службового розслідування», відповідно до якого помічника командира частини з правової роботи-начальника юридичної служби військової частини, в порядку та строки встановлені чинним законодавством, зобов'язано підготувати та направити до суду протокол з ознаками адміністративного правопорушення за статтею 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно підполковника ОСОБА_2 , як такий що суперечить законодавству України;
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити командиру 1 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) премію та додаткову винагороду за січень 2024 року, в розмірі визначеному законодавством.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 29 липня 2024 року.
Суддя О.В. Врона