29 липня 2024 рокуСправа №160/13165/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; адреса: м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) щодо відмови ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) перерахунку та виплаті пенсії згідно довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 11.07.2023р. за № 33/24/С-10444 станом за листопад 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення згідно довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 11.07.2023р. за № 33/24/С-10444 з 01.12.2019р. та з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером МВС України, отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. На ім'я позивача виготовлено довідку №33/24/C-10444 від 11 липня 2023 року про основні та додаткові види грошового забезпечення, оригінал якої позивач надіслав на адресу відповідача для перерахунку та виплати пенсії, але відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку. Позивач не згоден з такими діями відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують законні права позивача на належне пенсійне забезпечення і потребують судового захисту.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 року відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
19.06.2024 року від відповідача на електронну адресу суду надійшов відзив, в якому останній повністю заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивач, відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1522, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262). За правилами ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. При цьому слід зазначити, що довідка про розмір грошового забезпечення є основним документом на підставі якого здійснюється призначення та перерахунок пенсії у зв'язку з зміною розміру грошового забезпечення в наслідок прийняття Урядом України відповідного рішення про перерахунок пенсії. Частина 18 ст. 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Після скасування положень постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року №103 (надалі - Постанова №103) та на час розгляду адміністративної справи, Урядом України не було прийнято відповідного рішення про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), не введено нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством та не внесено відповідні зміни до Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (надалі - Постанова №704) та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року №988 (надалі - Постанова №988). Крім того, Головне управління від Пенсійного фонду України не отримувало повідомлень про прийняття Кабінетом Міністрів України нових рішень щодо перерахунку пенсій особам, пенсія яким призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ. Враховуючи вищевикладене, перерахунок пенсії позивача можливий лише за умови прийняття Урядом України відповідного рішення та/або надання оригіналів документів, які дають право на проведення відповідного перерахунку пенсії.
Відповідно до ч.7 ст. 162 КАС України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Відповідно до ч.13 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» від 27.04.2021 №1416-IX (далі КАС України), положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
У газеті Голос України від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС Електронний кабінет, Електронний суд, підсистеми відеоконференцзв'язку.
Абзацом 3 підп.15.17 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України, окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади України.
Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05.10.2021.
Відповідно до ч.6 ст.18 КАС України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Частини 7, 8 ст. 44 КАС України вказують, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пунктів 24, 25 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Відповідно до п.10 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (далі - Положення), адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
Абзацом 2 ч.8 ст.18 КАС України передбачено, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з п.16 розділу ІІІ Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
Отже, надсилання процесуальних документів до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Альтернативою звернення учасників справи до названого суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Аналогічні правовий підхід застосований Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду при розгляді справи №340/217/22 в ухвалі від 28.11.2022.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 року у справі № 204/2321/22 сформувала наступні висновки щодо застосування норм права:
"12.1. Законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
12.2. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
12.3. Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку".
Як зазначалося вище відповідно до ч.6 ст.18 КАС України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як орган державної влади в обов'язковому порядку повинно бути зареєстровано в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Всупереч наведеним вимогам, поданий відзив надісланий на електронну пошту суду представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області без використання підсистеми «Електронний суд».
Водночас, відомості про сформування відповідачем (або його представником) зазначеного процесуального документа в підсистемі «Електронний суд» відсутні, що свідчить про використання непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу подання відзиву на позовну заяву.
З урахуванням зазначеного, даний відзив не можна вважати таким, що поданий у визначений процесуальним законом спосіб.
З урахуванням викладених обставин, оскільки відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поданий в непередбачений законом спосіб, а тому такий відзив не враховується судом під час розгляду цієї справи.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
05 березня 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року в адміністративній справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103, яким встановлювалися обмеження складових грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії.
11.07.2023 року Державна установа «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» виготовила нову довідку за № 33/24/С-10444 про розмір грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 року, до якої включено наступні складові: посадовий оклад - 2500 грн. 00 коп.; оклад за спеціальне звання капітан поліції - 1800 грн. 00 коп.; надбавка за стаж служби в поліції 40 % - 1720 грн.00 коп.; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 44,91 % - 2703 грн. 58 коп.; премія 62,58 % - 5459 грн. 22 коп., на загальну суму 14182 грн. 80 коп.
На звернення позивача, відповідач, листом від 15.08.2023 року №38732-30716/М-01/8-0400/23 повідомив, що частковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 визнано протиправним та нечинним пункт 3 Постанови № 103. Відповідно до п. 2 постанови КМУ №1088 від 24.12.2019 року пункт 3 постанови №103 виключено. Враховуючи зазначені норми, для проведення перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки №33/24/C-10444 від 11.07.2023 року, яка надана Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» немає законних підстав.
Тобто відповідач фактично відмовив позивачу у здійсненні перерахунку грошового забезпечення на підставі оновленої довідки.
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; адреса: м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) щодо відмови ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) перерахунку та виплаті пенсії згідно довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 11.07.2023р. за № 33/24/С-10444 станом за листопад 2019 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормами статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складової частини права на соціальний захист є конституційним правом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон №2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять:
-посадовий оклад, оклад за військовим званням;
-щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
-одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вказана норма статті 43 Закону міститься в розділі V Обчислення пенсії, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням необхідно розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Постановою від 13 лютого 2008 року №45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №45 (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 в редакції постанови №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103, яким встановлювалися обмеження складових грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії.
Таким чином, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05 березня 2019 року дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому, алгоритм дій, які повинні вчинити ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та Міністерство внутрішніх справ України в особі Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1-3 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Зокрема, на час видачі позивачу довідки пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх Головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є довідка про розмір грошового забезпечення, видана уповноваженим на те органом, яким в даному випадку є Міністерство внутрішніх справ України в особі Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області».
Відповідна довідка була видана ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», яка є уповноваженою установою за видачу довідок про розмір грошового забезпечення.
Отже, вказана довідка видана уповноваженим на те органом, є чинною, доказів протилежного відповідачем під час судового розгляду справи не надано.
Довідка отримана відповідачем, проте доказів вчинення перерахунку на її підставі матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, встановленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно із пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акту, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного Фонду України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а.
Відповідно до абзацу другого розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції та постановою від 18 листопада 2015 року №947 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Відтак, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичне складовим грошового забезпечення колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (пункту 5 постанови №704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).
При цьому, пп. 2 пункту 5 постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Як вже зазначалось раніше, схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (далі по тексту - Постанова №988).
Пунктом 1 Постанови №988 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, Постановою №988 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби. (абз.3 пп.1 п.4 Постанови №988);
- надбавку за стаж служби в поліції;
- надбавку за службу в умовах режимних обмежень - у розмірах та порядку, визначених законодавством.
Таким чином, вказаною постановою Кабінет Міністрів України делегував своє право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції, зокрема, установлювати надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, а також здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення.
Відповідно до статті 94 Закону №580-VIII, Постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі по тексту - Порядок №260).
Так, пунктом 3 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Отже, Порядком №260 установлено, зокрема такий додатковий вид грошового забезпечення, як надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до положень пункту 12 розділу ІІ Порядку №260, розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення. Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції. Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Тобто, Постановою №988 та Порядком №260 для відповідної категорії осіб передбачено такий щомісячний додатковий вид грошового забезпечення, як надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції, а також премії. Таким чином, з 05 березня 2019 року з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення та саме з цієї дати позивач має право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
В свою чергу, оскільки пункт 3 Постанови №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано нечинним рішенням у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19 листопада 2019 року саме з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановами №988, №260 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки у пенсійного органу не виникає обов'язку перерахунку пенсії позивача.
Крім того, суд звертає увагу, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону.
Згідно із частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Як було зазначено вище, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103, яким встановлювалися обмеження складових грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії.
За таких обставин, визначення розміру премії для грошового забезпечення не обмежено середнім розміром, що фактично виплачений за відповідною посадою (посадами) поліцейського.
Суд акцентує, що у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, у тому числі з причин введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, такі особи набувають право на перерахунок пенсій.
Довідка Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» №33/24/C-10444 від 11.07.2023 року свідчить про зміну розміру грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 року.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд).
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-VI Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше в рішенні від 16 грудня 1974 року у справі Міллер проти Австрії, де Суд установив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні від 16 вересня 1996 року Гайгузус проти Австрії, у якому якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі Кечко проти України (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
У рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року №5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований статтею 46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина 1 статті 3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48). Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.
Відмова ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у проведенні позивачу перерахунку пенсії порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; адреса: м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) щодо відмови здійснити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії згідно довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 11.07.2023р. за № 33/24/С-10444 станом за листопад 2019 року є протиправними.
Основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому необхідно зазначити, що у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини застосовує підхід згідно з яким, дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення від 26 жовтня 2000 року у справіand Chaush v. Bulgaria заява №. 30985/96).
Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у спірних правовідносинах порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії, заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії, заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер'їлдіз проти Туреччини, п. 128, та Беєлер проти Італії, п. 119.
Крім того, згідно з висновками Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише на умовах, передбачених законом, а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію законів (рішення у справах Амюр проти Франції, Колишній король Греції та проти Греції та Малама проти Греції. Майном може бути як існуюче майно, так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні легітимні сподівання на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12 липня 2001 року у справі Ганс-Адам 11 проти Німеччини). Легітимні сподівання за характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі Копецький проти Словачини).
Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 3, 4 і 10 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; а може обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Між тим, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 24 листопада 2015 року у справі №816/1229/14, поміж іншого, вказано, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає зазначеній нормі Конвенції (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №826/14016/16, від 11 лютого 2019 у справі № 2а-204/12, у справі № 802/1827/17-а від 18 червня 2020 року).
Відтак, суд при перевірці правомірності вчинених дій відповідача у спірних відносинах, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб'єкта владних повноважень зобов'язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.
Таким чином, враховуючи встановлений факт протиправних дій відповідача, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає достатніми підстави для покладення обов'язку на ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення згідно довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 11.07.2023р. за № 33/24/С-10444 з 01.12.2019р. та з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень дії якого оскаржуються, не виконано покладеного на нього обов'язку доказування правомірності таких дій та не спростовано доводи позивача викладені у позовній заяві.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 242-246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; адреса: м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) щодо відмови здійснити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії згідно довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 11.07.2023р. за № 33/24/С-10444 станом за листопад 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення згідно довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 11.07.2023р. за № 33/24/С-10444 з 01.12.2019р. та з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2024 року.
Суддя О.М. Неклеса