24 липня 2024 рокуСправа №160/9389/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання неправомірним та скасування наказу,-
11.04.2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати недійсним та скасувати наказ командира Державної організації (установа, заклад) Військова частина НОМЕР_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця солдата ОСОБА_1 , яким вирішено: не нараховувати грошове забезпечення за 14.03.2023, не виплачувати премію за березень 2023 року у повному обсязі, не виплачувати відповідний відсоток премії за червень 2023 року, не виплачувати додаткову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за березень 2023 року;
- стягнути з Державної організації (установа, заклад) Військова частина НОМЕР_1 не нараховані грошові виплати: у виплаті 2023 року - 2 949,72 грн, у жовтні 2023 року - 14 605,50 грн, всього 17 555,22 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 12.08.2020 є військовослужбовцем Збройних Сил України та на даний час проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 за контрактом. Актом службового розслідування, затвердженого командиром Військової частини НОМЕР_1 , встановлено, що 15.03.2023 він несвоєчасно прибув після лікування до Військової частини, та, відповідно до висновків цього акту було винесено спірний наказ командира Військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування», відповідно до якого його притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Крім того, на підставі проведеного службового розслідування було вирішено не нараховувати йому грошове забезпечення за 14.03.2023, не виплачувати премію за березень 2023 року у повному обсязі, не виплачувати відповідний відсоток премії за червень 2023 року, не виплачувати додаткову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за березень 2023 року. Однак, з цим наказом позивач категорично не погоджується та вважає його таким, що прийнятий з рушенням процесуальних норм проведення службового розслідування, оскільки обставини події відповідачем були розглянуті не повно та не об'єктивно, а висновки зроблено упереджено, оскільки в його діях відсутній склад як дисциплінарного так і адміністративного правопорушення, що виразилося у вигляді прибуття із запізненням до Військової частини НОМЕР_1 . Так, у своєму листі № 2597 від 15.02.2024 Військова частина НОМЕР_1 сама ж зазначає, що він прибув саме 14.03.2023, однак не подав за думкою посадових осіб рапорт командиру через свого старшого підрозділу про повернення з лікування. На підставі викладеного, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та клопотання про витребування документів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 позивачу поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 03.05.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Також, цією ухвалою частково задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Військової частини НОМЕР_1 копію наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця солдата ОСОБА_1 ;
- матеріали службового розслідування.
Ухвалою суду від 02.07.2024 року Військовій частині НОМЕР_1 продовжено строк для виконання вимог ухвали від 16.04.2024.
11.07.2024 на адресу суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли витребувані документи та відзив на позов, у якому представник у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що згідно наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2023 року №56 та від 15.03.2023 року №155, виписки з медичної карти стаціонарного хворого від 13.03.2023 року № 636, військовослужбовець військової служби за контрактом, в розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 27.02.2023 р. по 13.03.2023 року включно та був зобов'язаний прибути до Військової частини НОМЕР_1 після закінчення лікування своєчасно, але прибув до Військової частини 15.03.2023 близько 09 год. 30 хв. 15.03.2023 року командир 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 старший сержант ОСОБА_2 доповів рапортом про несвоєчасне прибуття після лікування солдата ОСОБА_1 . Зазначені обставини повністю підтверджуються висновками службового розслідування викладеними в акті службового розслідування від 29 червня 2023 року № 5162, як документально так і поясненнями свідків, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.08.2020 №606 солдата ОСОБА_1 , зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення і вважати таким, що 12 серпня 2020 року прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Згідно витягу з журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 , 15.10.2022 між 10:20-11:20 стався мінометний обстріл противника з напрямку м. Покровська по позиціям 1 мотопіхотної роти 1 мотопіхотного батальйону поблизу АДРЕСА_1 , наслідком чого були санітарні втрати 5 військовослужбовців, серед яких був солдат ОСОБА_1 , командир 3 відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти 1 мотопіхотного батальйону.
Після отриманого поранення ОСОБА_1 з місця його бойової позиції доставили до стабілізаційного пункту у м. Дружківка, Краматорського району, Донецької області, де йому провели первинну діагностику і надали первинну медичну допомогу, оформили, дані про фізичний медичний стан занесли у форму 100 "Первинна медична картка", у якій відзначено: солдат 93 Бр. 1 МПБ ОСОБА_1 15.10.2022 о 10:05 отримав вогнепальне поранення; введено ліки: морфін, цефтріаксон, дексаметазон, ондасетрон та інше; діагноз: мінно-вибухова травма (МВТ) осколкові поранення (о/п) лівого плеча та правої стопи; необхідність евакуації.
15.10.2022 ОСОБА_1 евакуйований, доставлений до медичної служби у складі Військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 , де з 15.10.2022 по 19.10.2022 проходив діагностику і лікування, з якого 19.10.2022 направлений у Військово-медичний клінічний центр Східного регіону (ВМКЦ СхР), про що був складений перевідний епікриз за формою 027/о, у якому зазначені такі відомості: основний діагноз (п. 6): вогнепальні осколкові дотичні поранення лівого плеча та правої стопи з дефектом м'яких тканин, сліпі поранення правого стегна, закритий перелом правої великогомілкової кістки без зміщення відламків; об'єктивно при надходженні: локально: на внутрішній поверхні лівого плеча та тильній поверхні правої стопи наявні рани розміром 10x4 та 12x3 відповідно, з нерівними краями, ділянками .. некрозів, помірними ознаками запалення та серозно-гематологічними виділеннями, в середній третині правого стегна наявні рани розміром до 1 см з нерівними краями та серозно-гематологічними виділеннями; призначено лікування.
19.10.2022 ОСОБА_1 переведений до медзакладу Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня № 6" Дніпровської міської ради, де був також продіагностовамий і далі 20.10.2022 згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1418222 виписаний і перенаправлений на лікування до медзакладу Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради.
20.10.2022 ОСОБА_1 згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №е13278 надійшов на лікування до медзакладу Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. і. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради, де проходив лікування з 20.10.2022 по 25.10.2022 із тим же діагнозом, звідки 25.10.2022 переведений до медзакладу Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України".
Згідно довідки № 5397 від 25.10.2022 про тимчасову непрацездатність вбачається, що з 20.10.2022 по 25.10.2022 ОСОБА_1 проходив лікування у стаціонарному режимі з діагнозом мінно-вибухова травма (МВТ).
25.10.2022 ОСОБА_1 згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №4622 поступив на лікування до медзакладу Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", де проходив лікування з 25.10.2022 по 22.12.2022 з тим же діагнозом.
22.12.2022 ОСОБА_1 виписаний з медзакладу Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" і направлений до Військової частини НОМЕР_1 .
04.01.2023 у Військовій частині НОМЕР_3 ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію, яка констатувала вищезазначений наявний діагноз, проведену операцію, відзначила, що поранення пов'язане з проходженням військової служби, важкого ступеню, потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів, про що відзначено у довідці військово-лікарської комісії № 337 від 04.01.2023.
Після прибуття з медзакладу Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", перебуваючи у Військовій частині НОМЕР_1 , 10.02.2023 ОСОБА_1 направлений на стаціонарне лікування, обстеження у Військову частину НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), про що підтверджується направленням № 359 від 10.02.2023.
15.02.2023 ОСОБА_1 поступив у військовий госпіталь при Військовій частині НОМЕР_4 , перебував там на діагностиці і лікуванні по 20.02.2023, під час лікування за основним діагнозом у ОСОБА_1 сталися симптоми коронавірусної інфекції ЗАК5-СоУ-2, у зв'язку із чим згідно даних перевідного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 1401 був переведений 20.02.2023 до Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня № 21 ім. проф. Є. Г. Полкової” Дніпровської міської ради.
20.02.2023 ОСОБА_1 згідно даних виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 531 був госпіталізований з діагнозом коронавірусна інфекція 5АГС5-Со/-2 до медзакладу Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня № 21 ім. проф. Є. Ґ. Полкової" Дніпровської міської ради, де проходив лікування з 20.02.2023 по 27.02.2023, після одужання від коронавірусна інфекція ЗАКЗСо/-2 27.02.2023 був переведений до медзакладу Комунальне підприємство "Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр Солоний Лиман" Дніпропетровської обласної ради.
27.02.2023 ОСОБА_1 згідно даних виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 636 був госпіталізований до медзакладу Комунальне підприємство "Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр Солоний Лиман" Дніпропетровської обласної ради, де проходив діагностику і лікування (реабілітаційна фізіотерапія кінцівок тіла) з 27.02.2023 по 13.03.2023.
Рапортом від 15.03.2023 командир 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 старший сержант ОСОБА_3 доповів про несвоєчасне прибуття після лікування солдата ОСОБА_1 .
На підставі отриманого рапорту, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №7574 від 01.04.2023 призначено проведення службового розслідування за фактом несвоєчасного прибуття після лікування у період з 27.02.2023 по 13.03.2023 солдата ОСОБА_1 .
В ході проведення службового розслідування були відібрані пояснення від 01.05.2023 2022 у командира 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_3 .
За результатами проведення службового розслідування складено відповідний акт службового розслідування від 29.06.2023, яким встановлено, що згідно наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2023 №56 та від 15.03.2023 № 155, виписки з медичної карти стаціонарного хворого від 13.02.2023 № 636, військовослужбовець ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 27.02.2023 по 13.03.2023, після чого був зобов'язаний прибути до Військової частини НОМЕР_1 після лікування своєчасно, але прибув до Військової частини 15.03.2023 близько 09:30, документів на підтвердження правомірності несвоєчасного прибуття на службу після лікування не надав.
Отже, термін самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_1 складає 1 добу, у зв'язку з чим в діях солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
У акті службового розслідування від 29.06.2023 зазначено, що військовослужбовцем солдатом ОСОБА_1 порушено вимоги ч. 1, 2, 4, 6 ст. 11, ст.ст. 12, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, ч.ч. 1, 5 ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
За висновками складеного акту комісія запропонувала командиру Військової частини НОМЕР_1 притягнути солдата ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення ст.ст. 11, 12, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також не нараховувати грошове забезпечення за 14.03.2023, не виплачувати премію за березень 2023 року у повному обсязі, не виплачувати відповідний відсоток премії за червень 2023 року, не виплачувати додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02,2022 за березень 2023 року.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2023 №13776 «Про результати службового розслідування» солдата ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення ст.ст. 11, 12, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та накладено дисциплінарне стягнення, передбачене п/п «В» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України «СУВОРА ДОГАНА».
Також, цим наказом наказано солдату ОСОБА_1 не нараховувати грошове забезпечення за 14.03.2023, не виплачувати премію за березень 2023 року у повному обсязі, не виплачувати відповідний відсоток премії за червень 2023 року, не виплачувати додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02,2022 за березень 2023 року.
Вважаючи, прийнятий наказ протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
За змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" здійснено правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частина 4 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
Законом України від 24.03.1999 №551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
За приписами статті 7 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
Згідно з статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
За статтею 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі Дисциплінарний статут).
Згідно зі статтями 1, 2 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту установлено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно з частиною 1 статті 5 Дисциплінарного статуту, за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Статтями 84, 85 та 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Відповідно до ст.97 Дисциплінарного статуту ЗСУ про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.
Статтею 98 Дисциплінарного статуту ЗСУ, встановлено, що під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
З аналізу викладеного вбачається, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення за видами, встановленими статтею 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. При цьому, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником) і дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення.
Порядок виконання дисциплінарних стягнень установлений, зокрема, статтями 96-98 Дисциплінарного статуту, відповідно до яких дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці.
Особи, з вини яких не було виконане стягнення, несуть дисциплінарну відповідальність. Про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Отже, підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення може передувати проведення службового розслідування.
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі Порядок №608).
Згідно з абзацом 4 пункту 2 розділу I Порядку №608, службове розслідування це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку №608 установлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
Відповідно до пунктів 1, 3 розділу ІV Порядку №608, особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Як видно з пункту 1 розділу V Порядку №608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування (п.2 розділу V Порядку №608).
Відповідно до пункту 3 розділу V Порядку №608, в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
Згідно з п.4 розділу V Порядку №608, у резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Згідно з вимогами пункту 6 розділу V Порядку №608, після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктом 1 розділу VІ Порядку №608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.
Відповідно до вимог пункту 2 розділу VІ Порядку №608, дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник). У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Згідно з вимогами пункту 3 розділу VІ Порядку №608, якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Згідно з вимогами пункту 15 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше. Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Згідно пунктів 1, 3 розділу ХVI Порядку № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.
Відповідно до розділу ХVI Порядку № 260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках:
- за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення;
- за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення;
- у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;
- у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, - за місяць, у якому така постанова надійшла до військової частини;
- у разі накладення на військовослужбовця в календарному місяці більше трьох дисциплінарних стягнень, крім дисциплінарного стягнення "зауваження", - за місяць, у якому накладено дисциплінарні стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;
- у разі відрахування з ад'юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи через невиконання індивідуального навчального плану (індивідуального плану наукової роботи) або недисциплінованість - за місяць, у якому було здійснено відрахування;
- у разі неуспішного закінчення ад'юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи - за місяць, у якому закінчилося навчання;
- у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем - з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення;
у разі порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до матеріальних збитків, - за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності;
- у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов'язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків, чи злочинів - за місяць, у якому сталася аварія, подія, пов'язана із загибеллю людей.
Відповідно до п. 17 розділу І вказаного Порядку, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п.п. 9.4 п. 9 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 щодо врегулювання виплат військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень не включати військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували за місяць, за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира.
Під час розгляду справи судом встановлено, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №7574 від 01.04.2023 призначено проведення службового розслідування за фактом несвоєчасного прибуття після лікування у період з 27.02.2023 по 13.03.2023 солдата ОСОБА_1 .
За результатами проведення службового розслідування складено акт службового розслідування від 29.06.2023, яким встановлено, що згідно наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2023 №56 та від 15.03.2023 № 155, виписки з медичної карти стаціонарного хворого від 13.02.2023 № 636, військовослужбовець ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 27.02.2023 по 13.03.2023, після чого був зобов'язаний прибути до Військової частини НОМЕР_1 після лікування своєчасно, але прибув до Військової частини 15.03.2023 близько 09:30, документів на підтвердження правомірності несвоєчасного прибуття на службу після лікування не надав.
Отже, термін самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_1 складає 1 добу, у зв'язку з чим в діях солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
При цьому, суд звертає увагу, що факт встановлення самовільного залишення позивачем військові частини має досліджуватися в рамках розгляду протоколу про притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Єдиним належним та допустимим доказом вчинення особою адміністративного чи кримінального правопорушення може бути постанова/вирок суду про визнання цієї особи винною у вчиненні такого правопорушення, яка/який набрала/в законної сили.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів того, що позивач по факту нібито самовільного залишення місця служби притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності, як і не надано доказів звернення до правоохоронних органів за даним фактом.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2023 №13776 «Про результати службового розслідування» солдата ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення ст.ст. 11, 12, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та накладено дисциплінарне стягнення, передбачене п/п «В» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України «СУВОРА ДОГАНА».
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач 13.03.2023 після того, як його виписали з медзакладу, прибув до медичної частини Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується записом його прийому, а також записом прийому від 14.03.2023.
Крім того, у своєму листі № 2597 від 15.02.2024 Військова частина НОМЕР_1 сама ж зазначає, що солдат ОСОБА_1 прибув саме 14.03.2023, однак не подав рапорт командиру Військової частини НОМЕР_1 через свого старшого підрозділу про повернення з лікування, а зробив це лише 15.03.2023.
За викладених обставин, відповідачем не доведено факту самовільного залишення та несвоєчасного прибуття позивача до військової частини, у зв'язку з чим підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні, у зв'язку з чим встановлені обставини і висновки, викладені у акті службового розслідування від 29.06.2023 є такими, що не відповідають дійсності.
Таким чином, суд доходить висновку, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2023 №13776 «Про результати службового розслідування», яким солдата ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
При цьому, посилання позивача на порушення відповідачем строків для притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд вважає безпідставними, оскільки згідно ст. 87 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. З матеріалів справи вбачається, що службове розслідування було завершене 29.06.2023 та того ж дня прийнятий оскаржуваний наказ.
Також, спірним наказом наказано солдату ОСОБА_1 не нараховувати грошове забезпечення за 14.03.2023, не виплачувати премію за березень 2023 року у повному обсязі, не виплачувати відповідний відсоток премії за червень 2023 року, не виплачувати додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02,2022 за березень 2023 року.
Разом з тим, у зв'язку з встановленням судом відсутності факту самовільного залишення військовослужбовцем військової частини чи місця проходження служби, та протиправності наказу, у Військової частини відсутні законодавчо визначені підстави для не нарахування та не виплати позивачеві грошового забезпечення.
Так, з картки особового рахунку військовослужбовця від 15.01.2024 №368/ФЕС вбачається, що з позивача були утримані премії у липні 2023 року у сумі 2 949,72 грн. та у жовтні 2023 року у сумі 14 605,50 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 утримані грошові кошти за липень 2023 року у сумі 2 949,72 грн та за жовтень 2023 року у суму 14 605,50 грн, а всього 17 555,22 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.
Враховуючи, що позивач, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2023 №13776 «Про результати службового розслідування», яким солдата ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та наказано не нараховувати грошове забезпечення за 14.03.2023, не виплачувати премію за березень 2023 року у повному обсязі, не виплачувати відповідний відсоток премії за червень 2023 року, не виплачувати додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02,2022 за березень 2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 утримані грошові кошти у липні 2023 року у сумі 2 949,72 грн та у жовтні 2023 року у сумі 14 605,50 грн, а всього 17 555,22 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець