22 липня 2024 рокуСправа №160/11248/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/11248/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
30 квітня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними підстави відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 22.03.2024 про виключення його з військового обліку та повернення його військового квитка з внесеною відповідною інформацією про виключення з військового обліку, викладені листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №10898 від 23.04.2024;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.03.2024 про виключення його з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та повернення його військового квитка з внесеною відповідною інформацією про виключення з військового обліку, та вирішити її із урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність відмови відповідача у виключенні позивача з військового обліку. Позивач зазначає, що є засудженим за вчинення тяжкого злочину, в зв'язку з чим підлягає виключенню з військового обліку.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/11248/24 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11248/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
18 липня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Зазначає, що позивач не відбував покарання в установі виконання покарання та не має підтверджуючих документів про звільнення з установи виконання покарань, що унеможливлює виключення його з військового обліку.
19 липня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від позивача в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що посилання відповідача на директиву Генерального штабу Збройних Сил України є безпідставним з огляду на те, що закони мають вищу юридичну силу. Також зазначає, що відповідач посилається на норму права, яка набрала чинності після надання відповіді на заяву позивача.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2018 року у справі №204/8473/16-к позивача визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах, пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на три роки, з позбавленням спеціального звання поліцейського - старший лейтенант поліції. На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України позивача звільнено від відбуття призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо засуджений протягом трьох років іспитового строку, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.03.2019 року вищевказаний вирок змінено лише в частині розміру стягнутої моральної шкоди.
Листом відповідача від 05.04.2024 року №8316 позивачу повідомлено, що для його виключення з військового обліку офіцерів запасу як особи, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, необхідно надати відповідачу оригінал довідки про звільнення з установи виконання покарань, видану органом, що здійснює нагляд за виконанням покарань.
Листом відповідача від 23.04.2024 року №10898 позивачу повідомлено, що надана довідка від 07.03.2022 року №21/31/534-22 підтверджує перебування позивача на обліку Соборного районного відділу філії державної установи «Центр пробації». Нажаль, інформація, отримана з цієї довідки, не дає можливості включити позивача з військового обліку офіцерів запасу як особи, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у виключенні позивача з військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Суд звертає увагу на те, що нормативно-правове регулювання наводиться в редакції, чинній станом на дату прийняття спірного рішення відповідача.
Відповідно до ч. 3, 7, 8 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) військовий обов'язок включає:
підготовку громадян до військової служби;
приписку до призовних дільниць;
прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;
проходження військової служби;
виконання військового обов'язку в запасі;
проходження служби у військовому резерві;
дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 9 ст. 14 Закону №2232-XII на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Пунктом 6 ч. 6 ст. 37 Закону виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
В цій справі єдиною підставою для відмови у виключенні позивача з військового обліку відповідач вказав спочатку ненадання довідки з установи відбування покарання, а потім - недостатність наданої довідки з філії державної установи «Центр пробації». У відповідних листах відповідачем не наведено жодного іншого обґрунтування, однак у відзиві відповідач додатково вказав, що вимога надання довідки обґрунтована директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 18.06.2018 року №321/1168.
При цьому попри безпосереднє витребування судом у відповідача відомчого правового акту, згідно якого вимагалася довідка (тобто, фактично - вищевказаної директиви), відповідач такий правовий акт не надав.
Попри це, можливість розгляду справи по суті з урахуванням засад та завдання адміністративного судочинства наявна, оскільки ієрархія нормативно-правових актів визначена ч. 2 ст. 19 Закону України «Про правотворчу діяльність», згідно якої закони України мають вищу юридичну силу, ніж директиви Генерального штабу Збройних Сил України, які в ієрархії нормативно-правових актів відсутні.
Отже, визначальним в цій справі є зміст саме ч. 9 ст. 14 Закону №2232-XII. Суд зазначає, що ця норма права не передбачає такої умови застосування відповідного правила поведінки (виключення особи з військового обліку), як надання довідки з місця відбування покарання. Єдиною умовою для застосування цього правила поведінки є засудження особи раніше до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
При цьому зміст правового регулювання права правовими актами меншої юридичної сили може лише уточнюватися, а не розширюватися. Отже, в цій справі міг би існувати підзаконний нормативно-правовий акт, який, наприклад, визначав би форму документа на підтвердження відповідної обставини, однак такий правовий акт не може визначати додаткові умови для застосування правила поведінки, встановленого законом, який до того ж сам визначив конкретну умову застосування відповідного правила поведінки.
Відповідно, єдиною фактичною обставиною, яку відповідач правомірна мав обов'язок перевірити перед та для виключення позивача з військового обліку є факт засудження позивача раніше до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Суд висновує, що вимога відповідача будь-якої довідки чи іншого документа, а також вимога надання будь яких додаткових відомостей, окрім як щодо факту засудження позивача раніше до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, є неправомірною.
Як наслідок, при повторному розгляді заяви позивача про виключення його з військового обліку відповідач не має правових підстав для вимагання від позивача довідки з місця відбування покарання.
Додатково суд зауважує, що відомості про відбування позивачем покарання у вигляді позбавлення волі також вимагатися не можуть, оскільки ця обставина не визначена ч. 9 ст. 14 Закону №2232-XII для застосування відповідного правила поведінки, оскільки єдиною такою умовою є факт засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (а не факт відбуття особою такого покарання чи будь-якої іншої обставини).
Таким чином, відповідач має повторно переглянути заяву позивача від 22.03.2024 року та вирішити її по суті шляхом перевірки та оцінки лише факту засудження позивача до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, без надання оцінки обставинам відбування ним покарання у вигляді позбавлення волі.
При цьому суд зауважує, що відповідачем щодо одного й того ж питання щодо позивача винесено відмову, яка фактично оформлена двома листами.
Оскільки вирішення питання щодо повернення позивачу військового квитка має похідний характер від вирішення питання про виключення позивача з військового обліку, відповідне питання також має бути вирішене відповідачем.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню. Суд зазначає, що задовольняє позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства та у спосіб, що забезпечить ефективний захист прав позивача.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 968,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.04.2024 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
У зв'язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді 22 липня 2024 року.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у виключенні ОСОБА_1 з військового обліку, викладену в листах від 05.04.2024 року №8316, від 23.04.2024 року №10898.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку від 22.03.2024 року, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 гривень (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко