30 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4422/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі відокремленого структурного підрозділу Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Департамент патрульної поліції Національної поліції України в особі відокремленого структурного підрозділу Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області (далі - КДКА Волинської області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа) про скасування рішення №197/24 від 29.02.2024 та зобов'язання постановити нове рішення, яким притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , шляхом зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано скаргу на дії адвоката ОСОБА_1. Однак, рішенням Дисциплінарної палати КДКА Волинської області від 29.02.2024 №197/24 дисциплінарне провадження стосовно дій адвоката ОСОБА_1. було закрито. З оскаржуваним рішенням позивач не погоджується та вважає його необґрунтованим, оскільки у ньому не зазначено підстав щодо не притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Крім того, відповідачем не досліджено докази, які долучались до скарги, а саме відеозаписи з бодікамер поліцейських від 07.04.2023, оскільки такі не описані в оскаржуваному рішенні, а тому Дисциплінарною комісією КДКА Волинської області не надано правомірної оцінки діям ОСОБА_1 , які описані в скарзі та відображені на відеозаписах з бодікамер працівників патрульної поліції по події від 07.04.2023.
Зокрема позивач вказує, що адвокат ОСОБА_1, зловживаючи процесуальним статусом адвоката, в порушення вимог Правил та Присяги адвоката, перешкоджав службовій діяльності поліцейських, проявляв неповагу та зверхнє ставлення до них, при виконанні доручень клієнта використовував незаконні та неетичні засоби для зриву процедури проведення медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою уникнення можливого складення відносно клієнта протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП. У свою чергу, здійснення вищевказаної протиправної діяльності адвоката ОСОБА_1. є проявом зухвалого ігнорування вимог законодавства України, а тому, на думку позивача, існують підстави для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження.
Ухвалою судді від 08.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статті 262 КАС України.
Ухвалою суду від 05.07.2024 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 .
Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження 20.05.2024, відзив на позов не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У письмових поясненнях (а.с.87-89) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 в задоволенні позову просив відмовити, оскільки в ході розгляду відповідачем поданої щодо нього скарги, КДКА було детально вивчено надані скаржником відеозаписи та пояснення сторін, а також проведено перевірку його дій, за результатами якої не встановлено жодних порушень правил адвокатської етики. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що подання Управлінням патрульної поліції скарги, а також оскарження рішення КДКА Волинської області здійснюється виключно з метою тиску на нього, адже саме ОСОБА_1 визнано потерпілим у кримінальному провадженні, яке відкрите відносно патрульних. Також зауважує, що скарга на його дії була подано лише після того, як поліцейські дізнались, що вони фігурують у кримінальному провадженні.
У відповіді на пояснення (а.с.90-91) представник позивача підтримала доводи та аргументи наведені у позові, просила позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
23.08.2023 начальник управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції звернувся до КДКА Волинської області зі скаргою на протиправні дії адвоката ОСОБА_1., в якій просив провести перевірку за викладеними фактами та притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік. У скарзі вказав на те, що 07.04.2024 о 21 год 14 хв екіпажем патрульної поліції було зупинено транспортний засіб, яким керував ОСОБА_2 за порушення правил дорожнього руху (автомобіль рухався з технічними несправностями (побитим плафоном), а також при здійсненні повороту не увімкнув світловий покажчик повороту при зміні напрямку руху. Крім того, у водія ОСОБА_2 було виявлено ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу ти швидкість реакції. У зв'язку з наведеним, останньому було запропоновано проїхати в медичний заклад для встановлення наявності чи відсутності у ОСОБА_2 сп'яніння. По приїзду до медичного закладу на місці був присутній адвокат ОСОБА_1, який заявив, що представляє інтереси ОСОБА_2 , однак документів, що посвідчують повноваження надавати правову допомогу ОСОБА_2 , поліцейським не надав. Не підтвердивши в установленому законодавством порядку повноваження надавати правову допомогу ОСОБА_2 , адвокат ОСОБА_1 почав брати активну участь у спілкуванні з поліцейськими. Під час спілкування з поліцейськими адвокат ОСОБА_1 мав явні ознаки перебування у стані сп'яніння. Так, адвокат ОСОБА_1 наполягав на тому, щоб медичний огляд з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції був проведений не лікарем, а поліцейським за допомогою алкотестеру «Драгер». Поліцейський неодноразово інформував адвоката, що огляд на визначення стану наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу ти швидкість реакції, може бути проведений виключно лікарем. У подальшому адвокат ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 не буде проходити огляд на визначення стану наркотичного чи іншого сп'яніння та заштовхнув ОСОБА_2 до автомобіля на якому приїхав до медичного закладу та особисто блокував доступ поліцейським до дверей, де знаходився ОСОБА_2 . На вимоги поліцейських припинити вчинення протиправних дій, адвокат не реагував. Адвокат ОСОБА_1 заявив, що автомобіль в якому перебуває ОСОБА_2 є транспортним засобом адвоката, а тому подальше спілкування поліцейських з ОСОБА_2 є неможливим. Більше того, адвокат заявив, що поліцейські перешкоджають здійсненню ним професійної адвокатської діяльності. Також адвокат ОСОБА_1 намагався вивезти ОСОБА_2 з території медичного закладу. В подальшому, з метою забезпечення можливості проведення медичного огляду ОСОБА_2 , щодо останнього було застосоване адміністративне затримання та складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП. Відтак, ОСОБА_1 , зловживаючи процесуальним статусом адвоката, в порушення вимог Правил та Присяги адвоката, перешкоджав службовій діяльності поліцейських, проявляв неповагу та зверхнє ставлення до них, при виконанні доручень клієнта використовував незаконні та неетичні засоби для зриву процедури проведення медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою уникнення можливого складення відносно клієнта протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП. Своєю поведінкою адвокат порушив беззаперечний обов'язок підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов'язки адвоката, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки адвоката, не вчиняти дій, що порочать та підривають авторитет адвокатури. Здійснення вказаної протиправної діяльності адвоката ОСОБА_1. є проявом зухвалого ігнорування вимог законодавства України, а тому є усі підстави для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності (а.с.6-8).
27.09.2023 адвокатом ОСОБА_1 члену дисциплінарної палати КДКА Волинської області були подані пояснення (а.с.53), у яких останній повідомив про події, які мали місце 07.04.2023. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що працівниками поліції було завдано йому тілесних ушкоджень, на підтвердження чого були додані відповідні медичні документи, а саме: довідка з травмпункта КП «Медичне обєднання Луцької міської територіальної громади» №2398 від 08.04.2023 (а.с.54); висновок спеціаліста №172 від 10.04.2023 (а.с.55-56). Також адвокат повідомив про те, що 13.04.2023 він звернувся із заявою про вчинення відносно нього кримінальних правопорушень до Офісу Генерального прокурора та ТУ ДБР розташованого у м. Львові. По даному факту працівниками ДБР у м. Львові було відкрито кримінальне провадження №42023030000000044 від 25.04.2023 за фактом вчинення відносно ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 Кримінального кодексу України.
За результатами розгляду скарги начальника управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції майора поліції Дмитра Мокича рішенням КДКА Волинської області від 30.11.2023 №194/23 стосовно дій адвоката ОСОБА_1 порушено дисциплінарне провадження (а.с.43-44).
29.02.2024 дисциплінарна палата КДКА Волинської області прийняла рішення №197/24, яким закрила дисциплінарне провадження у справі за скаргою начальника управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції майора поліції Дмитра Мокича стосовно дій адвоката ОСОБА_1. (а.с.10-11).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Департамент патрульної поліції Національної поліції України в особі відокремленого структурного підрозділу Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Статтею 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Стаття 21 Закону №5076-VI зобов'язує адвоката під час здійснення адвокатської діяльності дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Положеннями статті 2 Правил адвокатської етики, затвердженими звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017 (далі - Правила адвокатської етики), передбачено, що дія Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами,- на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов'язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.
Стаття 7 Правил адвокатської етики передбачає, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Частинами першою - другою статті 12 Правил адвокатської етики визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
Крім того, згідно з статтею 19 Правил адвокатської етики адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов'язків адвоката. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв'язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам (стаття 25 Правил адвокатської етики).
Аналіз правових норм, якими регламентована етична сторона діяльності адвоката, дає підстави для висновку, що така повинна здійснюватися з дотриманням принципів законності та недопущення при виконанні доручень клієнтів застосування будь-яких протиправних та неетичних засобів. Виконання цього принципу досягається, в тому числі, шляхом обов'язкової перевірки дійсності доведених до відома адвоката фактів та інформації, недопущення голослівного повідомлення таких за дорученням клієнта. Обов'язком будь-якого адвоката є, в тому числі, здійснення своєї професійної діяльності з дотриманням правил адвокатської етики. За порушення таких адвокат притягується до дисциплінарної відповідальності.
У той же час, нормами статті 33 Закону №5076-VI передбачена можливість притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно з статтею 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Статтею 35 Закону №5076-VI встановлено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (частина друга статті 35 Закону №5076-VI).
Статтею 36 Закону №5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно з приписами статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Статтею 40 Закону №5076-VI передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.
Згідно з статтею 41 Закону №5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
Статтею 42 Закону №5076-VI встановлено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про звернення громадян», Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (із змінами та доповненнями; далі - Положення).
Пунктом 7 Положення встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Поряд з тим пунктом 14 Положення встановлено вимоги до заяви (скарги) щодо поведінки адвоката, зокрема, у такій заяві (скарзі) обов'язково має бути зазначено виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов'язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (пункт 32 Положення).
З наведеного слідує, що підставою для застосування дисциплінарних стягнень відносно адвоката є вчинення ним саме дисциплінарного проступку. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з'ясовується під час дисциплінарного провадження, за результатом розгляду якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або закриття дисциплінарної справи. Відповідні рішення мають бути обґрунтовані та мотивовані. У випадку незгоди з такими рішеннями заявник або адвокат можуть оскаржити їх до вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка за наслідками розгляду скарг може, окрім іншого, залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - без змін.
Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є правомірність винесення відповідачем рішення від 29.02.2024 №197/24 про закриття дисциплінарного провадження за скаргою начальника управління патрульної поліції Волинської області Департаменту патрульної поліції майора поліції Дмитра Мокича на дії адвоката ОСОБА_1.
У постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі 810/1972/17, від 24.06.2020 у справі №813/2639/18, від 14.12.2020 у справі №821/1030/17, від 10.06.2021 у справі №826/15590/15 було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов'язки владних суб'єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб'єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 від 11 березня 1980 року).
Водночас суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Відтак, вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. А тому, встановлення складу дисциплінарного проступку, як і наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є дискреційними повноваженнями відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Отже, жоден інший суб'єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №440/1376/19, від 12.10.2021 у справі №820/4155/18 і у справі №820/4158/18, від 23.12.2021 у справі №826/13972/18, від 10.11.2022 у справі №826/14291/17, від 19.10.2023 у справі №280/1396/22, від 21.02.2024 у справі № 640/33374/21 і суд не знаходить підстав для відступу від неї.
Водночас у рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96).
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої 11.03.1980, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Ці та наведені вище висновки висловлені Верховним Судом також у постановах від 28.06.2023 у справі №640/20223/20 та від 14.09.2023 у справі №240/44051/21.
Таким чином можна дійти висновків, що в контексті встановлених обставин справи, характеру спірних правовідносин та наведеної правової позиції Верховного Суду, адміністративний суд крізь призму вимог статті 2 КАС України може оцінити повноту дослідження та врахування відповідною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури усіх фактів та обставин, які з'ясовувалися такою Комісією щодо діянь адвоката у контексті дотримання процедури, не втручаючись при цьому у дискреційні повноваження стосовно визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, обрання суворості дисциплінарного стягнення і наданої юридичної оцінки доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
А тому, правову оцінку рішенню Дисциплінарної палати КДКА Волинської області суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності/недостатності.
Так, у поданій позовній заяві позивач стверджує, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки у ньому не зазначено підстав щодо не притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Крім того, відповідачем не досліджено докази, які долучались до скарги, а саме відеозаписи з бодікамер поліцейських від 07.04.2023, оскільки такі не описані в оскаржуваному рішенні, а тому Дисциплінарною комісією КДКА Волинської області не надано правомірної оцінки діям ОСОБА_1 , які описані в скарзі та відображені на відеозаписах з бодікамер працівників патрульної поліції по події від 07.04.2023.
З приводу тверджень позивача про відсутність в оскаржуваному рішенні підстав щодо не притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, то суд зауважає, що підставою не притягнення адвоката ОСОБА_1 до відповідальності є відсутність в його діях дисциплінарного проступку. Що стосується тверджень позивача про не дослідження відповідачем доказів, які долучались до скарги, то такі базуються виключно на припущеннях позивача не підтверджених жодними належними доказами. Більше того, суд зауважує, що позивач не скористався наданим йому правом взяти участь у засіданні дисциплінарної палати, яке було призначено на 29.02.2024 та надати відповідні пояснення, як з приводу поданої скарги та доказів, так і з приводу пояснень, які були надані адвокатом ОСОБА_1 в рамках порушеного дисциплінарного провадження. Будь-яких заперечень щодо наданих адвокатом пояснень позивач на розгляд дисциплінарної палати не подавав.
Щодо доводів позивача про зловживання адвокатом ОСОБА_1 процесуальним статусом адвоката, перешкоджання службовій діяльності поліцейських, проявів неповаги та зверхнього ставлення до них тощо, суд зауважує, що повноваженнями вирішувати питання про наявність чи відсутність вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку Законом наділена саме Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, і це є її дискреційними повноваженнями, тобто виключною компетенцію органів адвокатського самоврядування. Суд при оскарженні рішення КДКА, прийнятого у дисциплінарній справі за наслідками розгляду скарги, при вирішенні питання стосовно правомірності такого рішення перевіряє чи прийнято воно у спосіб, в порядку, визначеному Законом та чи уповноваженим на це органом, при цьому, не втручаючись у дискреційні повноваження відповідача.
Суд звертає увагу, що позивачем у позовній заяві не вказано на допущення КДКА Волинської області процедури прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, не наведено процесуальних норм, які, на його думку, було порушено відповідачем. Фактично значна частина доводів позовної заяви зводиться до переоцінки доказів та обставин справи, а також до перевірки судом в рамках поданого адміністративного позову доводів скарги на дії адвоката ОСОБА_1.
Суд наголошує, що єдиною підставою притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, чіткий та вичерпний перелік видів якого наведений у частині другій статті 34 Закону № 5076-VI.
Під час розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1., відкритої на підставі скарги позивача, обов'язок доведення винуватості адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку було покладено на позивача як особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності адвоката. Загальні посилання позивача на порушення адвокатом Правил адвокатської етики без зазначення конкретних фактичних даних не можуть вважатися належним та достовірним доказом вчинення адвокатом порушень, про які вказує позивач.
У той же час, як уже зазначалося, встановлення ознак дисциплінарного проступку, а також наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є виключними дискреційними повноваженнями відповідної КДКА регіону та ВКДКА як органу адвокатського самоврядування
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судовим розглядом не встановлено наявності порушень порядку та процедури прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, з огляду на що суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача на користь позивача не стягуються.
Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі відокремленого структурного підрозділу Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя Т.М. Димарчук